"26" березня 2026 р. Справа № 363/275/26
26 березня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника заявника - ОСОБА_4 ,
заявника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Вишгород клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №42017111200000193 від 11.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, -
13.02.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №42017111200000193 від 11.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП у Київській області здійснюється розслідування кримінального провадження №42017111200000193, у якому по подіях 2016 року у листопаді 2025 року оголошені підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України колишнім лікарям-хірургам КЗ «Вишгородська районна лікарня» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Із фабули кримінального провадження та змісту підозр вбачається, що 26.12.2016 року до КЗ «Вишгородська ЦРЛ» був доставлений хворий ОСОБА_7 , котрому несвоєчасно був встановлений правильний діагноз, із запізненням проведена госпіталізація та із запізненням виявлена хірургічна патологія, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ускладненого гострого мезентеріального тромбозу кишківника. У матеріалах кримінального провадження є свідчення ОСОБА_5 щодо встановленої неоперабельності хворого ОСОБА_7 після встановлення 27.12.2016 року фінального правильного діагнозу (був розрізаний і зашитий живіт). Оголошені підозри базуються за їх змістом на двох висновках комісійної судово-медичної експертизи, які проводилися Київським обласним бюро СМЕ: № 58К від 02 жовтня 2017 року та № 50К від 16 жовтня 2018 року, з більшим акцентом на останню з них. Водночас, аналіз поставлених питань та висновків експертів, на погляд захисту, свідчить про передчасність оголошення підозр. За змістом експертного висновку між діями названих лікарів та настанням смерті ОСОБА_7 не констатовано беззаперечно прямого причинно-наслідкового зв'язку. Так, у висновках експертів вказується напросто причинно-наслідковий зв'язок (саме так ставились питання експертам), але не фіксується, що він прямий. Окрім того, адвокат зазначив, що у висновках є відповідь, яка виключає такий зв'язок (там де йдеться про сумнівність одужання хворого на фоні діагнозу, віку, супутніх хвороб). Отже, у висновках експертів є протиріччя та фактичні обставини не досліджені. Оскільки підняті питання (щодо операбельності-неоперабельності 26-27 грудня 2016 року) експертами не з'ясовувались та у висновку є протиріччя, то за такої ситуації сторона захисту 12 грудня 2025 року у порядку ст.ст.42, 220 КПК України заявила стороні обвинувачування клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, у задоволені якого було повідомлено.
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 244 КПК України, відповідно до якого просить призначити у кримінальному провадженні №42017111200000193 комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.
Адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі, надавши аналогічні пояснення викладеним у клопотанні.
Прокурор під час судового засідання щодо клопотання адвоката ОСОБА_4 заперечував у повному обсязі, та просив у його задоволенні відмовити.
Відповідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та не упередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ст. 22 КПК України).
За змістом ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Згідно ч. 2 ст. 244 КПК України у клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи; вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
Отже, зі змісту наведених норм закону вбачається, що сторона захисту наділена правом звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи за наявності двох підстав.
В свою чергу, адвокат ОСОБА_4 не зазначає у клопотанні і не доводить, що сторона обвинувачення не залучила експерта або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надав неповний чи неправильний висновок.
Окрім того, у клопотанні сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_5 , хоча і є працюючим пенсіонером, однак в умовах воєнного стану в Україні, коли зросли витрати самозбереження, відчуває брак коштів сімейного бюджету, а тому не має змоги самостійно залучити експерта для проведення відповідної експертизи.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що на підтвердження наведених доводів стороною захисту до клопотання не долучено жодних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище ОСОБА_5 , зокрема відомостей про розмір доходів, витрат, наявність утриманців чи інших обставин, що об'єктивно унеможливлюють залучення експерта.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить переконання, що клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №42017111200000193 від 11.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, є безпідставним та необґрунтованим, а тому у його задоволені слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 244, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №42017111200000193 від 11.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 31.03.2026 року о 14:00 годині.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1