Справа № 308/13059/23
Закарпатський апеляційний суд
19.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27 жовтня 2025 року у справі про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, щодо ОСОБА_6 , -
Вироком Ужгородського міськрайонного суду від 27 жовтня 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2 612 (дві тисячі шістсот дванадцять) гривень 30 копійок та на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, а всього стягнути 17 612 (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 30 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
19 грудня 2022 року, близько 10 години ОСОБА_6 перебуваючи за адресою Слов'янська набережна біля кав'ярні «Смаголіно», яке розташовано в м. Ужгороді та виїжджаючи заднім ходом з парковки на автомобілі марки «Volkswagen Jeta», державний номерний знак НОМЕР_1 , де в цей час позаду автомобіля проходив потерпілий ОСОБА_5 на якого майже не наїхав ОСОБА_6 , однак потерпілий ОСОБА_5 в останій момент встиг відскочити.
В подальшому потерпілий ОСОБА_5 зробив водію вищевказаного автомобіля усне зауваження, після якого, ОСОБА_6 відкрив двері та почав виражатись в бік потерпілого нецензурною лайкою та в подальшому ОСОБА_6 , вийшовши зі свого автомобіля, підійшов до потерпілого ОСОБА_5 , впритул та, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поводячи себе агресивно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілого ОСОБА_5 , не менше чотирьох ударів правою та лівою руками затиснутими в кулак в область обличчя, а саме: в ніс, ліве око, верхню губу та нижню губу, в результаті чого потерпілий ОСОБА_5 , отримав, згідно висновку судово-медичного експерта №17 від 23.02.2023, тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, з цефалічним та антено-вегетативним синдромом. Згідно висновку експерта, тілесні ушкодження у виді закритого перелому кісток носа та носової переділки із зміщенням та порушенням носового дихання потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці, згідно п. 2.2.2. «правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Не погоджуючись з вироком потерпілий ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вказує, що вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову є необґрунтованим, а висновки суду в цій частині, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Просить змінити вирок у частині вирішення цивільного позову, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 500 (п'ятсот) тисяч гривень моральної шкоди.
До початку апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_5 подав клопотання про закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи клопотання потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання потерпілого про закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення підлягає задоволенню.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності учасників справи, що з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників кримінального провадження береться до уваги те, що учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду; потерпілий ОСОБА_5 подав заяву, у якій просив розглядати клопотання за його відсутності та відсутності захисника; адвокат ОСОБА_7 також подав заяву про розгляд клопотання без його участі, а також без участі обвинувачено. Обвинувачений клопотання підтримав; прокурор клопотань про відкладення розгляду не подавав; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ч. 4 ст. 26 КПК України визначено, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).
Пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п. 7 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Враховуючи ці обставини, апеляційний суд вважає необхідним закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 122 КК України у зв'язку із відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 7, 26, 284, 477 КПК України, суд
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27 жовтня 2025 року - скасувати.
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122 КК України закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді: