ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/211/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., секретар судового засідання Шмаюн Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Дичкевича Миколи Ігоровича
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дічука Михайла Володимировича
про стягнення заборгованості у розмірі 199 622 грн 84 коп.
за участі
від позивача: Романишин К.В.
від відповідача: Подать А.В.
до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Дичкевича Миколи Ігоровича до Фізичної особи - підприємця Дічука Михайла Володимировича про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг у сфері розробки програмного забезпечення №20-05/2025 від 15.05.2025 у розмірі 199 622 грн 84 коп, з яких: основний борг у розмірі у сумі 4 516 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 187 583 грн 35 коп., пеня - 9 613 грн 93 коп., інфляційні втрати - 1 484 грн 25 коп. та 3% річних - 941 грн 31 коп.
Вирішення процесуальних питань.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2026, суд відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; призначив судове засідання; встановив відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду відзиву на позов.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 23.02.2026 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Довідкою про доставку електронного листа від 24.02.2026 підтверджується що ухвала про відкриття провадження від 23.02.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 23.02.2026 о 19:16.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
У судовому засіданні 31.03.2026 суд завершив розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення рішення та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли на підставі Договору про надання послуг у сфері розробки програмного забезпечення №20-05/2025 від 15.05.2025 в частині своєчасної оплати щодо виконаних робіт по вище зазначеному Договору. Позовні вимоги обгрунтовані ст. 509, 526, 530, 612, 549 ЦК України. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі п. 7.2. Договору, ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Позиція відповідача.
30.03.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву. У судовому засіданні 31.03.2026 представник клопотав про поновлення пропущеного строку для подання відзиву та долучення відзиву до матеріалів справи. Суд відмовив у задоволенні клопотанні у зв"язку із закінченням строків для подання відзиву та недоведеністю поважності причин пропуску такого строку.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги Позивача не визнав частково, а саме в обсязі стягнення оплати за проєкт Z3, нарахованих за нього штрафних санкцій та інфляційних втрат, 3% річних, всього разом: 107 746 грн 06 коп. Факт укладення договору та його дійсність не заперечив. Проєкт Z3: Оплата за проєкт Z3 у розмірі 2 470 (дві тисячі чотириста сімдесят) доларів США буде здійснена після повного закриття проєкту та передачі всіх даних. Строк остаточного розрахунку за даним проєктом - до 60 (шістдесят) банківських днів з моменту його повного завершення.
Наразі проєкт Z3 не є завершеним та не відбулась передача даних. Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних по проєкту Z3 не визнав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх сторін в судовому засіданні та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, 15.05.2025 між Фізичною особою - підприємцем Дичкевичем Миколою Ігоровичем (виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Дічуком Михайлом Володимировичем (замовник) укладено Договір про надання послуг у сфері розробки програмного забезпечення №20-05/2025 (далі - Договір).
Договір підписаний сторонами електронними підписами.
Виконавець на підставі замовлень замовника надає послуги у сфері розробки програмного забезпечення (далі - ПЗ) і надає замовнику виключні права на використання цього ПЗ в будь-якій формі і будь-яким способом, а замовник зобов'язується оплачувати послуги у сфері розробки ПО в порядку та на умовах, передбаченим цим Договором (п. 1.1).
Виконавець зобов'язується для замовника в строки, обумовлені цим договором, розробити за плату ПЗ відповідно до технічного завдання на розробку ПЗ, зазначеним в Додатку №20-05/2025 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2.).
Умови розробки ПЗ, а саме етапи розробки ПЗ, а також вартість розробки ПЗ, в тому числі і поетапно, визначаються в Додатку №20-05/2025 до цього Договору (п.1.3.).
Сторонами погоджено порядок розробки програмного забезпечення у розділ 3 Договору. Згідно з п. 3.5. Договору, після прийняття замовником рішення про відповідність ПЗ вимоги завдання сторони складають акт здачі - приймання виконаних робіт.
Розділом 4 Договору сторонами обумовлено умови оплати, а саме, замовник оплачує послуги на розрахунковий рахунок виконавця згідно етапів розробки ПЗ, зазначених в Додатку №20-05/2025 Договору, в розмірі по курсу НБУ 498.45 грн, що еквівалентно 12 доларів США за 1 год., на протязі 10 банківських днів після підписання сторонами акту прийому - передачі наданих послуг на розробку ПЗ виконавцем (п.4.1.).
Згідно з п. 6.1. цей Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
За порушення (невиконання чи неналежне виконання) умов даного Договору, сторони несуть відповідальність відповідно чинного законодавства України ( п.7.1. Договору). При порушенні строків оплати отриманих результатів робіт більше, ніж на 5 банківських днів, встановлених даним Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2. Договору).
Додатком № 20-05/2025 сторони погодили технічне завдання на послуги з розробки ПЗ.
03.11.2025 на виконання умов Договору, сторони підписали Акт про закриття співпраці (далі - Акт). Зазначений акт підписаний електронними підписами.
Сторони підтвердили, що виконавець повністю надав усі послуги, погоджені між сторонами. Замовник немає претензій до якості, термінів чи обсягу виконаних робіт. Сторони не мають жодних фінансових, юридичних чи інших невирішених питань або зобов'язань одна до одної, окрім остаточних виплат, передбачених цим актом (п. 2 Акту).
Пунктом 3 Акту визначено фінальні умови розрахунків. Основна доплата по всім проєктам: замовник зобов'язується здійснити оплату в розмірі 2 046 доларів США протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Акта.
Проєкт Z3: оплата за проєкт Z3 у розмірі 2 470 доларів США буде здійснена після повного закриття проєкту та передачі всіх даних. Строк остаточного розрахунку за даним проєктом - до 60 банківських днів з моменту його завершення.
За доводами позивача, вказаний Акт було підписано сторонами 03.11.2025 та фактично на день підписання, проєкт Z3 було виконано, проте станом на день звернення з позовом до суду замовником не виконано своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт по Договору. Станом на день завершення робіт за Договором та після їх фактичної передачі, відповідачем не було заявлено жодних письмових зауважень чи претензій щодо якості, обсягів чи строку виконання відповідних робіт. При цьому, у п.2 Акту зазначено, що замовник не має претензій до якості, термінів чи обсягу виконаних робіт.
08.01.2026 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу щодо виконання Договору №20-05/2025 від 15.05.2025 в частині оплати наданих послуг рекомендованим повідомленням, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, квитанцією АТ Укрпошта 7601801370534.
Водночас, відповідач, у своїй відповіді електронною поштою на адресу представника позивача від 27.01.2026 на претензію (додано до матеріалів справи) зазначив, що факт виконаних робіт та підписання акта не оспорюється, проте питання, порушені в претензії, стосується виключно строків фінальних розрахунків за закритими етапами та не може поширюватися на проєкт, який актом визначений як незавершений, оплата не була здійснена з об'єктивних фінансових причин. Звертає увагу, що акт про закриття співпраці від 03.11.2025 розмежовує два проекти: проект, який на дату підписання був закритий та проект Z3, оплата за яким відповідно до акту підлягає здійсненню виключно після його повного завершення та передачі всіх даних.
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом. На суму заборгованості позивач нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України) врегульовано питання виконання договірних зобов'язань.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини ( п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору про надання послуг у сфері розробки програмного забезпечення №20-05/2025 від 15.05.2025, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. (ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В матеріалах справи містяться підписаний сторонами Акт про закриття співпраці відповідно до Договору № 20-05/2025, яким сторони підтвердили, що виконавець надав усі послуги, погоджені між сторонами, а замовник не має претензій до якості, термінів чи обсягу виконаних робіт. Сторони не мають жодних фінансових, юридичних чи інших невирішених питань або зобов'язань одна до одної, окрім остаточних виплат, передбачених цим актом (п. 2 Акту).
Пунктом 3 Акту визначено фінальні умови розрахунків.
1. Основна доплата по всім проєктам: замовник зобов'язується здійснити оплату в розмірі 2 046 доларів США протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Акта.
Факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо повної оплати за надані послуги в розмірі 2 046 доларів США підтверджується матеріалами справи, відповідач доводи позивача не спростував. Суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача в розмірі 2 046 доларів США тим, що на виконання умов договору позивач розробив та передав відповідачу програмне забезпечення, проте, замовник не оплатив вартість виконаних робіт, що є істотним порушенням умов Договору та відповідно дає підстави виконавцю вимагати в судовому порядку стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з розробки програмного забезпечення.
2. Водночас пп.2. сторони виокремили Проєкт Z3: оплата за проєкт Z3 у розмірі 2 470 доларів США буде здійснена після повного закриття проєкту та передачі всіх даних. Строк остаточного розрахунку за даним проєктом - до 60 банківських днів з моменту його завершення.
Однак доказів повного закриття проєкту Z3 та передачі всіх даних матеріали справи не містять.
Відтак, суд висновує, що вимоги позивача про стягнення 84 985 грн 72 коп (2 046 доларів США) є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази повного закриття проєкту Z3 та передачі всіх даних, що є підставою остаточного розрахунку за даним проєктом між сторонами, тому вимоги позивача в частині стягнення 102 597 грн 625 коп. (2 470 доларів США) є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
При порушенні строків оплати отриманих результатів робіт більше, ніж на 5 банківських днів, встановлених даним Договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2. Договору).
На суму боргу 84 985 грн 72 коп (2 046 доларів США) позивач нарахував 5 580 грн 16 коп. пені, 544 грн 84 коп. 3% річних та 766 грн 06 коп. інфляційних втрат. Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат та зазначає, що розрахунок позивача є обґрунтованим, арифметично правильними та підлягає задоволенню.
Вимога позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу 102 597 грн 625 коп. (2 470 доларів США) є похідною від позовної вимоги про стягнення основної заборгованості, тому задоволенню не підлягає.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає що дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, а саме положення п. 4.1. Договору, в якому сторони погодили еквівалент гривні до долара США, а саме 498, 45 грн =12 доларів США, тому курс еквіваленту становить (498, 45 грн/12 доларів США) = 41, 5375 грн/1 долар США. Таким чином, втрати позивача від знецінення національної валюти внаслідок інфляції, зокрема і у разі порушення відповідачем грошового зобов'язання зі сплати надання послуг, не відновлюється еквівалентом іноземної валюти.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 73, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновки суду.
В контексті викладеного позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3 328 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №3840-5100-4024-0789 від 19.02.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 531 грн 71 коп.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Дічука Михайла Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Дичкевича Миколи Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором № 20-05/2025 про надання послуг у сфері розробки програмного забезпечення від 15.05.2025 основний борг - 2 046 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 84 985 грн 72 коп, інфляційні втрати у розмірі 766 грн 06 коп., 3% річних у розмірі 544 грн 84 коп., пеню у розмірі 5 580 грн 16 коп. та 1 531 грн 71 коп. судового збору.
У іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 01.04.2026
Суддя У. І. Гула