Справа № 381/5130/25 Головуючий у І інстанції Анапріюк С.П.
Провадження №22-ц/824/6481/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргупредставника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував тим, що 12 серпня 2023 року між сторонами був укладений за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) , який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1254-6413, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір.
Вказував, що кредитний договір, відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Зазначав, що позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9067 для підписання кредитного договору №1254-6413 від 12 серпня 2023 року між сторонами був укладений за допомогою веб-сайту (https://creditkasa року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 12000,00 грн, строк кредитування 300 днів, заявлений строк - 14 днів, під час якого застосовується знижена відсоткова ставка 2,50 % на день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 % на день, а відповідач зобов'язався повернути кредит та відсотки за користуванням ним в строк та на умовах, встановлених кредитним договором.
Посилався на те, що «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання виконали належним чином, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, внаслідок чого, станом на 25 серпня 2025 року, виникла заборгованість в сумі 106998,00 грн, з яких: 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 94998,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Водночас, позивачем було застосовано до відповідача програму лояльності та зменшено суму заборгованості до 47838,00 грн, з яких 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 35838,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1254-6413 від 12 серпня 2023 року у розмірі 47838,00 грн, з яких 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 35838,00 грн - прострочена заборгованість за процентами, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн зі сплати судового збору.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мельник В.С. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позичальник, з метою укладення Договору та отримання кредитних коштів, самостійно формує відповідну Заявку на сайті позивача.
Вказує, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1254-6413 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови.
На виконання та у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9067, для підписання кредитного договору №1254-6413 від 12 серпня 2023 року.
Після підписання Кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитора, в автоматичному режимі направила екземпляр Кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний Клієнтом при реєстрації, а саме: evgenijoleqovic3657@gmail.
В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мельник В.С. вказує на те, що первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку.
Зазначає, що до позовної заяви були долучені такі документи: Довідка про перерахування суми кредиту №1254-6413 від 12 серпня 2023 року, Довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Розрахунок заборгованості за договором №1254-6413 від 12 серпня 2023 року, станом на 25 серпня 2025 року.
Вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги довідку АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року, як належний доказ щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором №1254-6413 від 12 серпня 2023 року.
Посилається на те, що позивач через партнера AT КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 12000,00 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою AT КБ ««ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
У листі (довідці) АТ КБ «ПриватБанк», який міститься в матеріалах справи, зазначено, зокрема, стосовно кредитного договору №1254-6413 від 12 серпня 2023 року:ID транзакції 2351361897; канал LIQPAY; дата видачі 12.08.2023; сума 12000,00; номер договору 1254-6413; номер картки НОМЕР_1 .
Вищезазначений лист підписаний за допомогою КЕП, начальником департаменту АТ КБ «ПриватБанк» Чаплінською Мариною Володимирівною, а також, Електронною печаткою АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №40-П від 15 червня 2023 року, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що Стандартна ставка - 3 % в день; Знижена ставка - 2,5% в день. Також зазначено тип процентної ставки - фіксована. Крім того, вбачається, що у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Вищевказане підписано 12 серпня 2023 року ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9067.
Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Тому позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - вважає, що стороною позивача надано достатньо доказів та наведено підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, в апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що відповідачем вносились платежі: 25 серпня 2023 року - 3,00 грн, 31 серпня 2023 року - 130,00 грн, 30 жовтня 2023 року - 12029,00 грн.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ч.1 ст.360 ЦПК України.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ч. 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що додані позивачем до позову документи, на які він посилається у позовній заяві, не є первинними документами, які підтверджують отримання відповідачем кредиту, користування ним, нарахування процентів відповідно до укладеного договору на умовах, які вказані у позовній заяві, також не відображають інформацію про здійснення чи не здійснення відповідачем будь-яких сплат за кредитним договором. Додатки до позовної заяви без банківської виписки з особового рахунку відповідача та без детального розрахунку не підтверджують правильності нарахування процентів за кредитним договором, факту наявності у відповідача боргу за невиконаним зобов'язанням по кредитному договору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1254-6413 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А9067, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 12000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3,00% (стандартна процентна ставка), 2,50% (знижена процентна ставка), строком на 300 календарних днів до 06 червня 2024 року (п.п. 4.10, 4.12 кредитного договору №1254-6413 від 12 серпня 2023 року).
Таким чином, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між позивачем та ТОВ ««Укр Кредит Фінанс» не був би укладений.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодивсяна визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у розмірі 12000,00 грн відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1254-6413 від 12 серпня 2023 року. Видача коштів здійснювалася за допомогою системи LiqPay.
У вказаній довідці зазначено: платіж 2351361897, дата 12 серпня 2023 року, № платіжної картки НОМЕР_1 , призначення платежу - видача кредитних коштів за договором №1254-6413 від 12 серпня 2023 року, сума 12000,00 грн.
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач надав довідку з АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року перерахував кошти по кредитному договору №1254-6413 від 12 серпня 2023 р оку: ID платежу 2351361897, канал LIQPAY, сума 12000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що в кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог п. 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Доказів того, що на картку НОМЕР_1 не було перераховано суму у розмірі 12000,00 грн стороною відповідача не надано.
Таким чином, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 25 серпня 2025 року, заборгованість відповідача становить 106998,00 грн, з яких: 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 94998,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказував на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийняло рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг та зменшено суму заборгованості до 47838,00 грн, з яких 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 35838,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
З умов кредитного договору вбачається, що заявлений строк користування кредитом, який складає 14є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.
За пунктом 4.8 вищевказаного кредитного договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 06 червня 2024 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.
За умовами п. 5.1. Договору, Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.
За умовами п. 5.3. Договору, якщо Позичальник має намір повністю достроково повернути Кредит, тобто до закінчення Строку кредитування, Позичальник сплачує у повному обсязі всю суму неповерненого Кредиту та залишок несплачених процентів за фактичний строк користування Кредитом за ставкою визначеною умовами даного Договору, тобто за строк з моменту отримання Кредиту до моменту повернення Кредиту Кредитодавцю шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. З дати зарахування коштів на банківський рахунок Кредитодавця у сумі, достатній для повної оплати вказаних вище зобов'язань, Кредит вважається погашеним у повному обсязі, зобов'язання Позичальника за Договором припиняються.
Пунктом 4.14 договору передбачена орієнтовна вартість кредиту за весь строк кредитування - 120000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом).
Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 12 серпня 2023року по 06 червня 2024 року за користування кредитними коштами.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 12 серпня 2023 року по 25 серпня 2023 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2,5% в день, з 26 серпня 2023 року по 06 червня 2024 року- за стандартною процентною ставкою 3% в день, після 22 квітня 2024 року відсотки за користування кредитними коштами не позивач не нараховував.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідачем вносились періодичні платежі: 25 серпня 2023 року - 3,00 грн, 31 серпня 2023 року - 130,00 грн, 30 жовтня 2023 року - 12029,00 грн, що є підтвердженням узгоджених кредитних правовідносин між сторонами.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання за умови кредитного договору належним чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач не надав, як і не надав свого контррозрахунку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитом у розмірі 12000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 35838,00 грн, що разом становить 47838,00 грн.
Щодо зроблених висновків суд першої інстанції про ненадання стороною позивача первинних документів, які підтверджують отримання відповідачем кредиту, користування ним, нарахування процентів відповідно до укладеного договору на умовах, які вказані у позовній заяві, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі № перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу.
Тобто, зазначення повного номеру платіжної картки відповідача в кредитному договорі є неможливим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Згідно п. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.
Отже, виписка по рахунку клієнта, належить до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
Водночас, згідно п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.
Ч. 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак надані суду документи, зокрема розрахунки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», для підтвердження позовних вимог, колегія суддів вважає належним та допустимим доказом у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Оскільки апеляційним судом встановлена невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплату судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6056,00 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни задовольнити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінансзаборгованість за кредитним договором №1254-6413 від 12 серпня 2023 року в розмірі 47838 (сорок сім тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укр кредит фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36, офіс 407.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб