30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2133/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року в адміністративній справі №340/2133/25 (головуючий суддя першої інстанції - Науменко В.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 02.04.2025 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Маловисківської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Маловисківської міської ради, яка полягає у не затвердженні йому технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 1,1739 га, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Маловисківську міську раду затвердити йому технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 1,1739 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяв від 01.03.2024 року та від 30.10.2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Зобов'язано Маловисківську міську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області на найближчій сесії повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 01.03.2024 року та від 30.10.2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 1,1739га, ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення з урахуванням правових висновків суду.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що вчиняв дії, спрямовані на розгляд питання про затвердження технічної документації із землеустрою за заявою позивача у межах наданих повноважень, однак винесений на розгляд сесії проект рішення неодноразово не набирав достатньої кількості голосів та вважається відхиленим.
Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. У період з 18.03.2026 року по 20.03.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному. 26.03.2026 року та 27.03.2026 року судді-члени колегії Білак С.В. та Чабаненко С.В. перебували у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Згідно свідоцтва від 13.02.2014 року, виданого приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області Залєсною М.В. та зареєстрованого в реєстрі за №53, позивачу на праві власності належить 88/100 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 52).
Відповідач, згідно договору оренди землі №10 від 27.06.2014 року передав позивачу в оренду на 25 років земельну ділянку, кадастровий номер 3523110100:50:099:0015 площею 1,0681 га.
Рішенням сесії Маловисківської міської ради від 28.09.2023 року №1760 надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації зі землеустрою щодо інвентаризації земель (з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, її меж, розмірів, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру), орієнтовною площею 1,0681 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 згідно договору оренди землі №10 від 27 червня 2014 року (номер запису про інше речове право: 6472572). Запропоновано подати на погодження та затвердження до Маловисківської міської ради технічну документацію з землеустрою щодо інвентаризації земель.
Приватне підприємство «Громадський земельний центр» на замовлення позивача виготовило технічну документацію з землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки 3523110100:50:099:0015, площею 1,1739 га.
04.03.2024 року відповідачем за вхідним №Ф-249-П зареєстровано заяву позивача про затвердження технічної документації.
Відповідач листом за №06-14/1717 від 18.10.2024 року повідомлено позивача, що 10.10.2024 року на 57 сесії міської ради рішення про затвердження технічної документації не було прийнято у зв'язку з недостатньою кількістю голосів.
30.10.2024 року позивач повторно подав заяву з проханням затвердити технічну документацію з землеустрою.
Відповідачем підготовлено відповідний проект рішення щодо затвердження технічної документації позивача, оприлюднено цей проект у визначеному Законом порядку на офіційному сайті Маловисківської міської ради, подано проект на погодження постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток, історичного середовища та благоустрою, включено питання в порядок денний та винесено питання на голосування на черговому пленарному засіданні сесії ради, водночас, за результатами голосування депутатами 8 скликання Маловисківської міської ради рішення не набрало достатньо голосів для його прийняття.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо не затвердження технічної документації із землеустрою, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 15 Закон України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п'ята статті 60 Закону №280/97-ВР).
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.
Згідно із частиною першою та другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема статей 12, 122 Земельного кодексу України.
Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 5 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 26 Закону №280/97-ВР питання регулювання земельних відносин рада повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях.
Частинами першою, п'ятою статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені територіальної громади щодо, зокрема регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі по тексту - Закон №858-ІV) до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері землеустрою належать: а) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм щодо використання та охорони земель; в) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; г) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель; ґ) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; д) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Стаття 35 Закону №858-ІV визначає, що інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку.
Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено порядок проведення інвентаризації земель (далі по тексту - Порядок КМУ №476), який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок, під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, в тому числі державної інвентаризації земель та земельних ділянок (далі по тексту - технічна документація).
Відповідно до пункту 3 Порядку КМУ №476 державна інвентаризація земель та земельних ділянок - інвентаризація земель, яка проводиться з метою формування земельних ділянок усіх форм власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.
Об'єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки, в тому числі ті, на яких розміщені меліоративні мережі або їх складова частина (складові частини) (пункт 5 Порядку КМУ № 476).
Відповідно до пункту 7 Порядку КМУ №476 вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є:
- матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;
- відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;
- містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;
- планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17.10.2003 р., ратифікованої Законом України від 15.06.2004 р. №1776-IV, крім проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок;
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку;
- наказ Держгеокадастру або територіального органу Держгеокадастру (у разі проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок);
- графічні матеріали відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, на яких зазначено місце проведення робіт з державної інвентаризації земель, орієнтовну площу та кадастровий номер суміжної земельної ділянки (у разі проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок);
- відомості про меліоративну мережу або її складову частину (складові частини), надані замовником документації із землеустрою та/або Держрибагентством.
За результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій» та електронний документ відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (пункт 26 Порядку КМУ № 476).
Частиною п'ятою статті 186 Земельного кодексу України визначено порядок погодження і затвердження технічної документації із землеустрою.
Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, погоджується з власниками таких земельних ділянок, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб - також із землекористувачами.
Відповідно до частини восьмої статті 186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок державної або комунальної власності затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2024 року та 30.10.2024 року позивач звертався до Маловисківської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 1,1739 га, ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведених вище норм законодавства за результатами розгляду заяви у вирішенні питання щодо затвердження технічної документації чи відмову у затвердженні повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. При цьому, слід вказати, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема про затвердження технічної документації або мотивована відмова у затвердженні такої документації.
Як встановлено судом першої інстанції, фактично відповідачем не було здійснено належного розгляду заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та не прийнято з цього питання жодного рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяв позивача від 01.03.2024 року та від 30.10.2024 року, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження технічної документації, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив наступне.
Так, зобов'язання затвердити технічну документацію із землеустрою є адміністративним актом - висновком (рішенням), прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.
Затвердження технічної документації із землеустрою без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача на найближчій сесії повторно розглянути заяви позивача подані 01.03.2024 року та 30.10.2024 року про затвердження технічної документації із землеустрою та прийняти відповідне рішення з у рахуванням правових висновків суду.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України, розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, апеляційним судом не здійснюється.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року в адміністративній справі №340/2133/25 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року в адміністративній справі №340/2133/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко