Справа № 580/10633/25
"31" березня 2026 р. м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., вирішуючи питання про призначення до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Зі змісту доповіді судді-доповідача вбачається, що виконано всі необхідні дії, пов'язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду, передбачені ст. 306 КАС України, є підстави для призначення справи до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
До Шостого апеляційного адміністративного суду 02 березня 2026 року надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 статті 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За правилами ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно ч. 1-3 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Таким чином, наведеними вимогами КАС України чітко встановлений як порядок, так і строки подання заяви про витребування доказів.
Не дотримання такого порядку та строку подання клопотання про витребування доказів є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Колегія суддів зазначає, що клопотання про витребування доказів не обґрунтоване, не містить доказів вжиття заявником заходів для самостійного отримання документів до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення та неможливості подання їх до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення заявленого клопотання про витребування доказів відсутні.
Щодо заявленого клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями статті 195 КАС України визначений порядок участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Колегія суддів апеляційного суду також наголошує, що зазначений спосіб участі сторони в судовому засіданні в режимі відеоконференції має винятковий характер, у зв'язку з чим повинні існувати об'єктивні причини, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 311 КАС України підставою для розгляду справи в іншому порядку, ніж передбачений ч. 1 ст. 311 КАС України, є висновок суду про необхідність її розгляду у судовому засіданні.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27 серпня 2019 року у справі № 826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Проведення відеоконференції є формою участі учасника справи у відкритому судовому засіданні, яке не проводиться у зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження.
В даному випадку, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України, що не передбачає проведення судового засідання.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст. 309 КАС України строку суд не має можливості розглянути наявний спір через отримання матеріалів справи на запит суду та у зв'язку з цим можливе недотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне, попри те, що визначений ст. 309 КАС України строк спливає, продовжити строк розгляду апеляційної скарги та її розгляд призначити поза межами визначеного, так як більший термін вирішення спору у цьому випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307, КАС України, колегія суддів -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів -відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовити.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Призначити справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.В. Чаку
Є.О.Сорочко