Справа № 420/34068/25
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації (вул. Незалежності, 9, м. Роздільна, Одеська обл., 67400, код ЄДРПОУ 04056859), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Одеська обласна державна (військова) адміністрація (пр-т Шевченка, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585), про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Одеська обласна державна (військова) адміністрація у якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Роздільнянської районної державної адміністрації (Одеська область), ЄДРПОУ 04056859, щодо не виконання вимог статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру» - не направлення скарги ОСОБА_1 на акт від 06.05.2025р. суб'єкту розгляду скарги;
зобов'язати Роздільнянську районну державну адміністрацію (Одеська область), ЄДРПОУ 04056859, виконати відповідні дії - направити скаргу ОСОБА_1 на акт Роздільнянської районної державної адміністрації від 06.05.2025р. до Одеської обласної державної (військової) адміністрації для розгляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Роздільнянської районної державної адміністрації із заявою від 08.04.2025р. (поштове рекомендоване відправлення № 6500707755126 від 09.04.2025р.) на дії ОСОБА_2 , як голови особистого сільського господарства, яке ведеться ним в селі Олег Роздільнянського району Одеської області, якою просив: скласти комісію Роздільнянської районної державної адміністрації до складу якої включити співробітників поліції та екологічної служби, з метою виїзду до села Олег Роздільнянського району Одеської області, та проведення забору води та повітря, проведення досліджень на забруднення; заборонити будь-яку протиправну господарську діяльність ОСОБА_2 в селі Олег Роздільнянського району Одеської області; притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності яка передбачена чинним законодавством, у тому числі: протиправна господарська діяльність, забруднення навколишнього середовища, захоплення землі та інше. 25 квітня 2025р. розпорядженням голови Роздільнянської районної державної адміністрації від 25.04.2025р. № 83/од-2025 утворено робочу групу щодо розгляду фактів викладених у зверненні, а 06 травня 2025р. робочою групою, утвореною відповідно до розпорядженням від 25.04.2025р. № 83/од-2025, складено акт, щодо розгляду фактів, викладених у зверненні. За результатом розгляду заяви та акту від 06.05.2025р. зафіксовано, що дійсно ОСОБА_2 веде особисте селянське господарство та порушив санітарно-захисні норми та норми Закону «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин». Також комісією в акті зафіксовано, що особисте селянське господарство ведеться на земельній ділянці та в домогосподарстві площею 0,23000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності громадянці ОСОБА_3 , яка не мешкає за цією адресою та господарство разом з ОСОБА_2 не веде. ОСОБА_2 не є власником зазначеної земельної ділянки та домогосподарства та будь-який договорів з ОСОБА_3 не укладав, земельну ділянку в селищі Олег в оренду не отримував. Водночас, Роздільнянська районна державна адміністрація відмовила у вимогах про припинення особистого селянського господарства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що акт від 06.05.2025р. складено з порушенням чинного законодавства та 05 червня 2025р. ним було подано скаргу на акт від 06.05.2025р. (рекомендоване поштове відправлення № 650707789560 від 06.06.2025р.) через Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області до Одеської обласної державної адміністрації, відповідно до положень статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру». Таким чином Роздільнянська районна державна адміністрація повинна була у встановлений термін направити скаргу до Одеської обласної державної адміністрації, що є безальтернативної дією. Однак, 01 липня 2025р. Роздільнянська районна державна адміністрація повідомила заявника про те, що вона розглянула скаргу та підстав для скасування акту не має. 01 липня 2025р. позивачем було направлено заяву до Роздільнянської районної державної адміністрації про негайне виконання вимог статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру» та направлення скарги на розгляд до Одеської обласної державної адміністрації (рекомендоване поштове відправлення № 6500707803899 від 01.07.2025р.). 10 липня 2025р. Роздільнянська районна державна адміністрація повідомила заявника, що відмовляється направити скаргу, так як заява ОСОБА_1 щодо порушень норм закону «Про особисте селянське господарство» розглядалась відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Вважаючи протиправною відмову Роздільнянської районної державної адміністрації щодо виконання вимог статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру» та направлення скарги на акт від 06.05.2025р. суб'єкту розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач зазначає, що відмова відповідача у виконанні вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» є протиправною та порушує його право на адміністративне оскарження протиправних дій та рішень адміністративного органу.
Ухвалою суду від 21.10.2025 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
21.10.2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою недоліки позовної заяви було усунуто шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. та надання пояснень щодо місця реєстрації позивача.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
25.11.2025 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів, а саме належним чином завірених копій матеріалів адміністративної справи, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.04.2025р. (Вх. №115).
Ухвалою суду від 31.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у справі №420/34068/25.
04.12.2025 року Одеська обласна державна (військова) адміністрація, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, за допомогою системи «Електронний суд» подала пояснення щодо позову, де просила відмовити у задоволенні позову.
У своїх доводах третя особа посилається на те, що звернення позивача до Роздільнянської районної державної адміністрації від 05 червня 2025 року, яке він назвав «скаргою на акт», і в якій вимагав передати матеріали до Одеської обласної державної (військової) адміністрації відповідно до статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру» розглянуто відповідачем відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Так, листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 01 липня 2025 року № 192/4/02/01-27 позивачеві було повідомлено, що звернення не є адміністративною скаргою у розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки стосується не оскарження адміністративного акта суб'єкта владних повноважень, а стосується перевірки фактів можливої протиправної діяльності іншої фізичної особи. У зв'язку з цим звернення було правомірно розглянуте відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» у межах компетенції районної державної адміністрації.
Згідно пояснень третьої особи, складений Роздільнянською районною державною (військовою) адміністрацією акт від 06.05.2025 не є адміністративним актом у розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру», а позивач не є стороною адміністративного акта, не є землевласником, землекористувачем чи стороною відповідних правовідносин та не довів, у чому саме полягає його особисте матеріально-правове порушення. Звернення ОСОБА_1 було розглянуто як звернення громадянина у розумінні статті 1 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його зміст стосувався повідомлень про можливі правопорушення, вимог щодо здійснення перевірки, притягнення до відповідальності інших осіб та вжиття заходів реагування, а не оскарження адміністративного акта в порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру». Виходячи зі змісту звернення, воно не могло бути кваліфіковане як скарга у розумінні статті 78 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки ОСОБА_1 не був адресатом адміністративного акту, не перебував у правовідносинах, у межах яких цей акт було прийнято, і не довів порушення саме його прав або законних інтересів. Розгляд звернення був здійснений у строки, в порядку та у спосіб, визначені законом, із наданням ОСОБА_1 вмотивованої відповіді за результатами перевірки викладених обставин. При цьому будь-яких доказів порушення прав, свобод чи законних інтересів ОСОБА_1 Роздільнянською районною державною (військовою) адміністрацією позивачем не надано. Таким чином, враховуючи, що Роздільнянська районна державна (військова) адміністрація прийняла звернення, зареєструвала його та розглянула у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», не перевищувала наданих їй повноважень, не діяла за межами компетенції та не допускала бездіяльності, то її дії у межах спірних правовідносин є правомірними, обґрунтованими та добросовісними, а отже відсутні правові підстави для задоволення позову.
04.12.2025 року відповідачем за допомогою системи «Електронний суд» подано клопотання щодо продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та проханням: Продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №420/34068/25, встановивши новий строк, достатній для всебічного ознайомлення з матеріалами справи та підготовки повного і мотивованого відзиву; Надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, включаючи позовну заяву та всі додані до неї документи, у порядку, передбаченому статтею 44 КАС України та забезпечити доступ до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд». Відповідач посилався на відсутність позовної заяви та матеріалів справи у відповідача, а також об'єктивну неможливість розпочати належну підготовку відзиву у визначений строк через відсутність штатного юриста.
Ухвалою суду від 31.03.2026 року задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі № 420/34068/25. Прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, поданий Роздільнянською районною державною (військовою) адміністрацією 20.01.2026 року.
04.01.2026 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подані додаткові пояснення по справі.
Згідно поданих пояснень, позивач заперечує, щодо задоволення клопотання відповідача, оскільки він мав доступ до позовної заяви та додатків до неї через «Електронний Суд», до якого він має доступ, тому не потребує додаткового строку для подання відзиву та ознайомлення з матеріалами справи. Указуючи на те, що станом на 04.01.2026 року відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, позивач просив також застосувати положення частини 4 статті 159 КАС України, а саме кваліфікувати неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, як визнання позову.
По суті спору, позивач у поясненнях наполягав на тому, що його скарга від 05.06.2025р. на акт від 06.05.2025р. була подана відповідно до положень статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Додатково позивач повідомив, що 24 грудня 2025р. прокурором Роздільнянської окружної прокуратури за заявою ОСОБА_1 внесено інформацію до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025162390000015 відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 197-1 КК України.
20.01.2026 року відповідачем за допомогою системи «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує.
Щодо строку подання відзиву відповідач пояснював, що матеріали справи №420/34068/25 було отримано ним 08 січня 2026 року на офіційну електронну пошту Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, та, враховуючи обґрунтування, наведені у клопотанні про продовження строку на подання відзиву, цей відзив подається 20.01.2026 року з проханням прийняти його до розгляду.
По суті позовних вимог відповідач зазначив, що 09 квітня 2025 року надійшло звернення позивача, у якому він повідомив про дії громадянина ОСОБА_2 та наполягав на необхідності створення комісії, виїзду на місце, проведення екологічних досліджень, припинення відповідної діяльності, а також притягнення третьої особи до відповідальності. З метою перевірки наведених у зверненні відомостей та забезпечення їх об'єктивної оцінки, розпорядженням голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 25 квітня 2025 року № 83/од-2025 було сформовано робочу групу із залученням представників районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, фахівців державної ветеринарної служби, представників Великоплосківської сільської територіальної громади та поліцейського офіцера громади. У межах виконання зазначеного розпорядження 06 травня 2025 року члени робочої групи здійснили виїзд до села Олег, де у присутності громадянина ОСОБА_2 та місцевих жителів провели огляд домоволодіння, присадибної земельної ділянки, а також місць утримання тварин. За результатами обстеження було оформлено відповідний акт. Про результати розгляду звернення позивачеві було повідомлено листом відповідача від 19 травня 2025 року № 152/4/10/01-27, у якому зазначено про вжиті заходи та надані громадянину ОСОБА_2 рекомендації. Надалі, 05 червня 2025 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, яку визначив як «скаргу на акт», та наполягав на передачі матеріалів до Одеської обласної державної (військової) адміністрації з посиланням на статтю 79 Закону України «Про адміністративну процедуру». Листом від 01 липня 2025 року № 192/4/02/01-27 Роздільнянська районна державна (військова) адміністрація повідомила позивача, що його звернення не підпадає під ознаки адміністративної скарги у розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки воно не спрямоване на оскарження адміністративного акта суб'єкта владних повноважень, а стосується перевірки обставин можливої протиправної діяльності іншої фізичної особи. Відтак звернення було розглянуте відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» у межах компетенції відповідача.
Щодо посилань позивача на ст.79 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідач пояснював, що подане позивачем звернення було кваліфіковане та розглянуте відповідачем як звернення фізичної особи відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його зміст зводився до інформування про можливі порушення, ініціювання перевірочних заходів, порушення питання про притягнення до відповідальності інших осіб та необхідність реагування з боку органів влади. Вказане звернення не містило вимог щодо оскарження індивідуального адміністративного акта чи дій суб'єкта владних повноважень у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру». З урахуванням характеру та предмета викладених вимог звернення не могло бути віднесене до адміністративної скарги у розумінні статті 78 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки позивач не є адресатом будь-якого адміністративного акта, не перебував у правовідносинах, у межах яких такий акт приймався, а також не навів і не підтвердив обставин порушення саме його прав чи охоронюваних законом інтересів.
21.01.2026 року позивачем за допомогою системи «Електронний суд» подано відповідь на відзив.
По-перше, позивач посилався на те, що відзив поданий з порушенням строків, а відповідач не довів поважність причин пропуску.
По-друге, позивач вказав, що на підтвердження обставин, на які відповідач посилається у відзиві, не надано жодних доказів.
По суті спору, позивач вкотре наполягав на тому, що його скарга від 05.06.2025р. на акт від 06.05.2025р. була подана відповідно до положень статті 79 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Інші заяви по суті справи та додаткові докази учасниками справи не надавались.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області із заявою від 08.04.2025 року (рекомендоване поштове відправлення № 6500707755126 від 09.04.2025; дата отримання 15.04.2025), якою просив:
1.Скласти комісію Роздільнянської районної державної адміністрації до складу якої включити співробітників поліції та екологічної служби, з метою виїзду до села Олег Роздільянського району Одеської області, та проведення забору води та повітря на забруднення.
2.Заборонити будь-яку протиправну господарську діяльність Рудого В.Ю в селі Олег Роздільнянського району Одеської області.
3. Притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, яка передбачена чинним законодавством, у тому числі: протиправна господарська діяльність, забруднення навколишнього середовища, захоплення землі та інше.
Листом за підписом в.о. голови Роздільнянської районної державної адміністрації від 19.05.2025 року вих. №152/4/10/01-27 позивачу у відповідь на звернення від 08.04.2025 року, що надійшло до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 15.04.2025 № Д-115 щодо ситуації в с. Олег Великоплосківської сільської ради повідомлено наступне:
Розпорядженням голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 25.04.2025 року № 83/од-2025 утворено робочу групу щодо розгляду фактів, викладених у Вашому звернені. До складу робочої групи включено представників Великомихайлівської дільничної лікарні Роздільнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини, Роздільнянського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, спеціалістів Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації, Великоплосківської сільської територіальної громади та поліцейського офіцеру громади.
06.05.2025 року представниками робочої групою проведено виїзд до с. Олег, присутності громадянина ОСОБА_2 обстежено домогосподарство, присадибна ділянка та місця постійного перебування овець по фактам викладених у Вашому звернені, про що складено відповідний акт (додається).
У висновках та рекомендаціях до зазначеного акту Великоплосківській сільській раді рекомендовано виділити та відповідно облаштувати санітарно-захисну зону навколо артезіанської свердловини та провести виробничий лабораторний контроль на показники безпечності питної води з свердловини.
Громадянину ОСОБА_2 надано рекомендації відповідно до Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» провести ідентифікацію та реєстрацію тварин в повному обсязі до 15.05.2025 року За даними Великомихайлівської дільничної лікарні ветеринарної медицини станом на 15.05.2025 року громадянином ОСОБА_2 проведено ідентифікацію тварин. Суміш посліду з підстилкою, що накопичилася в загонах за останні роки, видалити в спеціально відведене органами місцевого самоврядування місце для зберігання та переробки відходів тваринного походження не призначених для споживанню людиною, збуртувати його для біотермічного знезараження та в подальшому використовувати як органічне добриво. Провести щеплення всіх овець проти сибірки та дослідження на бруцельоз, та провести протиепізоотичні заходи у відповідності з планом на 2025 рік. Забезпечити дотримання розмірів санітарно-захисної зони між місцем утримання тварин та житловими будинками у відповідності від кількості утримуваного поголів'я овець.
Додатком до вказаного листа позивачу надіслано Акт обстеження фактів на 2 арк.
Так, судом встановлено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 08 квітня 2025 року, зареєстрованого Роздільнянською районною державною адміністрацією від 15.04.2025 року за № Д-115, робочою групою, створеною розпорядженням голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від « 25» квітня 2025 року №83/од-2025, в присутності громадянина ОСОБА_2 та жителів села Олег - громадян Шевченка Олександра та ОСОБА_4 проведено обстеження домогосподарства, присадибної ділянки та місця постійного перебування овець за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами обстеження складений Акт від 06.05.2025 року щодо розгляду фактів, викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 щодо ситуації в селі Олег Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, у висновку якого зазначено, що робоча група встановила, що громадянин ОСОБА_2 для забезпечення потреб своєї сім'ї веде особисте селянське господарство, що не заборонено законодавством. Так як від громадянки ОСОБА_3 скарг про захват її власності не надходило та є записи в погосподарській книзі Слов'яносербського старостинського округу, то факти самозахвату землі гр. ОСОБА_2 не підтверджуються. Норми санітарно-захисних зон громадянином ОСОБА_2 порушуються. Робочою групою також встановлені порушення щодо санітарно-захисної зони артсвердловини. Наявні порушення Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», щодо ідентифікації тварин та умов їх утримання. Представниками робочої групи надані відповідні рекомендації гр. ОСОБА_2 та Великоплосківській територіальній громаді.
Не погоджуючись з актом від 06.05.2025 року, позивач направив через Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області до Одеської обласної державної (військової) адміністрації скаргу від 05.06.2025 року (рекомендоване поштове відправлення № 6500707789560 від 05.06.2025; дата отримання 10.06.2025).
У поданій скарзі позивач посилався на положення ст.ст. 78, 79, 80, 85 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 01.07.2025 року вих. №192/4/02/01-27 позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що звернення від 10.06.2025 № Д-178 про скасування акту щодо розгляду фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 06.05.2025 та припинення права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 розглянуто Роздільнянською районною державною адміністрацією та повідомлено результати розгляду.
01.07.2025 року позивач звернувся до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації із заявою, у якій зазначив, що скарга була подана відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» та просив негайно направити скаргу на акт від 06.05.2025p. до Одеської обласної державної (військова) адміністрації для розгляду відповідно до чинного законодавства.
Листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 10.07.2025 року вих. №202/4/02/01-27 позивачу надано відповідь на заяву від 01.07.2025 року №Д-203, у якій зазначено, що звернення від 15.04.2025 № Д-115, від 10.06.2025 № Д-178 розглядались в рамках діючого закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 2 закону України «Про адміністративну процедуру» (далі Закон) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо вирішення питань місцевого значення. Що стосується розпорядження голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 25.04.2025 №83/од-2025 про створення робочої групи розгляду фактів, які були викладені у вашому зверненні від 15.04.2025 № Д-115, то воно не є адміністративним актом, оскільки відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 2 Закону адміністративний акт - це рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Позивачу також роз'яснено право на оскарження рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, у судовому порядку.
Вважаючи протиправною відмову Роздільнянської районної державної адміністрації щодо направлення скарги на акт від 06.05.2025 року, поданої відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», суб'єкту розгляду скарги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Предметом спірних правовідносин у даній справі є порядок розгляду скарги ОСОБА_1 на акт Роздільнянської районної державної адміністрації від 06.05.2025 року щодо розгляду фактів, викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 щодо ситуації в селі Олег Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.
Позивач стверджує, що подав скаргу відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» та, відповідно, її розгляд мав відбуватись за нормами цього Закону.
Відповідач, заперечуючи проти доводів позивача, пояснював, що подане позивачем звернення було кваліфіковане та розглянуте як звернення фізичної особи відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його зміст зводився до інформування про можливі порушення, ініціювання перевірочних заходів, порушення питання про притягнення до відповідальності інших осіб та необхідність реагування з боку органів влади. Вказане звернення не містило вимог щодо оскарження індивідуального адміністративного акта у порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо розмежування сфери застосування Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про адміністративну процедуру».
Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Стаття 1 Закону України «Про звернення громадян» гарантує, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За визначеннями ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
З викладеного слідує, що Закон України «Про звернення громадян» регулює широке коло правовідносин: від реалізації особистих прав, надання пропозицій стосовно діяльності органів державної влади до оскарження неправомірних дій посадових осіб.
Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов'язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.
Предмет регулювання та сфера дії Закону визначені у статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру»:
Цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:
1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин;
2) конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції;
3) державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби;
4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) оскарження процедур публічних закупівель;
6) нагородження державними нагородами та відзнаками;
7) здійснення помилування;
8) здійснення оцінки впливу на довкілля.
За визначеннями ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру»:
адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
функції публічної адміністрації - надання адміністративних послуг, здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності, вирішення інших справ за заявою особи або за власною ініціативою адміністративного органу.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адміністративну процедуру», учасником адміністративного провадження є:
1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов'язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі:
а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник);
б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження;
в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник);
2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається:
1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги;
2) за ініціативою адміністративного органу, у тому числі у порядку здійснення ним інспекційного (контрольного, наглядового) повноваження.
Адміністративне провадження продовжується у разі подання скарги в порядку адміністративного оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону України «Про адміністративну процедуру», право на адміністративне оскарження відповідно до цього Закону має особа, яка вважає, що:
1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес;
2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України «Про адміністративну процедуру», суб'єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня (з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті), якщо інший суб'єкт не передбачений законом.
У відповідності з абз. 2 ч. 1 ст. 82 Закону України «Про адміністративну процедуру», скарга подається до адміністративного органу, що прийняв адміністративний акт, процедурне рішення та/або вчинив процедурну дію чи допустив бездіяльність, що оскаржується, який не пізніше наступного дня передає (надсилає) її разом з матеріалами справи суб'єкту розгляду скарги, визначеному статтею 79 цього Закону.
Отже, у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», розглядаються звернення, у яких може не йтись про реалізацію суб'єктивного права особи, зокрема, висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, посадових осіб, думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Особа має право подати таку заяву, орган зобов'язаний її зареєструвати, розглянути, повідомити про результати розгляду.
Натомість, за Законом України «Про адміністративну процедуру» розглядаються звернення, у яких йдеться про реалізацію або захист прав певної особи, а процедура розгляду передбачає здійснення адміністративного провадження (сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта).
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що первинною підставою виникнення спірних правовідносин слугувало звернення позивача до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області із заявою від 08.04.2025 року, якою він просив:
1.Скласти комісію Роздільнянської районної державної адміністрації до складу якої включити співробітників поліції та екологічної служби, з метою виїзду до села Олег Роздільянського району Одеської області, та проведення забору води та повітря на забруднення.
2.Заборонити будь-яку протиправну господарську діяльність Рудого В.Ю в селі Олег Роздільнянського району Одеської області.
3. Притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, яка передбачена чинним законодавством, у тому числі: протиправна господарська діяльність, забруднення навколишнього середовища, захоплення землі та інше.
Проаналізувавши зміст заяви від 08.04.2025 року, суд зазначає, що за характером ініційованих питань вона є зверненням у розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки її зміст зводився до інформування про можливі порушення, ініціювання перевірочних заходів, проведення екологічних досліджень, припинення відповідної діяльності, а також порушення питання про притягнення до відповідальності інших осіб та необхідність реагування з боку органів влади. Вказане звернення не містило вимог щодо оскарження індивідуального адміністративного акта чи дій суб'єкта владних повноважень у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру».
Крім того, як слушно зауважив відповідач, позивач не є власником земельної ділянки, де здійснює свою діяльність гр. ОСОБА_5 , про діяльність якого зазначено у зверненні, не є її належним користувачем, сусідом, і не є учасником будь-яких правовідносин щодо цієї ділянки.
Листом за підписом в.о. голови Роздільнянської районної державної адміністрації від 19.05.2025 року вих. №152/4/10/01-27 позивачу надано відповідь на заяву від 08.04.2025 року та додано акт від 06.05.2025 року.
Судом встановлено, що на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 08 квітня 2025 року, зареєстроване Роздільнянською районною державною адміністрацією від 15.04.2025 року за № Д-115, робочою групою, створеною розпорядженням голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від «25» квітня 2025 року №83/од-2025, проведено обстеження домогосподарства, присадибної ділянки та місця постійного перебування овець за адресою: АДРЕСА_2 , та складено акт від 06.05.2025 року щодо розгляду фактів, викладених у зверненні громадянина ОСОБА_1 щодо ситуації в селі Олег Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.
Не погоджуючись з актом від 06.05.2025 року, позивач направив через Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області до Одеської обласної державної (військової) адміністрації скаргу від 05.06.2025 року (рекомендоване поштове відправлення № 6500707789560 від 05.06.2025; дата отримання 10.06.2025).
У поданій скарзі позивач посилався на положення ст.ст. 78, 79, 80, 85 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 01.07.2025 року вих. №192/4/02/01-27 позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що звернення від 10.06.2025 № Д-178 про скасування акту щодо розгляду фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 06.05.2025 та припинення права користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_2 розглянуто Роздільнянською районною державною адміністрацією та повідомлено результати розгляду.
Відповідач розглянув скаргу від 05.06.2025 року у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
01.07.2025 року позивач звернувся до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації із заявою, у якій зазначив, що скарга була подана відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру» та просив негайно направити скаргу на акт від 06.05.2025p. до Одеської обласної державної (військова) адміністрації для розгляду відповідно до чинного законодавства.
Листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 10.07.2025 року вих. №202/4/02/01-27 позивачу надано відповідь на заяву від 01.07.2025 року №Д-203, у якій зазначено, що звернення від 15.04.2025 № Д-115, від 10.06.2025 № Д-178 розглядались в рамках діючого Закону України «Про звернення громадян», оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 2 закону України «Про адміністративну процедуру» (далі Закон) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо вирішення питань місцевого значення. Що стосується розпорядження голови Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 25.04.2025 №83/од-2025 про створення робочої групи розгляду фактів, які були викладені у вашому зверненні від 15.04.2025 № Д-115, то воно не є адміністративним актом, оскільки відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 2 Закону адміністративний акт - це рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Вирішуючи спір, суд погоджується, з викладеними відповідачем доводами щодо розгляду скарги позивача від 05.06.2025 року на акт від 06.05.2025 року за Законом України «Про звернення громадян», оскільки у випадку розгляду звернення, тобто заяви позивача від 08.04.2025 року, в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскарження відповіді на нього в порядку Закону України «Про адміністративну процедуру» є неможливим. Виходячи зі змісту звернення, воно не могло бути кваліфіковане як скарга у розумінні статті 78 Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки ОСОБА_1 не був адресатом адміністративного акту, не перебував у правовідносинах, у межах яких цей акт було прийнято, і не довів порушення саме його прав або законних інтересів
При цьому, складений Роздільнянською районною державною (військовою) адміністрацією акт від 06.05.2025 року не є адміністративним актом у розумінні Закону України «Про адміністративну процедуру».
Отже, звернення ОСОБА_1 від 05.06.2025 року обґрунтовано було розглянуто відповідачем як звернення громадянина у розумінні статті 1 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його зміст стосувався повідомлень про можливі правопорушення, вимог щодо здійснення перевірки, притягнення до відповідальності інших осіб та вжиття заходів реагування, а не оскарження адміністративного акта в порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру».
Щодо дотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян» під час розгляду скарги позивача від 05.06.2025 року, суд зазначає, що вказане звернення розглянуто з дотриманням строку розгляду звернень громадян, а питання щодо змісту наданої відповіді по суті звернення позивача не входить до предмета доказування у даній справі.
Предметом спору у зазначеній справі є порядок розгляду скарги позивача від 05.06.2025 року, а не зміст наданої листом Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації від 01.07.2025 року вих. №192/4/02/01-27 відповіді.
У відповідності з ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що у позові відмовлено, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Роздільнянської районної державної (військової) адміністрації (вул. Незалежності, 9, м. Роздільна, Одеська обл., 67400, код ЄДРПОУ 04056859), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Одеська обласна державна (військова) адміністрація (пр-т Шевченка, 4, м. Одеса, 65032, код ЄДРПОУ 00022585), про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.