Дата документу 04.03.2026 Справа № 333/12341/25
Єдиний унікальний № 333/12341/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/230/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
4 березня 2026 року м. Запоріжжя
Судова колегія з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду заяву підозрюваного ОСОБА_7 про відвід захиснику - адвокату ОСОБА_8 у провадженні за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2026 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 березня 2026 року включно -
До початку розгляду апеляційної скарги по суті, підозрюваний ОСОБА_7 заявив відвід захиснику - адвокату ОСОБА_8 , мотивуючи його тим, що вказаний адвокат шантажує його та порушує його процесуальні права.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти заявленого відводу, зазначив, що ним у повному обсязі надається правнича допомога, вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 зловживає своїм правом на захист.
Прокурор також заперечував проти задоволення заявленого ОСОБА_7 відводу захиснику, зазначивши про зловживання підозрюваним правом на захист.
Перевіривши матеріали провадження, заслухавши підозрюваного ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , прокурора, колегія суддів вважає, що заявлений підозрюваним відвід, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, положеннями ст. 78 КПК України передбачені підстави для відводу захисника.
Зокрема, відповідно до ст. 78 КПК України, захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках: 1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги; 2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом; 3) якщо вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.
Частиною 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Мотивуючи відвід, підозрюваний ОСОБА_7 зазначив про неналежне забезпечення його захисником права на захист.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний має право, зокрема, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 54 КПК України, підозрюваний має право відмовитися від захисника або замінити його. Водночас, вимогами ч. 3 цієї статті передбачено, що відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Отже, право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.
Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Тому особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього.
Із надісланих на запит апеляційного суду, матеріалів кримінального провадження, встановлено, що на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 25 грудня 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 був призначений захисник - адвокат ОСОБА_9 (а.с. 67).
Також, на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 19 лютого 2026 року ОСОБА_7 було призначено захисника - адвоката ОСОБА_8 .
Отже, із наведеного випливає, що підозрюваному ОСОБА_7 вже було замінено захисника для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, однак підозрюваний знову просить замінити адвоката, який йому був призначений за рахунок держави.
Крім того, підозрюваним ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду не наведено передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для відводу захиснику - адвокату ОСОБА_8 .
Отже, на переконання колегії суддів, відмова від захисника за призначенням, участь якого є обов'язковою у даному кримінальному провадженні, з вимогою залучити іншого захисника за рахунок держави, з урахуванням того, що вже раніше було замінено захисника для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_7 , ґрунтується лише на особистих мотивах підозрюваного, не пов'язаних з неналежним забезпеченням його захисту та не є підставою для задоволення відводу захиснику.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заява підозрюваного ОСОБА_7 про відвід захиснику - адвокату ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 78, 80 КПК України, судова колегія, -
Відмовити у задоволенні заявленого підозрюваним ОСОБА_7 відводу захиснику - адвокату ОСОБА_8 .
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4