вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа№ 927/991/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Хрипуна О.О.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 08.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 (повний текст підписано 07.10.2020)
у справі №927/991/19 (суддя Романенко А.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг про стягнення 130 707 306,26 грн
Акціонерним товариством «Укртрансгаз» подано позов до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення 130707306,26грн, у тому числі: 122506931,10 грн заборгованості за добовий небаланс за період з березня по червень 2019 року по договору від 17.12.2015 №1512000712 транспортування природного газу (надалі - Договір), 7551783,34грн пені за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 та 648591,82 грн трьох відсотків річних за аналогічний період.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним Договором (п.2.6.) та приписами п.19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що умовами Договору не узгоджувалось надання послуг з добового балансування. Між сторонами відсутня домовленість про придбання/продаж природного газу, що на підставі п.6 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) призводить до виникнення обов'язку з оплати добових небалансів як в оператора газотранспортної системи (позивача у справі - при позитивному добовому небалансі), так і замовника послуги (відповідача у справі - при негативному добовому небалансі). Звертав увагу на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження обсягу та вартості послуг з добового балансування, які фактично позивачем не надавались. Акти №03-2019-1512000712 від 31.03.2019 (за березень 2019 року), №04-2019-1512000712 від 30.04.2019 (за квітень 2019 року), №05-2019-1512000712 (за травень 2019 року), №06-2019-1512000712 від 30.06.2019 (за червень 2019 року) та рахунки на їх оплату, подані в обґрунтування заявлених вимог, складені позивачем в односторонньому порядку.
У відповіді на відзив позивач вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки за фактом наявності щодобових негативних небалансів у оператора газорозподільної системи (відповідача в справі) в силу прямої норми закону (п.19 глави 6 розділу ХІVКодексу ГТС) виник обов'язок з оплати їх вартості. Просив врахувати, що відповідач на виконання вимог Кодексу ГТС надав позивачу згідно затвердженої Регулятором форми та завантажив відповідно п.5 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС до Інформаційної платформи інформацію про об'єм (обсяг) надходження природного газу до газорозподільної мережі (надалі - ГРМ) у період з березня по червень 2019 року, а також інформацію про об'єм (обсяг) розподіленого природного газу між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом вказаного періоду, що підтверджується формами 2-5: («форма 2 - інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, і відборів/споживання природного газу споживачами, що вимірюється щодобово (протягом доби)», «форма 3 - інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу», «форма 4 - інформація про перетоки між ОГРМ» та «форма 5 - інформація про перетоки між ГВП та ОГРМ» (паперові реєстри файлів яких додано до матеріалів справи) (також дана інформація надана до суду на електронному носії). На підставі отриманих від відповідача та завантажених ним до інформаційної платформи даних про об'єм (обсяг) надходження природного газу до ГРМ у період з березня 2019 року по червень 2019 року, а також інформації про об'єм (обсяг) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду, позивач у порядку норм Кодексу ГТС здійснив остаточну алокацію таких обсягів та встановив обсяги негативного небалансу (згідно ресурсів Інформаційної платформи), що є предметом розгляду даної справи. Наголосив, що на виконання норм Кодексу ГТС, він, як оператор ГТС, надсилав за допомогою Інформаційної платформи відповідачу інформацію про його небаланс, що підтверджується реєстрами файлів відправлених з Інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України АТ «Укртрансгаз» за березень - червень 2019 року (зокрема, акти врегулювання добових небалансів за газовий місяць та рахунки на оплату).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19 в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Апелянт вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, не застосовано до спірних правовідносин норми, які підлягали застосуванню, дійшов до неправильних висновків щодо обставин, які вважали встановленими.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
Судом хибно застосовано положення розділу Х111 та розділу Х1У Кодексу ГТС, зазначаючи про те, що балансування газотранспортної системи України здійснюється лише в разі існування реальної загрози цілісності газотранспортної системи.
Безпідставно ототожнено різні за своєю суттю послуги такі як балансування газотранспортної системи України та врегулювання добових небалансів замовників послуг транспортування природного газу.
Не взято до уваги, що факт відібрання відповідачем з газотранспортної системи України природного газу без належних на те правових підстав жодним чином не залежить від факту існування загрози цілісності ГТС.
Обов'язок відповідача оплатити вартість безпідставно відібраного газу жодним чином не залежить від факту існування загрози цілісності ГТС, а виникає з договірних зобов'язань, в даному випадку з договору транспортування природного газу укладеного між сторонами.
Оскільки на підставі інформації, наданої самим відповідачем, оператор встановив наявність негативного добового небалансу, у відповідача виник обов'язок з купівлі газу в Оператора в обсязі такого негативного небалансу. Будь-яких додаткових вимог для врегулювання добового небалансу (наявність загрози цілісності чи відхилення показників функціонування системи) Кодекс ГТС не визначає.
Судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою п.4 глави 1, п.5 глави 4 розділу 1У, п.2 глави 3 розділу Х11, п.1 глави 1, п.2,6 глави 6 розділу Х1У Кодексу ГТС, якими встановлено, що відповідач самостійно надає інформацію щодо обсягіввідібраного/закачаного газу з газотранспортної системи.
Не врахувавши наведені норми права, судом проігноровано докази позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 апеляційне провадження у справі №927/991/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3987/19 та опублікування повного тексту постанови.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №927/991/19, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Позовні вимоги складаються з 122506931,10 грн заборгованості за добовий небаланс за період з березня по червень 2019 року по договору від 17.12.2015 №1512000712 транспортування природного газу (надалі - Договір), 7551783,34грн пені за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 та 648591,82 грн трьох відсотків річних за аналогічний період, та обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним Договором (п.2.6.) та приписами п.19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2023 року передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №918/686/21 за касаційною скаргою АТ "Рівнегаз" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2022 року з огляду на наявність певних розбіжностей у висновках Верховного Суду з питання визначення предмету доказування у такій категорії справ та у зв'язку із необхідністю уточнити правовий висновок щодо застосування п.3 розділу ХІІІ, п.3 гл.3 розділу ХІV Кодексу ГТС, вказавши, що у такій категорії справ (стягнення заборгованості за послуги балансування за договором про транспортування природного газу) незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 апеляційне провадження у справі №927/991/19 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21 та опублікування повного тексту постанови.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень Об'єднаною палатою Верховного Суду 03.11.2023 прийнято постанову у справі №918/686/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Під час апеляційного перегляду до матеріалів справи отримано відзив відповідача на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач спростовує доводи позивача (апелянта), відповідачем та позивачем подано додаткові пояснення у справі в обґрунтування спростувань доводів один одного.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, просив у її задоволенні відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 08.09.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що 17.12.2015 р. між АТ «Укртрансгаз» (позивач) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (відповідач) було укладено договір № 1512000712 транспортування природного газу (далі договір), відповідно до умов якого позивач (оператор) надає відповідачу (замовнику) послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Відповідно до п. 2.3 договору визначено перелік послуг, які можуть бути надані відповідачу, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно з п. 2.4 договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка № 1 (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (транспортування) до цього договору.
Відповідно до п. 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності позивачу здійснюються відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 року (далі Кодекс ГТС).
Відповідач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 договору).
Згідно з п. 2.7 договору позивач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Відповідно до п. 2.8 договору додатки №№ 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому, додаток № 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
Відповідач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС; вчасно врегульовувати небаланси (п. 4.1 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Відповідно до п. 6.3 договору надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме - з 01.12.2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 договору).
Як зазначає позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень -червень 2019 року, позивач виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця, та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
- за березень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 5976,88983 тис.м.куб. на загальну вартість 57685949,54грн;
- за квітень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 2798,1420 тис.м.куб. на загальну вартість 24508735,52грн;
- за травень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 3679,109 тис.м.куб. на загальну вартість 30251472,59грн;
- за червень 2019 року виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів у розмірі 1159,8150 тис.м.куб. на загальну вартість 10060773,45грн.
На підтвердження обсягів негативних щодобових небалансів позивачем надано до матеріалів справи односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газові місяці березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, разом з рахунками на оплату їх вартості, що направлялись відповідачу через Інформаційну платформу згідно Реєстру файлів відправлених з Інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України» за спірний період (паперова копія якого додана до матеріалів позовної заяви), зокрема:
- акт №03-2019-1512000712 від 31.03.2020 (за березень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 57685949,54грн;
- акт №04-2019-1512000712 від 30.04.2019 (за квітень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 24508735,52грн;
- акт №05-2019-1512000712 від 31.05.2019 (за травень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 30251472,59грн;
- акт №06-2019-1512000712 від 30.06.2019 (за червень 2019 року), з рахунком на його на суму 10060773,45грн.
За доводами позивача, вказані негативні добові обсяги виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, в яких у спірні періоди не було жодного постачальника природного газу (абз. 2 п. 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС), про що до матеріалів справи надано довідки №1 АТ «Укртрансгаз» про добові небаланси АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи (за період березень - червень 2019 року), довідки №2 АТ «Укртрансгаз» про добові небаланси АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи (за період березень - квітень 2019 року), довідки №3 АТ «Укртрансгаз» про добові небаланси АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (за період березень - червень 2019 року). Перелічені документи складені позивачем в односторонньому порядку (є внутрішніми документами позивача), та не можуть бути оцінені судом як належні докази по справі.
Окремо, в обґрунтування заявлених вимог, позивачем подано до суду в якості електронних доказів реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи (форми №2 - інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби); форми 3 - інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу), та паперові копії цих електронних доказів (достовірність яких відповідачем під сумнів не ставиться).
За доводами позивача, відповідач зобов'язання щодо оплати вказаних рахунків за негативні добові небаланси за березень - червень 2019 року на загальну суму 122506931,10грн не виконав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовані приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (Кодекс ГТС).
Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Відповідно до п.п. 1, 2 глави 3 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величини грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», як Оператором ГРМ, були надані повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності від його імені на право вчиняти всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС.
Згідно з ч. 3 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувачів інформаційної платформи. При цьому, з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства, використовується електронний цифровий підпис.
Частиною 5 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС передбачено перелік та зміст файлів (форм), які мають бути завантажені (внесені) з накладанням ЕЦП операторами газорозподільних систем.
Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС.
Згідно з п. 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.
Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.
Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Оператором ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.
Пунктом 6 глави 6 розділу XІV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Згідно з п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У договорі транспортування природного газу № 1512000712 від 17.12.2015 міститься відсилочна норма, яка застосовується у випадку зміни законодавства, що регулює такі правовідносини, а отже такий договір є підставою для врегулювання як місячного, так і добового небалансу замовника послуг транспортування.
Уклавши договір № 1512000712 від 17.12.2015, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС, і саме на підставі вказаного договору АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» отримав право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року було завантажено відповідну інформацію.
Отже, своїми діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» підтвердило виконання договору у відповідності до положень Кодексу ГТС в редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19.
Крім того, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову № 1234 від 07.07.2016 р. «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» (далі Постанова). Положенням частини 1 статті 1 Постанови затверджено форму звітності № 8вНКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків», яка складається Оператором ГРМ станом на останнє число звітного періоду і подається до НКРЕКП не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.
Як вбачається із форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), АТ «Чернігівгаз» в розділі І даної звітності зазначає про фактичні втрати та виробничотехнологічні витрати природного газу.
Крім того, в розділі V вказаних звітів відповідач також зазначає про щомісячні обсяги негативного небалансу та вартість отриманих ним послуг балансування. Вказана відповідачем у даних звітах інформація співпадає з даними, зазначеними АТ «Укртрансгаз» в актах врегулювання щодобових небалансів за період з березня по червень 2019.
Поряд з цим, ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи визначається згідно з п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, приписами якої зазначено, що маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця, зменшеної на величину коригування, який становить 10 % (п. 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.
Таким чином, пункт 12 Глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що оператор газотранспортної системи визначає маржинальну ціну продажу/придбання природного газу та публікує її на інформаційній платформі.
Відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуги транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Тобто, розрахунок плати за добовий небаланс, відомості про статус небалансу, ціна закупівлі природного газу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної платформи.
Згідно з п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:
Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.
Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).
Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.
Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.
Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
Форма № 9. Повідомлення споживачів на відключення.
Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Колегія суддів зазначає, що така інформація надається саме оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку і, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої операторами ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах.
Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "Г") через уповноважених осіб вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.
Відповідно до п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми № 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм №№ 2, 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем завантажено до інформаційної платформи файли форм №№ 2, 3, 4, 5, 9, які складені та подані ним оператору газотранспортної системи за електронним цифровим підписом уповноважених осіб відповідача. На підставі таких відомостей, що підтверджують обсяги природного газу, що були розподілені споживачам природного газу, позивач здійснює алокацію, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до розділу XIV Кодексу ГТС.
Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п. 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).
Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Як зазначалося вище, у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (п. 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Як вже зазначалося, обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Таким чином, сам факт наявності негативного небалансу та наявність укладеного договору транспортування природного газу є підставою для виникнення обов'язку замовника послуг транспортування (відповідача) із здійснення оплати за врегулювання щодобових небалансів. Вказаним спростовуються твердження відповідача, що сторонами не було погоджено усіх істотних умов договору, у тому числі - визначення вартості щодобового негативного небалансу.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач, здійснивши балансуючі дії, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року, виявив наявність у відповідача обсяги негативних добових небалансів як різницю між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний газовий місяць.
Таким чином, позивачем було виявлено остаточні обсяги добових небалансів відповідача у період березень - червень 2019 р. на загальну суму 122 506 931,10 грн.
Згідно п. 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка визначена договором (п. 9.2 договору).
У випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (п. 9.4 договору).
Відповідно до п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (п. 11.4 договору).
У зв'язку із виникненням у відповідача добових небалансів у спірний період, позивачем було врегульовано такі небаланси, що підтверджується оформленими позивачем та підписаними кваліфікованим електронним цифровим підписом актами врегулювання щодобових небалансів за період з березня по червень 2019 р., а саме
акт №03-2019-1512000712 від 31.03.2020 (за березень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 57685949,54грн;
акт №04-2019-1512000712 від 30.04.2019 (за квітень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 24508735,52грн;
акт №05-2019-1512000712 від 31.05.2019 (за травень 2019 року), з рахунком на його оплату на суму 30251472,59грн;
акт №06-2019-1512000712 від 30.06.2019 (за червень 2019 року), з рахунком на його на суму 10060773,45грн.,
за маржинальною ціною придбання відповідно до розділу 6 глави XIV Кодексу ГТС, та направлено відповідачу рахунки на оплату за добовий небаланс.
Умовами пункту 2.5 договору обумовлено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
Як встановлено п. 1 гл. 1 розділу VIII Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу (пункт 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).
Внаслідок правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем у березні-червні 2019 року на підставі договору, відповідач отримав послуги транспортування природного газу до складу яких, зокрема, входять доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи та вчинення дій з врегулювання добового небалансу, обсяги яких визначаються виходячи із обсягів підтверджених номінацій внаслідок замовлення потужності на період однієї газової доби.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах звертав увагу на те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних втрат та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Протягом часу розгляду справи № 927/991/19 Верховним Судом сформовано правові висновки стосовно застосування норм права до спірних правовідносин в подібних справах, які викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.11.2023 по справі №918/686/21.
Правові висновки Об'єднаної палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21, є в повному обсязі релевантними до даної справи № 927/991/19.
Згідно з висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі у постанові від 03.11.2023 року № 918/686/21 в частині стосовно врегулювання щодобових негативних небалансів:
1) Оператор ГТС здійснює розрахунок остаточних обсягів щодобових небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначає остаточну плату за такі небаланси за кожну добу і сумарно за місяць на підставі співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з системи ГТС (пп. 237-238 постанови);
2) Остаточні алокації, на підставі яких Оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи (п. 249 постанови);
3) При вирішенні даних спорів необхідно брати до уваги звіти форми №8в, які подаються операторами газорозподільної системи до Регулятора (НКРЕКП). В цих звітах оператори визначають обсяги природного газу, відібраного з ГТС (п. 218, п.240 постанови);
4) Умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу) (п. 270 постанови);
5) Достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником (п. 271 постанови);
6) Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (п. 273 постанови).
7) в п. 275 постанови ОП КГС окремо підкреслила, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (Оператор ГТС) не повинен доводити: існування загрози цілісності ГТС; наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача; факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Верховний Суд у наведеній постанові констатував обґрунтованість позовних вимог Оператора ГТС про стягнення плати за негативні небаланси (аналогічні вимоги як у цій справі).
Наведені висновки Верховного Суду по справі № 918/686/21 були зроблені і ґрунтувались на аналогічних доказах, які містяться і в матеріалах даної справи № 927/991/19.
Отже, судом першої інстанції хибно застосовано положення розділу Х111 та розділу Х1У Кодексу ГТС, зазначаючи про те, що балансування газотранспортної системи України здійснюється лише в разі існування реальної загрози цілісності газотранспортної системи; безпідставно ототожнено різні за своєю суттю послуги такі як балансування газотранспортної системи України та врегулювання добових небалансів замовників послуг транспортування природного газу; не взято до уваги, що факт відібрання відповідачем з газотранспортної системи України природного газу без належних на те правових підстав жодним чином не залежить від факту існування загрози цілісності ГТС; обов'язок відповідача оплатити вартість безпідставно відібраного газу жодним чином не залежить від факту існування загрози цілісності ГТС, а виникає з договірних зобов'язань, в даному випадку з договору транспортування природного газу № 1512000712 від 17.12.2015; оскільки на підставі інформації, наданої самим відповідачем, оператор встановив наявність негативного добового небалансу, у відповідача виник обов'язок з купівлі газу в Оператора в обсязі такого негативного небалансу. Будь-яких додаткових вимог для врегулювання добового небалансу (наявність загрози цілісності чи відхилення показників функціонування системи) Кодекс ГТС не визначає; безпідставно залишено поза увагою п.4 глави 1, п.5 глави 4 розділу 1У, п.2 глави 3 розділу Х11, п.1 глави 1, п.2,6 глави 6 розділу Х1У Кодексу ГТС, якими встановлено, що відповідач самостійно надає інформацію щодо обсягів відібраного/закачаного газу з газотранспортної системи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи ненадання відповідачем доказів на спростування факту наявності в нього добових небалансів у спірному періоді або на підтвердження здійснення оплати спірної заборгованості, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову в позові, в той час як позовні вимоги про стягнення заборгованості за зобов'язаннями щодо оплати добових небалансів за березень-червень 2019 року на загальну суму 122506931,10 грн є обґрунтованими.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7551783,34грн пені за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 та 648591,82 грн трьох відсотків річних за аналогічний період.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 13.5 договору сторони передбачили, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вбачає, що розрахунок пені є обґрунтованим і арифметично вірним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі 7551783,34грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 648591,82 грн трьох відсотків річних за аналогічний період.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доводи апелянта знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про не обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Інші доводи та міркування учасників судового процесу обґрунтовано не досліджувались апеляційним судом з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги позивача, рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19 підлягає скасуванню, з прийняттям нового про задоволення позову з мотивів, викладених в даній постанові.
У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.10.2020 у справі №927/991/19 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (14021, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄДРПОУ 03358104) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 122 506 931,10 грн заборгованості 7 551 783,34 грн пені, 648 591, 82 грн. 3% річних, 672 350,00 грн судового збору за подання позовної заяви.
5. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (14021, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код ЄДРПОУ 03358104) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 1008525,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.
4. Матеріали справи №927/991/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
О.О. Хрипун