Справа № 420/4623/26
31 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови йому в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/25580-суд від 04.11.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов?язати ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати пенсію йому з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/25580-суд від 04.11.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).
Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі АДПСУ) виготовлено та надано до ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням оновленого розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки, проте ГУ ПФУ не здійснило йому перерахунок пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки він має право на перерахунок пенсії за вказаною довідкою у відповідності до вимог ст. 43,63 Закону України №2262-ХІІ, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 року №45 (далі Порядок №45).
Ухвалою суду від 19.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.
Представник ГУ ПФУ надав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсії проводиться на умовах, і порядку та розмірах, передбачених КМУ.
Зазначив, що до Головного управління від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшла довідка №11/25880-суд від 04.11.2025 про розмір грошового забезпечення Позивача, проте вважає, що відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення.
Представник відповідача також зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, визнані протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ №103, проте КМУ рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії не приймалось, таким чином положення Порядку не були дотримані.
Також, на думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Спірні правовідносини стосуються права позивача на перерахунок пенсії та регламентовані Конституцією України, Законом №2262-ХІІ, Постановою КМУ №704 та Порядком №45.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону №2262-ХІІ.
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
02.08.2022 року Верховним Судом у справі №440/6017/21 прийнята постанова, в якій Верховний Суд виклав правовий висновок, що у даній справі №440/6017/21 відповідач (обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду позивач звернувся до суду з позовом до АДПСУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року по справі №420/2997/25, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 року, задоволено його адміністративний позов до АДПСУ, та зокрема, зобов'язано АДПСУ підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2023 року.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 року у справі №420/2997/25 набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.
На виконання вказаного судового рішення АДПСУ була виготовлена довідка від 04.11.2025 року №11/25580-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та направлена до ГУ ПФУ. Проте перерахунок пенсії не здійснений.
За правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023.
За рішенням суду довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року виготовлена та направлена до ГУ ПФУ саме для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року. Право на такий перерахунок встановлений вказаним рішенням суду.
За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, тобто відповідач повинен перерахувати позивачу пенсію на підставі наданої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Щодо здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, то вказане питання стосується виконання рішення суду.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позов на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки представник відповідача не заявив відповідного клопотання з цього приводу в установленому процесуальному законодавством порядку. Крім того, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 зазначив, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.02.2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою від 04.11.2025 року №11/25580-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 року ОСОБА_1 на підставі довідки від 04.11.2025 року №11/25580-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Стягнути Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва