Справа № 305/512/26
Закарпатський апеляційний суд
31.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/184/26 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.02.2026.
Цією ухвалою скаргу адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 22.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12025078140000264 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, повернуто особі, яка її подала.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 19.02.2026 адвокат ОСОБА_5 , діючи в інтересах потерпілого ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження № 12025078140000264 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування доводів скарги адвокат ОСОБА_5 зазначає про те, що при проведенні досудового розслідування, дізнавачем протиправно, всупереч вимогам закону, винесено постанову від 22.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12025078140000264 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вважає, що дана постанова винесена передчасно, оскільки органом досудового розслідування не було вчинено достатніх необхідних слідчих дій для прийняття такого рішення.
Слідчий суддя ухвалу мотивувала тим, що до скарги заявником на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 приєднано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2025. При цьому документів, які б підтверджували право представляти потерпілого ОСОБА_6 адвокатом не долучено, а тому відсутні підстави для розгляду скарги.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 19.02.2026 та призначити скаргу до розгляду в суді першої інстанції. Вважає, ухвалу слідчого судді незаконною та не обґрунтованою, такою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Ним, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 50 КПК України, на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 приєднано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2025, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Просить звернути увагу на те, що ні він, ні особа, в інтересах якої була подана скарга, не були присутніми в судовому засіданні, у зв'язку з чим просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 19.02.2026.
-2-
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора та заявника, неявка яких, з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також береться до уваги заява адвоката ОСОБА_5 про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі.
Перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що строк на апеляційне оскарження адвокатом ОСОБА_5 , з огляду на положення ст. 395 КПК України, не пропущений, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для повернення скарги адвокату ОСОБА_5 , оскільки таке рішення є передчасним та не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За приписами до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У порядку ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого, дізнавача є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК України також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому КПК України.
У порівнянні з іншими процедурами судовий порядок розгляду скарг має забезпечувати більшу об'єктивність, більш широкі можливості зацікавлених осіб у відстоюванні своїх інтересів, більшу авторитетність та обов'язковість прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.
-3-
Колегією суддів встановлено, що мотивуючи своє рішення на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя мала на увазі певний сумнів щодо повноважень адвоката ОСОБА_5 , як суб'єкта на представництво інтересів потерпілого ОСОБА_6 та подачу від його імені скарги на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю всіх документів, передбачених ст. 50 КПК України.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя в даному випадку дійшла помилкового висновку про повернення скарги виключно за таких підстав, оскільки адвокат ОСОБА_5 на виконання вимог ст. 50 КПК України додав як ордер на надання правничої (правової) допомоги від 14.11.2025, так і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
До того ж, така позиція слідчого судді є хибною у контексті чинного законодавства, оскільки за відсутності належних відомостей для встановлення певних фактів, які викликали у нього будь-які сумніви, останній не позбавлений можливості встановити такі дані в судовому засіданні з подальшим витребуванням документів та матеріалів, необхідних для здійснення судового розгляду, шляхом особистого сприйняття з метою їх перевірки та уточнення задля дотримання прав учасників кримінального провадження та дотримання принципу доступу до правосуддя, як того вимагають приписи норми ст. 21 КПК України.
Таким чином, отримавши скаргу адвоката ОСОБА_5 , слідчий суддя зобов'язана була забезпечити право заявника відстоювати свої інтереси з урахуванням повідомлених у ній відомостей, тим паче, що останній надав вичерпні докази на підтвердження своїх повноважень.
Відповідно до ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основним завданням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на стадії досудового розслідування. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Однак слідчий суддя при прийнятті рішення про повернення скарги не перевірила достовірність зазначених у скарзі відомостей і передчасно прийняла рішення про повернення скарги з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 про неналежне з'ясування слідчим суддею всіх обставин справи знайшли своє підтвердження, що зумовлює скасування ухвали слідчого судді від 19.02.2026, а з врахуванням того, що слідчий суддя не розглядала скаргу по суті, а повернула її заявнику, то апеляційний суд позбавлений можливості розглядати скаргу по суті, а вирішує питання про можливість її розгляду судом першої інстанції.
З цих підстав, колегія суддів уважає, що допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону при постановленні судового рішення є істотними, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Ураховуючи, що прийняття рішення стосовно відкриття провадження за скаргою, відповідно до змісту ст. 304 КПК України, а також розгляд та прийняття ухвали за наслідком розгляду відповідної скарги згідно вимог ст. 306, 307 КПК України, є прерогативою слідчого судді суду першої інстанції і, за змістом ст. 407 КПК України, не входить до повноважень апеляційного суду, і розгляд її по суті апеляційним судом буде
-4-
суперечити вимогам ст. 129 Конституції України, а тому матеріали підлягають поверненню до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду скарги по суті.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу слідчого судді від 19.02.2026 про повернення скарги скасувати, а скаргу адвоката ОСОБА_7 направити до суду першої інстанції для розгляду слідчим суддею в порядку, визначеному главою 26 КПК України.
При прийнятті рішення колегія суддів, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 19.02.2026 про повернення скарги адвоката ОСОБА_5 , подану в інтересах потерпілого ОСОБА_6 на постанову старшого дізнавача СД Рахівського РВП ГУ НП в Закарпатській області від 22.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12025078140000264 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, - скасувати і призначити новий розгляд провадження за скаргою в Рахівському районному суді Закарпатської області зі стадії її прийняття.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді