Справа № 420/1376/26
30 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми пенсії за померлого годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію годувальника, що належала пенсіонерові та померлому чоловіку ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, в сумі 89 500,79 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона з 01.11.2024 року отримує пенсію за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Позивач зверталась до відповідача із заявою щодо виплати їй недоотриманої пенсії її чоловіка у розмірі 89 500,79 грн. на виконання судового рішення по справі №420/10808/22, водночас, листом від 11.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у виплаті недоотриманої пенсії.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою пенсійного органу та вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду у справі №420/1376/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.
Під час розгляду справи від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив, з якого вбачається що відповідач позов не визнає та зазначає, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата заборгованості за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №420/10808/22 за період з 01.04.2019 року по 31.01.2023 року підлягала виплаті ОСОБА_2 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України. Оскільки позивач не є стягувачем по справі №420/10808/22, тому для виплати їй недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.
Крім того, у відзиві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам її сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонерки. Водночас, будь-яких доказів того, що є позивач є правонаступником померлого ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були витребувані додаткові письмові докази по справі, а саме докази звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку ст.61 Закону №2262-ХІІ та п.2.26 Порядку №22-1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати недоотриманої суми пенсії за померлого ОСОБА_2 .
На виконання вищевказаної ухвали суду, 26.03.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що 29.11.2024 року надійшла заява про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від його дружини - ОСОБА_1 , на підставі якої данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв'язку зі смертю стягувача», та виплата буде здійснюватись без заміни сторони у виконавчому провадженні. Виплата недоотриманої пенсії буде виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років, що відповідачем за час розгляду справи не спростовувалось.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі №420/10808/22 за період з 01.04.2019 року по 31.01.2023 року ОСОБА_2 було нараховано суму пенсійних виплат у розмірі 89 500,79 грн.
ОСОБА_1 (далі - позивач) є дружиною ОСОБА_2 , що відповідачем не заперечувалось.
Водночас, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Починаючи з 01.11.2024 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років за померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
29.11.2024 року до пенсійного органу надійшла заява про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від його дружини - ОСОБА_1 , на підставі якої данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв'язку зі смертю стягувача», та виплата буде здійснюватись без заміни сторони у виконавчому провадженні.
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач 30.09.2025 року звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату недоотриманої її покійним чоловіком пенсії згідно судового рішення по справі №420/10808/22.
Водночас, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.11.2025 року було зазначено, що інформація про виконання судового рішення по справі №420/10808/22 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. Заборгованість за рішенням суду №420/10808/22 буде їй виплачуватись після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, з урахуванням постанови КМУ від 14.07.2025 року №821.
Не погоджуючись із зазначеною відмовою пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, додаткові письмові пояснення відповідача, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, закріплені у Законі України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Згідно ч.1 ст. 52 Закону №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч.2 ст. 52 Закону України №1058-IV).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно ст.55 Закону №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Відповідно до ст.61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від №22-1 від 25.11.2005 року було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року №13-1) (далі - Порядок №22-1).
За п.2.26 Порядку №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
При цьому, відповідно до п.2.16 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті (абз.3 п.2.26 Порядку №22-1).
Отже, пункт п.2.26 Порядку №22-1 не закріплює чіткий перелік документів, який підтверджує факт проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналізуючи вищезазначене, для отримання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, необхідно звернутися до уповноваженого пенсійного органу із відповідною заявою та надати разом із нею свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером; документ, що посвідчує особу заявника та документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Як встановлено судом, позивач 29.11.2024 року звернулась до пенсійного органу із заявою у встановленому законом порядку, внаслідок чого її данні були внесені до підсистеми «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв'язку зі смертю стягувача», та виплата недоотриманих її померлим чоловіком сум пенсійних виплат буде здійснюватися без заміни сторони у виконавчому провадженні в межах адміністративної справи №420/10808/22.
Враховуючи вищевказані обставини, 30.09.2025 року позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виплату недоотриманої її покійним чоловіком пенсії згідно судового рішення по справі №420/10808/22. Водночас, листом від 11.11.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у виплаті позивачу недоотриманої пенсії її чоловіком, посилаючись на те, що заборгованість за рішенням суду №420/10808/22 буде їй виплачуватись після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, з урахуванням постанови КМУ від 14.07.2025 року №821.
З цього приводу варто зазначити, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а сформульовано правовий висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
У постанові від 09.06.2022 року у справі №200/12094/18-а Верховний Суд зазначив, вищевказаний висновок стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
В ухвалі Верховного Суду від 07.09.2022 року у справі № 520/19364/2020 викладений висновок про те, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи вищевказане суд доходить висновку, що пенсійні виплати, нараховані на виконання судового рішення по справі №420/10808/22, та які належали померлому чоловікові позивача - ОСОБА_2 , але залишились недоотриманою у зв'язку з його смертю, в сумі 89 500,79 грн., належать до виплати позивачу, враховуючи те, що її данні були внесені до підсистеми Пенсійного фонду України «Реєстр судових рішень» в розділ «Інформація про персональні дані спадкоємця у зв'язку зі смертю стягувача».
Враховуючи викладене суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нездійснення виплати позивачу суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання судової справи №420/10808/22, але не була ним одержана за життя.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання судової справи №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення суду у справі №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення суду у справі №420/10808/22, але не була ним одержана за життя, в сумі 89 500,79 грн.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.В. Білостоцький