30 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11027/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 (головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)
у справі №910/11027/18
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_1 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. ОСОБА_7 ,
8. ОСОБА_8 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
11. ОСОБА_11 ,
12. ОСОБА_12 ,
13. ОСОБА_13 ,
14. ОСОБА_14 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об'єднання закладів кооперативної освіти"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний банк України
про стягнення 76 295 559, 41 грн шкоди, заподіяної пов'язаними особами,
17.08.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укоопспілка", звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про солідарне стягнення 76 929 136,71 грн шкоди.
Господарський суд міста Києва рішенням від 20.12.2018 у справі №910/11027/18, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 13.05.2019, у позові відмовив.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 скасувала та ухвалила нове рішення у справі. Позов задовольнила повністю. Стягнула солідарно з відповідачів на користь позивача 76 929 136,71 грн шкоди.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 скасувала. Справу №910/11027/18 передала на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.12.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілка) на стороні позивача та Національний банк України на стороні відповідачів.
24.01.2023 ОСОБА_9 подав клопотання про заміну правонаступника у справі, в якому він просив залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об'єднання закладів кооперативної освіти" у якості правонаступника Центральної спілки споживчих товариств України, яка є третьою особою.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.01.2023 у справі №910/11027/18 у судовому засіданні оголосив перерву до 21.02.2023, в той же час в мотивувальній частині ухвали зазначив, що клопотання ОСОБА_9 про заміну правонаступника у справі належить залишити без задоволення.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.05.2023 у справі №910/11027/18 апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнив частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 скасував в частині відмови в задоволенні клопотання про заміну Центральної спілки споживчих товариств України на її правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об'єднання закладів кооперативної освіти", матеріали справи повернув до суду першої інстанції.
Верховний Суд постановою від 14.09.2023 у справі №910/11027/18 касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 скасував. Справу №910/11027/18 передав до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.01.2024 у справі №910/11027/18 апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 в частині вирішення питання про залучення правонаступника задовольнив. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 в цій частині скасував, постановив нову, якою клопотання ОСОБА_9 про залучення правонаступника задовольнив. Замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі №910/11027/18, Центральну спілку споживчих товариств (Укоопспілка) її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське об'єднання закладів кооперативної освіти".
Верховний Суд постановою від 28.03.2024 у справі №910/11027/18 касаційну скаргу ОСОБА_14 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі №910/11027/18 скасував. Справу №910/11027/18 направив до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
За результатами нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва рішенням від 13.05.2025:
- відмовив повністю у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення 76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов'язаними особами;
- відмовив у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/11027/18 скасував. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнив:
- стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 972 834, 68 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 6 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи";
- стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 813 036,29 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 109 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи";
- стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 119 136,29 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 91 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи";
- стягнув з ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з ОСОБА_12 в дохід Державного бюджету України 2 918,50 грн судового збору за подання позову, 4 377,76 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з ОСОБА_13 в дохід Державного бюджету України 2 918,50 грн судового збору за подання позову, 4 377,76 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з ОСОБА_5 в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги;
- стягнув з ОСОБА_14 в дохід Державного бюджету України 127 245,65 грн судового збору за подання позову, 190 868,47 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручив Господарському суду міста Києва видати відповідні накази. Провадження у справі в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 закрив.
ОСОБА_1 звернулася 09.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) звільнити від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18; (2) відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 по справі №910/11027/18; (3) зупинити дію постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 до завершення розгляду справи в суді касаційної інстанції; (4) Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 по справі №910/11027/18; (5) залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 по справі №910/11027/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Строк на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 288 ГПК унормовано, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Предметом касаційного оскарження, як убачається з касаційної скарги, є постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18, останнім днем оскарження якої відповідно до норм ГПК є 03.02.2026.
Втім ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою 09.03.2026 тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК, та без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. При цьому в тексті касаційної скарги скаржницею з посиланням на частину першу статті 288 ГПК зазначено про те, що відповідно до картки руху документа в Електронному кабінеті у підсистемі ЄСІТС, оскаржувана постанова була надіслана учасникам справи 24.02.2026, тому строк для касаційного оскарження необхідно відраховувати саме з цієї дати.
Відповідно до приписів статті 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених у статті 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд зазначає, що оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а скаржником не порушується питання щодо поновлення цього строку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 установлено у розмірі 1 762 грн.
Як убачається з доводів та вимог касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції і просить залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову у солідарному стягнені 76 295 559, 41 грн шкоди, заподіяної пов'язаними особами.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 986 720 грн (1 762 прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 х 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 200% ставки х 0,8 коефіцієнт пониження).
Скаржниця не додала до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, натомість заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що вона є пенсіонером, а розмір судового збору перевищує 5% відсотків розміру річного доходу скаржниці за попередній календарний рік. На підтвердження відсутності можливості сплати судового збору скаржниця надала, пенсійне посвідчення від 20.09.2018 №2197505328, довідку Пенсійного фонду України, сформовану засобами автоматичних систем 25.02.2026 про отримання пенсії за період: з 01.01.2025 по 31.01.2026 всього отримано 295 134,79 грн, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 25.02.2026 №2777 0606 0477 0729 щодо ОСОБА_1 за період із січня 2025 року до січня 2026 року, з якої вбачається відсутність доходів за вказаний період.
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Верховний Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).
Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану для можливості звільнення від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Разом з тим, задоволення невмотивованої заяви про звільнення від сплати судового збору призведе до дискримінаційного становища інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Проте ОСОБА_1 , крім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та довідки Пенсійного фонду України, не надала інших доказів, які б у сукупності підтверджували незадовільний майновий стан скаржниці. Такими документами, зокрема, є банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки про перелік розрахункових та інших рахунків скаржниці, документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання не містить достатніх та належних доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість сплатити судовий збір на момент звернення з касаційною скаргою.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у цій справі, а відтак, у задоволенні необхідно відмовити.
Скаржниця не надала документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у цій справі, підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК, із наданням скаржниці строку для усунення недоліків, а саме надання Суду: (1) заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень; (2)документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 986 720 грн за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржниці на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/11027/18.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 залишити без руху.
3. Надати скаржниці строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна