30 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/8800/25 пров. № А/857/48495/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 380/8800/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними,-
головуючий суддя першої інстанції - Лунь З.І., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 31.10.2025
До Львівського окружного адміністративного суду через канцелярію суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю.
Заява обґрунтована тим, що 11.09.2025 відповідачем виготовлено довідку №1159/12/17528 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , у якій всупереч судовому рішенню, що набрало законної сили, відомості про розміри щомісячний додаткових видів грошового забезпечення та премії не зазначені. Відтак, вважає, що рішення відповідачем не виконано та просить встановити судовий контроль за його виконанням, а також зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення в частині зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відсоткових значеннях надбавки за особливості проходження служби 65% та премії 140%, а також обчислити надбавки за особливості проходження служби 65%, надбавку за службу в умовах режимних обмежень та премію 140% із посадового окладу та окладу за військове звання, які обрахувати з прожиткового мінімуму, встановленого Законом України від 01.01.2023 -2684,00грн. згідно рішення від 28.07.2025 у справі №380/8800/25.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за її позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суд першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга.
Апелянт зазначає, що розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу та окладу за військовим званням відповідачем правильно обраховано, а додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби замість в розмірі 65% вказано у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% та премія замість 140% вказано у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою від посадового окладу обраховані не з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленим у виданій довідці, які були визначені з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2023 р. (2684,00 грн.), а з прожиткового мінімуму 2018 р. (1762,00 грн.).
У змісті довідки відповідач безпосередньо зазначає, що надбавка за особливості проходження служби та премія визначені у середніх розмірах, що фактично виплачуються за відповідною посадою.
Однак відповідачем не зазначено відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби та премії, що суперечить формі довідки для перерахунку пенсії, визначеній Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), а тим більше надбавка за особливості проходження служби замість в розмірі 65% вказано у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% та премія замість 140% вказано у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою від посадового окладу - вони не розраховані від посадового окладу та окладу за військове звання, визначених в довідці.
Більше того, зауважує, що інші види грошового забезпечення (надбавка за вислугу років) зазначені відповідачем у відсотковому значенні.
Крім того, у попередній довідці від 21.04.2025 р. №1159/12/7771, виданій на виконання рішення суду у справі № 380/25590/24 від 21.01.2025 р., відповідач зазначав відсоткове значення як спірних надбавки за особливості проходження служби та премії, так і інших видів грошового забезпечення.
Вважає, що зазначення відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії лише у грошовому вираженні свідчить про непослідовну поведінку відповідача, що не відповідає вимогам Порядку № 45, а також унеможливлює перевірку судом належності виконання судового рішення у справі № 380/8800/25 від 28.07.2025 р..
Крім того, звертає увагу суду на те, що довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 21.04.2025 р. №1159/12/7771 та від 11.09.2025 р. №1159/12/17528 станом на 01 січня 2023 року у грошовому вираженні різняться між собою розміром надбавки за вислугу років 50% (3240,00 та 4940,00 грн відповідно), надбавки за особливості проходження служби (1% - 97,20 та «у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою» 6318,00 відповідно), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% (507,00 та 507,00 відповідно) та премії (10% - 507,00 та «у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою» 7098,00 відповідно), а відтак й загальною сумою грошового забезпечення (14231,20 грн. та 28743,00 грн відповідно).
Така обставина (виготовлення довідок з різними сумами та змістом) додатково вказує на непослідовну поведінку відповідача та ставить під сумнів належне виконання судового рішення у справі № 380/8800/25.
Зазначає, що на момент подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, судове рішення у справі №380/8800/25 від 28.07.2025 р. є невиконане.
Встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з метою фактичного виконання судового рішення на користь позивача.
З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті заявлених у заяві про встановлення судового контролю вимог.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справ слідує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №380/8800/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки вона звільнилася на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку її основного розміру пенсії з 01.02.2023.
На виконання вказаного рішення відповідачем видано довідку від 11.09.2025 №1159/12/17528 із зазначенням таких відомостей:
- посадовий оклад (24т.р) 7730,00грн;
- оклад за військовим (спеціальним) званням «підполковник» - 2150,00 грн;
- надбавки за вислугу років (50%) 4940,00грн;
- надбавка за особливості проходження служби (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою) 6318,00грн.;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%)-507,00грн.;
- премія (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою) 7098,00грн.
Сумарне грошове забезпечення, розмір якого підлягає врахуванню при перерахунку пенсії згідно з оновленою довідкою, складає 28743,00грн.
Позивач вважала, що у довідці №1159/12/17528 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 не зазначені відомості про розміри щомісячний додаткових видів грошового забезпечення та премії, тому звернулась із заявою про встановлення судового контролю.
Суд першої інстанції в задоволенні заяви відмовив з тих підстав, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
Апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Як уже зазначалось судом вище, на виконання рішення у справі № 380/8800/25, відповідачем видано довідку від 11.09.2025 №1159/12/17528 із зазначенням таких відомостей:
- посадовий оклад (24т.р) 7730,00грн;
- оклад за військовим (спеціальним) званням «підполковник» - 2150,00 грн;
- надбавки за вислугу років (50%) 4940,00грн;
- надбавка за особливості проходження служби (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою) 6318,00грн.;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%)-507,00грн.;
- премія (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою) 7098,00грн.
Сумарне грошове забезпечення, розмір якого підлягає врахуванню при перерахунку пенсії згідно з оновленою довідкою, складає 28743,00грн.
Апеляційний суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №380/8800/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки вона звільнилася на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку її основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Отже, суд першої інстанції вірно виснував, що відповідачем виконано рішення від 11.09.2025 №1159/12/17528 та обчислено у оновленій довідці посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням позивача, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, тобто відповідно до зазначеного у виданій довідці відповідачем відображено відомості про розміри надбавки за особливості проходження служби (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою) та премії (у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023року за відповідною посадою).
Апеляційний суд також зауважує, що незгода позивача з указаними в довідках складовими грошового забезпечення не може бути підставою для звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України в разі, якщо самим рішенням такі складові визначені не у відсотках, у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 року.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно виснував, що зазначені позивачем обставини не є підставою для застосування ст. 382 КАС України, оскільки такі виходять за межі позовних вимог, за результатами розгляду яких постановлено рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи позивача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року з питань судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 380/8800/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин