Справа № 462/1713/26
Іменем України
31 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 16.02.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканики ОСОБА_2 , а саме: виражався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, при цьому не завдав тілесних ушкоджень, однак завдав шкоди психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив дії, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 16.02.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , а саме: у її присутності виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, при цьому не завдав тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_2 , внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 16.02.2026 близько 08.00 год у АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , а саме: у його присутності виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за одяг, при цьому не завдав тілесних ушкоджень своїй співмешканці ОСОБА_2 , внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_4 , чим вчинив дії, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даних адміністративних правопорушень заперечив, пояснив, що жодного насильства не вчиняв, а конфлікт 16.02.2026 розпочала ОСОБА_2 , чим і спровокувала його.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність, за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1,2 ст.173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №128764, ВАД №128765 та ВАД №139267 від 16.02.2026, заявою ОСОБА_2 від 16.02.2026, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 16.02.2026, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозаписами із нагрудних відео реєстраторів працівників патрульної поліції.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч.1,2 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду з дня винесення постанови.
Суддя: