3/243/1358/2026
243/2788/26
25 березня 2026 року Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Сидоренко І.О., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
24 березня 2026 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом № 9 від 14 березня 2026 року, 13 березня 2026 року за результатами службового розслідування проведеного у в /ч НОМЕР_3 (згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності було встановлено, що 28.02.2026 року на території військової частини НОМЕР_4 , що тимчасово дислокується в районі виконання завдань за призначенням у АДРЕСА_2 , старший сержант ОСОБА_1 , в порушення вказаних вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 - вибути в район виконання завдання для проведення інженерних робіт, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових завдань іншими військовими підрозділами, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_4 , що в свою чергу могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 року №11 Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Диспозицією ч.1 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період-період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або до ведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Положеннями ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці зобов'язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб, який надалі продовжувався указами Президента України та триває досі. Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.
Відповідно до п. 3 наведеного Указу Президента України, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
У статті 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а захист України, її незалежності та територіальної цілісності України, відповідно до ст. 65 Конституції України, є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 10 Статуту Збройних Сил України, яка визначає загальні обов'язки військовослужбовців, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Відповідно до ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хворобу, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Відповідно до ст. 1,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна, зокрема, зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наступними доказами:
* протокол про адміністративне правопорушення № 9 від 14 березня 2026 року, відповідно до якого 28.02.2026 року на території військової частини НОМЕР_4 , що тимчасово дислокується в районі виконання завдань за призначенням у АДРЕСА_2 , старший сержант ОСОБА_1 , в порушення вказаних вимог Статуту, відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 - вибути в район виконання завдання для проведення інженерних робіт, що могло призвести до суспільно-небезпечних наслідків, створило умови та причини залишення бойових завдань іншими військовими підрозділами, під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, чим міг підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу, погіршити морально-психологічний стан особового складу та завдати шкоди авторитету керівної ланки військової частини НОМЕР_4 , що в свою чергу могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП;
* наказом службового розслідування, згідно з яким підтверджено обставини викладені у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення;
* військовим квитком серії НОМЕР_5 , відповідно якого ОСОБА_1 є військовослужбовцем.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Враховуючи вказані обставини, з метою сприяння виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових порушень, вважаю, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.34,35,172-10,283,284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень (одна тисяча сімсот гривень) 00 коп., р/р: UA488999980313020106000005658, Казначейство України (ЕАП), код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, МФО 899998, одержувач платежу Донецьке ГУК/Слов'янський МТГ/21081100.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко