Справа № 568/516/26
Провадження № 2-з/568/1/26
/про забезпечення позову/
31 березня 2026 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В. В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, до пред'явлення позову) про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення майбутнього позову до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
30.03.2026 до Радивилівського районного суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 із заявою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення майбутнього позову до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно із забороною його відчуження, що належить ОСОБА_2 , а саме на:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,2213 га з кадастровим номером 5625881600:01:002:0275.
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
Починаючи з 1994 року, ОСОБА_1 , проживав однією сім'єю з ОСОБА_3 без офіційної реєстрації шлюбу. У 1997 році в них народився син - ОСОБА_4 . 23.06.2002 ОСОБА_1 з ОСОБА_3 офіційно зареєстрували шлюб i вона взяла собі прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 20.05.2024 (яке набрало законної сили 02.07.2024) у справі № 568/412/24 шлюб між ними було розірвано.
За час подружнього життя спільними зусиллями набули у власність земельку ділянку площею 0,2213 га з кадастровим номером 5625881600:01:002:0275 та збудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . I земельку ділянку, i житловий будинок на прохання дружини було зареєстровано на її ім'я. Таким чином, за офіційними правовстановлюючими документами вона вказана як одноосібний власник згаданого майна.
Документи на вказані об'єкти нерухомості знаходяться у ОСОБА_2 .
Зазначає, що станом на даний час не може дійти остаточної згоди щодо розподілу згаданого майна, нажитого за час шлюбу. Тому, готує відповідну позовну заяву про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Предметом вищевказаного спору є право власності на 1/2 частину вказаних об'єктів нерухомого майна (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, на якій вони розміщені). На даний час вартість майна ще не встановлено, однак цілком зрозуміло, що об'єкти нерухомості є дороговартісним майном. Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок його інвентаризаційна вартість станом на 2013 рік становить 836 805 грн.
Заявник вказає, що йому відомо про те, що ОСОБА_2 не має наміру сприяти у поділі відповідного майна i готується оформити в нотаріуса договір (швидше за все - дарування) з метою відчуження вказаного майна, котре офіційно зареєстроване лише на неї. Тобто, існує ризик того, то з метою ухилення від поділу майна та для навмисного створення перешкод у реалізації майнового права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спробує відчужити майно, відносно якого має бути ухвалене судове рішення.
Таким чином, на думку ОСОБА_1 , не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду та поновлення його порушених прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Пропозицій щодо зустрічного забезпечення ОСОБА_1 не має, так як, на його переконання, у даному випадку застосовувати такий захід буде не логічно, разом з тим, не має підстав вважати, що застосування заходів забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ОСОБА_2 , оскільки відповідні об'єкти нерухомості залишаються у володінні та користуванні відповідачки, а можливість ними розпоряджатися обмежується лише на певний час.
Суддя, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважає, що вказана заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії (п. 1, 2 ст. 150 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, між іншим, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 3-7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч. 8 ст. 153 ЦПК України).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України).
З долучених до заяви документів випливає, що позивач просить накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, які є предметом майбутнього позову про поділ спільного майна подружжя.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Проаналізувавши матеріали заяви, доводи заявника на підтвердження поданої заяви про застосовування заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна, зареєстрованого за відповідачем, ОСОБА_2 , суд уважає, що застування заходу забезпечення позову у виді арешту є співмірним з позовними вимогами та достатнім заходом для збереження його у первісному стані до прийняття рішення по суті, буде збалансованим відносно інтересів сторін. Визначений вид забезпечення позову не порушуватиме права володіння та користування цим майном відповідачем та третіми особами.
Суд зазначає, що застосовуючи означений захід забезпечення позову до його пред'явлення, забороняє органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації) таких об'єктів нерухомого майна.
Накладення арешту на нерухоме майно (предмет майбутнього позову) за заявою потенційного позивача є достатнім заходом забезпечення у цій справі.
Суд не вбачає підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення.
Означене питання не ініціювалося відповідачем.
Водночас його розгляд може бути ініційований в подальшому.
Керуючись ст. 149-153, 154 ЦПК України, суддя,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 (в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, до пред'явлення позову) про вжиття заходів забезпечення позову без вжиття заходів зустрічного забезпечення до пред'явлення майбутнього позову до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Накласти арешт, шляхом заборони власнику, а також, будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу, на такі об'єкти нерухомого майна:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.03.2014 № 19678262 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19678977 від 28.03.2014, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності 5146353 від 28.03.2014;
- земельну ділянку площею 0,2213 га з кадастровим номером 5625881600:01:002:0275, яка відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.03.2014 № 19567400 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 19568633 від 26.03.2014, належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності 5118215 від 24.03.2014.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ч. 13 ст. 158 ЦПК України, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом десяти днів, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі.
Виконання ухвали доручити державному реєстратору.
Копію цієї ухвали надіслати негайно сторонам та державному реєстратору.
Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК