Справа № 457/1210/23
провадження №2/457/7/26
31 березня 2026 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про оспорювання батьківства, -
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ломакіна В.В.,
представника Служба у справах дітей Трускавецької міської ради Львівської
області - Дребот Л.В,-
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про оспорювання батьківства в якому просить виключити відомості про ОСОБА_1 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівської області 08 серпня 2008 року за актовим записом №110, як батька дитини.
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами був укладений шлюб, який розірваний рішенням суду від 20 грудня 2012 року. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька - ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу проживає з відповідачкою. Під час конфліктів, ОСОБА_2 заявила що позивач не є біологічним батьком дочки та такі заяви підтверджували неодноразові розмови знайомих. Тому в добровільному порядку ОСОБА_1 запропонував відповідачці провести тест на батьківство, яке вона проігнорувала. Позивач звертався до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із заявою про проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження, однак у проведенні такого йому було відмовлено.
Позивач та його представник - адвокат Ломакін В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити.
Відповідачка у судові засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена судом.
27 листопада 2024 року на адресу суду відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що заперечує щодо позову і їй не відомо було про існування такого. Вказує, що твердження позивача не відповідає дійсності, дитина була народжена у шлюбі і жодної розмови про те, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком доньки не було. Не було і пропозиції щодо проходження тесту на батьківство. Вважає, що своїми діями позивач хоче позбавити доньку майна, оскільки звертався до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 такою, що стратила право користування житловим будинком, який належить позивачу.
В подальшому відповідачка у судові засідання жодного разу не з'явилася за викликом суду, зважаючи на те, що розгляд справи був призначений завчасно, відповідач проінформована судом про день та час розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи, шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв'язку рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради - Дребот Л.В. у судовому засіданні не заперечила щодо задоволення позовних вимог.
Оскільки сторони в судове засідання 31 березня 2026 року не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями статті 136 СК України встановлено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Сімейного кодексу України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Згідно з п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до пункту 8 вказаної Постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про оспорювання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для оспорювання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 20 грудня 2012 року в справі № 1324/1817/12 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був укладений 04 березня 2008 року.
Судом досліджено копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно, згідно якого ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис за №110. В графі батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Позивач стверджує, що не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і тому звернувся до суду з даним позовом.
За його клопотанням судом було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, роз'яснено сторонам, в тому числі відповідачці, наслідки ухилення від проведення такої.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 03 жовтня 2023 року було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на розгляд якої було поставлено наступні питання: Чи може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Чи є наявне біологічне споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ?.
04 грудня 2023 року справу було повернуто до суду із повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв'язку з неявкою відповідача для проведення експертизи.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 13 грудня 2023 року уточнено експертні питання для експертизи та справу повторно направлено для проведення експертизи на розгляд поставлено питання: Чи може бути біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
02 лютого 2024 року справу було повернуто до суду із повідомленням про неможливість проведення експертизи у зв'язку з неявкою відповідача для проведення експертизи.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 17 березня 2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу на розгляд якої було поставлено наступні питання та справу повторно направлено для проведення експертизи.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 13 червня 2025 року за клопотанням експерта, скеровано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 для відібрання зразків та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
26 червня 2025 року справу було повернуто до суду із повідомленням про неможливість проведення експертизи у зв'язку з неявкою відповідача з дитиною для проведення експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Незважаючи на призначення у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи щодо встановлення кровного споріднення між дитиною ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 , а також роз'яснення сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, відповідачка ОСОБА_2 неодноразово не з'являлась у визначені експертом дати та час для відібрання біологічних зразків до експертної установи, не забезпечувала явку дитини, щоразу будучи повідомленою про таку необхідність. Обґрунтованих причин неявки для забору відповідних зразків та проведення експертиз, які були призначені, відповідачка суду не повідомила.
Тобто відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення експертизи, необхідність її явки для відбору зразків у відповідне місце на відповідні дату і час, однак проігнорувала таке. При цьому відповідачка достовірно знала про наявність в суді цивільної справи та призначення судово-генетичної експертизи. Вказане свідчить про небажання останньої встановити істину у справі та отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача.
Більше того, ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року для забезпечення явки відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання та дачі пояснення, судом було визнано її явку у судове засідання обов'язковою. Однак відповідачка у судові засідання не з'явилась.
У відповідності до ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно ч. 1ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.
Водночас, статтею 109 цього ж Кодексупередбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідност. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу.
У свою чергу, суд бере до уваги той факт, що відповідачка ОСОБА_2 неодноразово не з'являлася до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру для забору для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи і у зв'язку з цим відбір об'єктів біологічного походження для проведення експертизи не відбирався. Дані обставини, суд розцінює як неналежне (недобросовісне) виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, відповідачка про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по справі та необхідність її явки до експертної установи була сповіщена.
Вказані обставини, щодо цінності як доказу у справах про оспорювання батьківства висновку судової молекулярно-генетичної експертизи, є загальновідомими та очевидно були зрозумілі відповідачці, яка є повнолітньою дієздатною особою.
Внаслідок поведінки відповідачки та відсутності біологічних зразків проведення призначеної судом генетичної експертизи фактично стало неможливим.
Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості відібрання в примусовому порядку біологічних зразків у відповідача та її доньки.
Натомість законодавством передбачені наслідки ухилення від участі у експертизі.
Так, відповідно дост. 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість відповідачем взяти участь у проведенні судової генетичної експертизи, суду не надано.
Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1 та 3ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
З урахуванням викладених обставин, а саме: ухилення відповідачки ОСОБА_2 від участі у призначеній судом генетичній експертизі, яку без участі відповідачки провести неможливо, доказової цінності висновку судової генетичної експертизи для сторін у справі про оспорювання батьківства; не надання суду доказів існування об'єктивних перешкод до участі відповідачки у призначеній судом експертизі; відсутності у суду при розгляді цивільної справи повноважень на примусове залучення відповідача до участі в генетичній експертизі; відсутність аргументованих заперечень з боку відповідача щодо позовних вимог, враховуючи вищезазначені обставини, давши оцінку всім дослідженим доказам у їх сукупності, встановивши їх достовірність на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про оспорювання батьківства - задоволити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівської області 08 серпня 2008 року за актовим записом №110, як батька дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімтдесят три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, місце реєстрації: Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, код ЄДРПОУ 36518184.
Суддя: В. І. Марчук