Справа № 473/6455/25
іменем України
"01" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, зняття заборони відчуження нерухомого майна,
у грудні 2025 року позивачка ОСОБА_1 через свою представницю адвоката Вуїв Оксану Вікторівну звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою та зняття заборони відчуження нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 жовтня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №262-1, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у розмірі 250000,00 грн, а остання зобов'язалася щомісячно частинами повертати отриманий кредит, повернувши його в повному обсязі не пізніше 13 жовтня 2033 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 20 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.
Також 14 жовтня 2008 року ВАТ «Державний ощадний банк України» уклав з позивачкою іпотечний договір, за яким позивачка з метою забезпечення виконання умов кредитного договору передала банку в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , узгодженою вартістю 357327,00 грн. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В. та зареєстровано в реєстрі за №2666. Також у вказаному договорі нотаріусом накладено заборону на відчуження іпотечного майна до припинення договору іпотеки.
ОСОБА_1 виконала взяті на себе зобов'язання за договором про іпотечний кредит №262-1 від 14 жовтня 2008 року в повному обсязі (станом на 21 листопада 2018 року), що вказує на припинення дії кредитного та іпотечного договорів.
Тому ОСОБА_1 просила визнати іпотеку за іпотечним договором від 14 жовтня 2008 року, реєстровий № 2666 такою, що припинена, та зняти заборону на відчуження належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 , накладену 14 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В., реєстровий №2667.
На час судового засідання по вказаній справі від представниці позивачки адвоката Вуїв О.В. надійшла заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду (представниця позивачки не обмежена у вчиненні відповідної дії).
Представниця відповідача адвокат Кудактіна О.І. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про його проведення за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
З урахуванням вищевказаних вимог, суд вважає за можливе залишити позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, зняття заборони відчуження нерухомого майна без розгляду, так як дане клопотання вимогам закону не суперечить та виражає волю сторони.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст.257, ст. ст.260,261 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, зняття заборони відчуження нерухомого майна - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.В.Лузан