Справа № 640/17570/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кошкош О.О.
30 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві , в якій позивач просила суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 00103522418 від 15.06.2022 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок податкової знижки за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97600,00 грн. та подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 29.12.2021 було подано Декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з Додатком 3 «Розрахунок суми податку на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку». За результатами камеральної перевірки, відповідачем 27.01.2022 було складено Акт перевірки № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, яким встановлено завищення суми податку, що підлягає поверненню з бюджету на 20162,31 грн. 15.06.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00103522418, яким встановлено порушення п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166,п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 529,20 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 00103522418 від 15.06.2022 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн. позивач звернулася до суду із цим позовом.
19.10.2022 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
18.11.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2020 рік встановлено, що ОСОБА_2 , завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Відповідач вказав, що 01.06.2022 позивачем подано заперечення на Акт про результат камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи за результатами розгляду якого позивача повідомлено, що сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету за результатам звітного (податкового) 2020 становить 529,20 гривень. Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) суму у розмірі 529,20 грн. повернуто з бюджету 07.10.2022 на підставі платіжного доручення від 05.10.2022 № 107535743. На підставі ст. 58 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418 на суму - 19633,11 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи, здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду. За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош О.О.
24.03.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 640/17570/22 прийнято до розгляду та залишено позовну заяву без руху. Запропоновано позивача усунути недоліки позовної заяви визначивши коло відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного визначеного відповідача.
03.04.2025 на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 усунуто недоліки позовної заяви.
04.04.2025 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду виключено одного із відповідачів - Державну податкову службу України та продовжено розгляд адміністративної справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.06.2022 № 00103522418.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкової знижки ОСОБА_1 за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97600,00 грн. та подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету ОСОБА_1 суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м.Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 25.03.2026.
Розгляд апеляційної скарги 25.03.2026 не здійснювався, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії у відрядженні.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.12.2021 позивачем було подано Декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік з Додатком 3 «Розрахунок суми податку на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку».
27.01.2022 відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 , щодо правомірності застосування податкової знижки.
За результатами камеральної перевірки, відповідачем 27.01.2022 прийнято Акт про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 встановлено порушення:
- п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, т яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом;
- п.п. 166.2.1. п. 166.2 ст. 166 Кодексу, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанція фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за подать (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і оплати за такі товари (роботи, послуги);
- п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
- п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, відповідно до якого платник податну право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу плат податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням поло: пункту 164.6 статті 164 Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суму і витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником платнику страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, та пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, та і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують ( у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування);
- при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Кодексу;
- при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Також, повідомлено, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2020 рік встановлено, що ОСОБА_1 , завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Не погоджуючись із результатами камеральної перевірки, що оформлені Актом про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, позивач 27.05.2022 звернулася із запереченнями до Головного управління ДПС у м. Києві.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 13.06.2022, позивача повідомлено, що за результатами розгляду заперечень на акт про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 внесено зміни до висновків Акту в частині суми понесених витрат, а заперечення задовольняє частково.
15.06.2022 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00103522418, яким встановлено порушення п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166, п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, яким завищено суму податку на доходи фізичних осіб задекларованого до повернення з бюджету на суму 20162,31 грн. та зменшено суму податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку у розмірі 529,20 грн. В частині суми 19633,11 грн. відхилено.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2022 № 00103522418 позивач 11.07.2022 звернулася до Державної податкової служби України, однак за результатами розгляду скарги рішенням від 02.09.2022 № 6697/Г/99-00-06-01-04-09 податкове повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2022 № 00103522418 в частині встановлення суми відхилення між сумою податку фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету та сумою податку на доходи фізичних осіб, підтвердженого до повернення з бюджету за результатами перевірки, у розмірі 17 568,00 грн., позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що в матеріалах справи наявні належні докази фактичного здійснення позивачем витрат саме на оплату освітніх послуг, передбачених договором з навчальним закладом, а також відповідні документи, які дозволяють ідентифікувати отримувача послуг, особу, яка здійснила оплату, вартість таких послуг і період їх надання, що свідчить про правомірність включення витрат у розмірі 97 600,00 грн. до податкової знижки за 2020 рік.
Виходячи з викладеного вище, суд зазначив, що відповідачем при відхиленні суми податку у розмірі 19633,11 грн. взагалі не було взято до уваги здійснення позивачем оплати послуг.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість висновків уповноважених осіб податкового органу викладених у Акті про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 та прийнятого на підставі такого Акту податкового повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418
Суд першої інстанції визнав обґрунтованою вимогу про зобов'язання відповідача подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн.
Із урахування викладеного, суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- ОСОБА_2 завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 року № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу;
- ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг за договором від 09.07.2020 року № 8/3/20- немає можливості.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, (далі - ПК України).
Підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПК України, встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до норм п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПК України, членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Підпункт 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПК України, визначає, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року, а в підпункті 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПК України зазначено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Стосовно доводів апелянта про те, що ОСОБА_2 завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 року № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною 6 статті 79 Закону № 2145-VIII, встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2020 між ОСОБА_1 , що є матір'ю ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ "Приватний ліцей "Ай діти" м. Києва" (Заклад) укладено договір № 8/3/20 надання послуг для здобувачів повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти на 2020/2021 навчальний рік (далі - Договір № 8/3/20) та Додаток № 1 до Договору № 8/3/20, згідно з якими Замовник замовляє та зобов'язується оплатити, а Заклад надає послуги з провадження загальної середньої освіти щодо дитини відповідно до вимог чинного законодавства. Послуги надаються у робочі дні Закладу з 8 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. Загальна вартість Послуг становить 115000,00 грн. за навчальний рік. Замовник сплачує протягом десяти календарних днів з моменту укладання Договору суму у розмірі 11500,00 грн. Замовник сплачує платежі на суму кожного платежу 11500,00 грн. по десять платежів.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання зазначеного зобов'язання, того ж дня, позивачем було здійснено оплату за навчання ОСОБА_3 за період з вересня 2020 року по червень 2021 року в сумі 97600,00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1761997973.1.
Із аналізу наявного в матеріалах справи Акту про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03, вбачається, що в основу обґрунтованості винесеного на підставі вказаного Акту податкового повідомлення-рішення, уповноваженою особою податкового органу вказаного, що позивачем завищено суму витрат дозволених до включення до податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2020 року, оскільки відповідно до квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1 витрати не підтверджено копією страхового полісу № 740383. Згідно договору від 09.07.2020 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без врахування вартості послуг з групи продовженого дня та інших додаткових послуг немає можливості.
Разом із тим, колегія суддів підкреслює, що позивач оскаржує дії відповідача щодо податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн. за навчання дитини у вітчизняному закладі освіти, а не витрат пов'язаних згідно страхового полісу № 740383 та квитанції від 30.12.2020 № 0.0.1962178989.1.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні належні докази фактичного здійснення позивачем витрат саме на оплату освітніх послуг, передбачених договором з навчальним закладом, а також відповідні документи, які дозволяють ідентифікувати отримувача послуг, особу, яка здійснила оплату, вартість таких послуг і період їх надання, що свідчить про правомірність включення витрат у розмірі 97 600,00 грн. до податкової знижки за 2020 рік.
Натомість, контролюючим органом при відхиленні суми податку у розмірі 19633,11 грн. взагалі не було взято до уваги здійснення позивачем оплати послуг.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків, викладених у акті про проведення камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 27.01.2022 № 5003/Ж5/26-15-24-18-03 та прийнятого на підставі такого акту податкового повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00103522418. Висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими та правильними.
З огляду на викладене, підлягає задоволенню похідна вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві здійснити перерахунок податкової знижки за 2020 рік із включенням до складу податкової знижки суми фактично здійснених протягом 2020 року витрат у розмірі 97 600,00 грн.
Стосовно вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Статтею 43 ПК України, визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПК України).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПК України).
Верховний Суд у постановах від 15.09.2018 по справі № 810/366/15, від 27.10.2020 по справі № 808/3657/14 сформулював висновок, що подана позивачем податкова декларація із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету, є умовою для здійснення повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання та підставою для підготовки відповідачем висновку про повернення з відповідного бюджету коштів у вигляді податкової знижки та подання його для виконання відповідному органові Державної казначейської служби України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, позовна вимога про зобов'язання відповідача подати висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України про повернення з бюджету суми податку на доходи фізичних осіб за наслідками 2020 року у розмірі 18 097,20 грн, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко