вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/959/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального автотранспортного підприємства 1728
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники:
від позивача Гурина А.О.
від відповідача Мельник О.П.
Суть спору:
Комунальне автотранспортне підприємство 1728 звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", у якому просить суд:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 10.08.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, укладеного між Комунальним автотранспортним підприємством 1728 (код СДРПОУ 03361833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код СДРПОУ 42101003);
- Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 14.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023. укладеного між Комунальним автотранспортним підприємством 1728 (код СДРПОУ 03361833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код СДРПОУ 42101003);
- Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 15.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, укладеного між Комунальним автотранспортним підприємством 1728 (код СДРПОУ 03361833) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код СДРПОУ 42101003);
- Стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код СДРПОУ 42101003) на користь Позивача - Комунального автотранспортного підприємства 1728 (код СДРПОУ 03361833) суму надмірно сплачених грошових коштів як правовий наслідок недійсності додаткових угод на суму 68 542,49 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Стислий виклад правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлене обмеження щодо максимального збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору на рівні 10%.
Обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Всупереч даним вимогам, укладення додаткових угод №№2-4 призвело до збільшення вартості електроенергії на 32%.
Оскільки додаткові угоди №№2-4 слід визнати недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному Договорі про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електроенергію мала місце переплата коштів у розмірі 68 542,49 грн, які мають бути стягнуті з ТОВ "РОЕК" на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримані.
Стислий виклад правової позиції ТОВ "РОЕК", викладеної у відзиві і додаткових поясненнях.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "РОЕК" заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
Тобто, на переконання ТОВ "РОЕК", під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).
За переконанням ТОВ "РОЕК", Законом про закупівлі прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%. Крім того, враховуючи специфіку ринку електричної енергії та його особливості, Закон не встановлює обмеження щодо строків зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів. Тобто підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу.
У спірних правовідносинах, предметом закупівлі є електрична енергія, і зміни, які вносилися до договору спірними додатковими угодами, за рахунок зменшення обсягу закупівлі товару не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, в редакції додаткових угод.
При цьому, жодною зі спірних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, що підтверджуються наведеними фактами та документальними доказами поданими у відзиві на позовну заяву.
Зазначає, що підписання кожної з додаткових угод здійснювалось у відповідності до п.п.2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.
Також, як вважає відповідач, складання, погодження і підписання обома сторонами відповідних актів прийому-передачі електричної енергії без зауважень нівелює твердження про наявність недопоставленого, проте оплаченого, обсягу електричної енергії за спірними Договорами.
Процесуальні дії у справі.
17.10.2025 позовна заява КАТП 1728 надійшла до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 20.10.2025 відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.11.2025.
11.11.2025 від ТОВ "РОЕК" надійшов відзив на позов.
14.11.2025 від ТОВ "РОЕК" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
18.11.2025 від ТОВ "РОЕК" надійшло клопотання про проведення засідання 18.11.2025 без участі його представника.
Ухвалою від 18.11.2025 клопотання ТОВ "РОЕК" задоволено, зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Ухвалою від 23.01.2026 провадження у справі поновлено, призначено її розгляд на 18.02.2026.
10.02.2026 від ТОВ "РОЕК" надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою від 12.02.2026 представнику ТОВ "РОЕК" надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 18.02.2026 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2026.
Ухвалою від 17.03.2026 розгляд справи відкладено на "01" квітня 2026 р. на 11:40 год.
У судовому засіданні 01.04.2026 представник позивача наголошував на ґрунтовності позову, просив суд позов задоволити в повному обсязі.
У свою чергу представник відповідача позов не визнав.
Судом досліджені докази по справі.
Учасники справи виступили у судових дебатах.
У засіданні проголошено скорочене рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Комунальним автотранспортним підприємством 1728 проведено закупівлю UA-2023-02-10-002-101а за предметом: "Електрична енергія".
За результатами проведення закупівлі переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10 березня 2023 року (арк.с. 10-27).
Так, за цим Договором, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Найменування предмету закупівлі: Електрична енергія (код згідно ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія) (п.2.1 Договору). Кількість товару: 220 000 кВт*год.
Відповідно до п.5.1 Договору загальна сума договору становить 1 050 720,00 грн з ПДВ в т.ч. ПДВ 175 120,00 грн. Оплата здійснюється Споживачем по факту поставленого товару, на підставі Акту приймання - передачі електричної енергії та виставленого Постачальником рахунку на оплату, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною встановленою в договорі (з урахуванням додаткової (их) угоди (угод) якщо таке мало місце.
Пуктом 5.4 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
13.8. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що такс покращення призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП);
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Згідно Додатку №2 "Комерційної пропозиції" до Договору, ціна за одинцю товару (кВт*год) становить 3,98 грн без ПДВ.
Згідно Додатку №3 до Договору "Договірні величини споживання електричної енергії на 2023", ціна Договору склала 1 050 720,00 грн. Кількість електроенергії, яка повинна була бути поставлена 220 000 кВт*год.
В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 32%, а саме:
- додатковою угодою №2 від 10.08.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 4,50108 грн без ПДВ (на 13,09%) умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.07.2023;
- додатковою угодою №3 від 14.09.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,04002 грн. без ПДВ (на 26,63%) умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2023;
- додатковою угодою №4 від 15.12.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,25365 грн. без ПДВ (на 32%) умови даної угоди розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.08.2021.
На виконання Договору TOB "РОЕК", за період з липня по грудень 2023 року поставило 49429 кВт*год електричної енергії на загальну суму 304 615,39 грн, що підтверджується актами приймання-передавання.
На переконання позивача, додаткові угоди №№2-4 до Договору щодо збільшення ціни товару на 32% від передбаченої правочином підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Враховуючи, що Додаткові угоди №№2-4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023 слід визнати недійсними, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором мали регулюватись по дійсним на момент поставки тарифам.
Так, у червні-грудні 2023 року тариф на електроенергію встановлено самою угодою на рівні 3,98 грн за 1 кВт*год., тож КАТП 1728 за поставлені 49 429 кВт*год повинне було сплатити 236072,90 грн (49429*3,98+20%), що на 68 542,49 грн менше фактично сплаченого (304 615,39 грн).
Тому позивач вважає, що вказані кошти у сумі 68 542,49 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як безпідставно отримані.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Пункт 1 ч.2 ст. 11 ЦК України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ч.ч.1-3 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначено в ч.1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з ч.4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Разом з тим п.2 ч.5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.
Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як встановлено з матеріалів справи, укладаючи Договір про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, КАТП 1728 (Замовник) та ТОВ "РОЕК" (Постачальник) дійшли згоди щодо усіх істотних умов, зокрема визначивши ціну за 1 кВт*год електричної енергії на рівні 3,98 грн/кВт*год. без ПДВ закріплено у Додатку №2 до Договору Комерційна пропозиція.
Проте, в подальшому, між сторонами укладено ряд правочинів, якими підвищено ціну (відносно ціни, встановленої у Договорі - 3,98 грн) до 5,25365 грн. без ПДВ (на 32%).
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
Верховним Судом у постанові від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт: щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
У п.54 - п.62 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 (провадження №12-57гс23) викладено правову позицію:
"Із системного тлумачення норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII (зокрема, ч.4, п.2 ч.5 ст. 41) вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої ст. 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку."
Отже, з огляду на висновки, викладені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, максимальний ліміт збільшеної вартості ціни електроенергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023 не міг перевищувати 4,378 грн без ПДВ (3,98+10%) за 1 кВт*год.
Тому, суд погоджується з доводами позивача, що збільшення ціни електричної енергії, передбачений додатковими угодами №№2-4 по відношенню до погодженої у договорі ціни, здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
Укладення вказаних угод призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на більше ніж на 10% відносно ціни, що визначена за умовами Договору (3,98 грн без ПДВ):
- додатковою угодою №2 від 10.08.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 4,50108 грн без ПДВ (на 13,09%);
- додатковою угодою №3 від 14.09.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,04002 грн. без ПДВ (на 26,63%);
- додатковою угодою №4 від 15.12.2023 збільшено ціну за 1 кВт*год до 5,25365 грн. без ПДВ (на 32%).
Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону.
Також слід наголосити, що підвищення сторонами Договору ціни шляхом неодноразового укладання додаткових угод та "каскадного" підвищення ціни за одиницю товару суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.
З огляду на що суд доходить висновку, що додаткові угоди №№2-4, укладені між сторонами у ході здійснення господарських правовідносин у межах Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023 підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
У розрізі питання щодо неможливості порушення 10% бар'єру для збільшення вартості товару у процедурі публічних закупівель, суд звертається до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.
Так, щодо застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", Велика Палата підтвердила та розвинула свій попередній правовий висновок, викладений у постанові ВП ВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, зазначивши, що збільшення ціни за одиницю товару понад 10% НЕ допускається незалежно від кількості додаткових угод, у тому числі, для електричної енергії, газу, бензину та дизельного пального, при цьому, виняток в останньому реченні п.2 ч.5 ст. 41 Закон №922-VIII, з урахуванням змін, внесених Законом №1530-IX, стосується лише строків (90 днів) та не скасовує граничний ліміт у 10% від ціни одиниці товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Щодо змін, внесених Законом №1530-IX, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 констатувала, що Закон №1530-IX не змінив максимальний поріг 10%, а лише уточнив, з якого моменту обчислюється 90-денний строк (з дати договору або попередньої зміни).
При цьому, у пунктах 156-157 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 щодо застосування пп.2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель [постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178"Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - постанова КМУ №1178 у редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року; №1067, далі - постанова КМУ №1067), Велика Палата ВС наголосила на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII, Суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 п.19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
Тобто, на переконання ВП ВС положеннями постанови КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року №1067), на відміну від норм п.2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре, на думку ВП ВС, додатково підтверджує, що приписи ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
За результатами розгляду касаційної скарги у справі №920/19/24, постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 касаційну скаргу ТОВ "Енергетичне партнерство" залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі залишені без змін.
Отже, у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду фактично підтвердила свою попередню правову позицію щодо питання застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, остаточно закріпивши імперативне тлумачення 10% збільшення ціни одиниці товару на ринку у процедурі публічних закупівель, як сукупного ліміту можливості збільшення ціни одиниці товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з ТОВ "РОЕК" коштів у розмірі 68542,49 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, за період (липень-грудень 2023 року) дії спірних додаткових угод до Договору, ТОВ "РОЕК" поставлено 49 429 кВт*год, тоді як КАТП 1728 оплачено 304 615,39 грн, що підтверджується актами приймання-передавання та платіжними інструкціями.
Враховуючи, що Додаткові угоди №№2-4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором мали регулюватись по дійсним на момент поставки тарифам.
Так, у червні-грудні 2023 року тариф на електроенергію встановлено самою угодою на рівні 3,98 грн за 1 кВт*год., та КАТП 1728 за поставлені 49 429 кВт*год повинне було сплатити 236 072,90 грн (49429*3,98+20%), що на 68 542,49 грн менше фактично сплаченого (304 615,39 грн).
Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
З урахуванням того, що внаслідок виконання позивачем своїх зобов'язань фінансового характеру за оспорюваними угодами відповідачем було отримано грошові кошти на загальну суму 68 542,49 грн, які є такими, що були безпідставно одержані ТОВ "РОЕК" (підстава їх набуття відпала), то останнє зобов'язане повернути їх позивачу, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При цьому згідно ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Висновки суду.
За результатом розгляду спору суд дійшов висновку, що додаткові угоди №№2-4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023 укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому ці правочини суд визнає недійсними. Також належить до задоволення позовна вимога про стягнення 68 542,49 грн з ТОВ "РОЕК".
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 12 112,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 10.08.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, укладеного Комунальним автотранспортним підприємством 1728 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
3. Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 14.09.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, укладеного Комунальним автотранспортним підприємством 1728 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
4. Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 15.12.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №16627-ВЦ від 10.03.2023, укладеного Комунальним автотранспортним підприємством 1728 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Володимира Стельмаха, 22, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33019, код ЄДРПОУ 03361833) кошти у сумі 68 542 (шістдесят вісім тисяч п'ятсот сорок дві) грн 49 коп.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42101003, адреса: вул. Князя Володимира, 71-Б, м. Рівне, 33013) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Володимира Стельмаха, 22, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33019, код ЄДРПОУ 03361833) 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2026 року.
Суддя Бережнюк В.В.