Справа № 591/4668/22
Провадження № 1-кп/591/548/22
01 квітня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Зарічного районного суду м. Суми у кримінальному провадженні за № 12022200000000020 від 02.02.2022 клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
та установив:
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої злочинної групи, і ризики, передбачені пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, вчинити інше кримінальне правопорушення. Уважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід на даний час не є можливим з урахуванням вказаних ризиків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор клопотання таке підтримав і просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Жодних об'єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м'який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.
Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченому як тримання під вартою, тому клопотання прокурора є підставним до задоволення. Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк до шістдесяти днів. Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.
При цьому, суд вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки обвинуваченого не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом щодо обвинуваченого, оскільки вказаний запобіжний захід не буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки, з огляду на його процесуальну поведінку.
Суд не ігнорує аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв'язку з чим, клопотання захисника та обвинуваченого щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Керуючись п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, наявні у кримінальному провадженні ризики, суд вважає необхідним не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,
Постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів до 30 травня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1