справа №755/13570/25 Головуючий у І інстанції - Метелешко О.В.
апеляційне провадження №33/824/1699/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
16 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П., переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,-
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387153 від 10 липня 2025 року, ОСОБА_1 , 10 липня 2025 року, о 08 год 30 хв, керуючи автомобілем марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві, по вул. Русанівська Набережна, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, а саме, при перестроюванні з крайньої лівої смуги для руху у праву, не надав дорогу автомобілю «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перелаштуватися, не дотримався безпечного бокового правого інтервалу та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, заподіяння матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.10.1, 10.3, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року скасувати.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції вказав, що його вина повністю доведена доказами, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_2 та схемою місця ДТП, однак, саме ці докази суперечать один одному.
ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що з метою уникнення зіткнення, він вимушений був прийняти крайнє праве положення, а схема місця ДТП, навпаки, вказує, що на момент зіткнення водій «Hyundai» скерував автомобіль вліво.
Таким чином, зіткнення відбулося з кини водія «Hyundai».
Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, оскільки, вказує, що тричі звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, проте, апеляційний суд кожного разу повертав його апеляційну скаргу.
Перша апеляційна скарга була подана без пропущення строку.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Таким чином, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка не з'явилась, оскільки його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що він 10 липня 2025 року, о 08 год 30 хв, керуючи автомобілем марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_1 , у м. Києві, по вул. Русанівська Набережна, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, а саме, при перестроюванні з крайньої лівої смуги для руху у праву, не надав дорогу автомобілю «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перелаштуватися, не дотримався безпечного бокового правого інтервалу та скоїв з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1 10.3, 13.1 ПДР України
Згідно з п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, а саме, при перестроюванні з крайньої лівої смуги для руху у праву, не надав дорогу автомобілю «Hyundai», д/н НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перелаштуватися, не дотримався безпечного бокового правого інтервалу та скоїв з ним зіткнення
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 387153 від 10 липня 2025 року;
-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 липня 2025 року;
-письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 10 липня 2025 року;
- письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 від 10 липня 2025 року
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз перевірених і оцінених доказів переконують, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, винуватість його доведена, тому він повинен нести адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Доводи, за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько