Провадження № 22-ц/803/5888/26 Справа № 199/5242/25 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
про повернення апеляційної скарги
31 березня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Макарова М.О.,
суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 02 березня 2026 року по справі за позовом Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів,-
25 березня 2026 року ОСОБА_2 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції через електронну пошту апеляційну скаргу на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 02 березня 2026 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2026 року витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра цивільну справу.
30 березня 2026 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Між тим, при надходженні 25 березня 2026 року на електрону адресу Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги ОСОБА_1 було виявлено, що кваліфікований електронний підпис відсутній.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис»).
Відповідно до статті 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її непідписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов'язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
З огляду на те, що подана 25 березня 2026 року в електронній формі апеляційна скарга ОСОБА_1 не скріплена електронним підписом особи, наявні підстави для повернення апеляційної скарги у розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_3 .
Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 02 березня 2026 року - повернути апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий М.О. Макаров
Судді: В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова