Провадження № 3/933/381/26
Справа № 933/483/26
Іменем України
01 квітня 2026 року селище Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 164 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу серії ВАД № 842440 від 24.03.2026 року, 24.03.2026 р. приблизно 10 год. 00 хв., за адресою: селище Олександрівка, вул. Центральна 2, на ринку торгівельний павільйон "Тютюнок" гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на стажуванні «продавчиньою» здійснила продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності, чим порушила ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Дослідивши при підготовці до розгляду протокол про адміністративне правопорушення, та додані матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішуються питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відтак, диспозиція зазначеної статті містить 3 окремих форми вчинення даного адміністративного правопорушення, які, в тому числі, можуть бути пов'язані між собою, а саме:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Суб'єктом згаданого правопорушення є або фізична особа, яка самостійно здійснює господарську діяльність, або посадова особа юридичної особи, що здійснює таку діяльність.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , перебуває на стажуванні «продавчиньою» у торгівельному павільйоні "Тютюнок".
До протоколу не додано доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності.
Таким чином, посадова особа органу Національної поліції не мала правових підстав для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , адже остання не є суб'єктом господарювання, а відтак і суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно ч. 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Таким чином, суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, а також змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
З урахуванням викладених обставин, суддя дійшов до висновку, що справу не може бути вирішено по суті, а протокол та долучені до нього матеріали, необхідно повернути для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.
Таким чином, усунення недоліків в протоколі повинно бути проведено виключно шляхом складання нового протоколу про адміністративне правопорушення, з безумовним виконанням вимог ст. 256 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 256, 278 КУпАП, суддя, -
Повернути протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 842440 від 24.03.2026 року, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП та матеріали, що надійшли разом з ним, до відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.