Провадження: 2/484/888/26
Справа: 484/753/26
(заочне)
01.04.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Коваленко Н.А.,
секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
16.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - ТОВ «Свеа Фінанс», кредитодавець, позивач), в особі представника Паладич А.О., до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 29812,46 грн, який обґрунтовувало наступним.
09.12.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Селфі Кредит» договір про надання споживчого кредиту №1946647, який підписав електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільного телефону. Відповідно до умов договору, з урахуванням додаткової угоди від 10.12.2024, товариство надало відповідачу кредит в сумі 9000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку, зазначену в Особистому кабінеті, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами в порядку та на умовах, визначених цим договором. Свої зобов'язання ТОВ «Селфі Кредит» виконало у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти на платіжну картку ОСОБА_1 , а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №1953462 від 13.12.2024 в сумі 52044,04 грн.
На підставі договору факторингу №01.02-25/25 від 28.07.2025 ТОВ «Селфі Кредит» передало для ТОВ «Свеа Фінанс» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстрів боржників, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1946647 від 09.12.2024 в сумі 29812,46 грн, з яких: 8999,96 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 16312,50 грн сума заборгованості за процентами, 4500 грн сума заборгованості за пенею. А тому, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 29812,46 грн та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
В судове засідання представник позивача не прибув, позовна заява містить прохання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.
Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.
Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В судовому засіданні 30.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 01.04.2026.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
09.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір №1946647 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі Кредит» 09.12.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1946647 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Інформація про реєстрацію ТОВ «Селфі Кредит» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 20.08.2021 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ). Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://selfiecredit.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .
09.12.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» направило 09.12.2024 17:36:59 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р938, котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1946647 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 09.12.2024 17:38:14 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1946647 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Кредит надається строком на 360 дні, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Вказане підтверджується повідомленням від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України, згідно з яким успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 7500,00 грн; дата і час виконання - 2024-12-09 17:38:15; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_4.
Згодом, позичальник звернувся до ТОВ «Селфі Кредит» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював внесення змін до Договору в частині збільшення суми кредиту. Товариство задовольнило даний запит і направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду до Договору у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір (шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», ідентифікатор А337 направлено 10.12.2024 19:28:08 і введено позичальником у відповідний розділ ІТС). ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за Додатковою угодою до Договору також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Вказане підтверджується повідомленням від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України, згідно з яким успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 1500,00 грн; дата і час виконання - 2024-12-10 19:29:08; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ НОМЕР_4.
Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 9000,00 грн.
За умовами договору №1946647, з урахуванням додаткової угоди, товариство надало споживачу кредит в сумі 9000 грн для споживчих (особистих) потреб, строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 15 днів, з фіксованою стандартною процентною ставкою 1% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в договорі складе за стандартною ставкою за весь строк кредитом 2885,71% річних, загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 41370 грн, що відображено в паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення до договору про споживчий кредит), паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди щодо збільшення суми кредиту до договору про споживчий кредит №1946647 від 09.12.2024) та в додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, з якими відповідач ознайомився та підписав електронним підписом одноразового ідентифікатора.
Порядок обчислення (нарахування) та сплати процентів, порядок повернення кредиту, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
TOB «Селфі Кредит» зобов'язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку відповідача грошові кошти в сумі 9000 грн, а останній їх отримав.
ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1946647 від 09.12.2024, з урахуванням додаткової угоди, в сумі 29812,46 грн, з яких: 8999,96 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 16312,50 грн сума заборгованості за процентами, 4500 грн сума заборгованості за пенею, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ «Селфі Кредит».
28.07.2025 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали договір факторингу №01.02-25/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №01.02-25/25 від 28.07.2025 ТОВ «Селфі Кредит» передало, а фактор ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло Реєстр боржників, після чого отримало право вимоги заборгованості до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-25/25 від 28.07.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №1946647 від 09.12.2024, з урахуванням додаткової угоди, в сумі 29812,46 грн, з яких: 8999,96 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 16312,50 грн сума заборгованості за процентами, 4500 грн сума заборгованості за пенею.
Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Стаття 1082 ЦК України зобов'язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов'язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов'язку не звільняє боржника від виконання обов'язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов'язку перед первісним кредитором.
Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що вимога ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором №1946647 від 09.12.2024, з урахуванням додаткової угоди, за основною сумою боргу в розмірі 8999,96 грн, та процентами в розмірі 16312,50 грн ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, а тому підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 4500 грн суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.
15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
За наведених обставин, у суду наявні підстави для відмови щодо стягнення пені за договором №1946647 від 09.12.2024, з урахуванням додаткової угоди, в сумі 4500,00 грн у зв'язку з безпідставністю позовних вимог у цій частині.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (84,90%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2260,38 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258,259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1946647 від 09.12.2024, з урахуванням додаткової угоди, в загальному розмірі 25312 (двадцять п'ять тисяч триста дванадцять) грн 46 коп., з яких: 8999,96 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 16312,50 грн сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн 38 коп. витрат по сплаті судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про сторони:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, Код ЄДРПОУ 37616221;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повне судове рішення складено 01.04.2026.
Суддя Н. А. Коваленко