25 серпня 2025 рокуСправа №160/18171/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) від 25.04.2025 №047050031661 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди її роботи з 15.01.2001р. по 01.03.2007р. та з 01.08.2007р. по 24.03.2023р.;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, та з урахуванням висновків суду у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 25.04.2025 №047050031661 про відмову в призначенні пенсії. Також, позивач вважає протиправним не зарахування періодів її роботи до стажу.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначає, що вік позивача на момент звернення до органу ПФУ - 50 років 2 місяці 9 днів. Згідно з документами, доданими до заяви про призначення пенсії та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить - 27 років 3 місяці 7 днів. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 - 14 років 4 місяці 2 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.01.2001 по 25.10.2004 на посаді сестри медичної згідно відомостей довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 313/01-03 від 09.04.2025, виданої КП “Криворізький центр медичної реабілітації та поліативної допомоги дітям» Дніпропетровської обласної ради», оскільки до електронної пенсійної справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці з додатками № 68§ 12 від 12.10.1999. Відповідно до інформації про сплату страхових внесків, що міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, впродовж періодів з 01.09.2014 по 31.12.2014 прослідковується інформація про перебування у трудових відносинах з КНП Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" (код з ЄДРПОУ 37906491), з 01.01.2015 по 30.04.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 01.09.2015 по 31.07.2016, з 01.09.2016 по 31.07.2018 прослідковується інформація про перебування у трудових відносинах з КЗ “Гімназія № 27» Кам'янської міської ради (код з ЄДРПОУ 23644705). Відтак, неможливо визначити факт виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 2, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, що передбачено пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 з №1451/11731. Позивач не досягла віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (55 років) підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на даний час відсутні.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2025р. позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно принципу екстериторіальності заяву позивача розподілено для опрацювання на ГУ ПФУ в Рівненській області.
25.04.2025 рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області №047050031661 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням 55 років. Крім того, зазначено страховий стаж позивача - 27 років 3 місяці 7 днів та пільговий стаж по списку №2 - 14 років 4 місяці 2 дні. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.01.2001 по 25.10.2004 на посаді сестри медичної згідно відомостей довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 313/01-03 від 09.04.2025, виданої КП “Криворізький центр медичної реабілітації та поліативної допомоги дітям» Дніпропетровської обласної ради», оскільки до електронної пенсійної справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці з додатками № 68§ 12 від 12.10.1999. Відповідно до інформації про сплату страхових внесків, що міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, впродовж періодів з 01.09.2014 по 31.12.2014 прослідковується інформація про перебування у трудових відносинах з КНП Кам'янської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" (код з ЄДРПОУ 37906491), з 01.01.2015 по 30.04.2015, з 01.06.2015 по 30.06.2015, з 01.09.2015 по 31.07.2016, з 01.09.2016 по 31.07.2018 прослідковується інформація про перебування у трудових відносинах з КЗ “Гімназія № 27» Кам'янської міської ради (код з ЄДРПОУ 23644705). Відтак, неможливо визначити факт виконання робіт в умовах, передбачених Списком № 2, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, що передбачено пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 з №1451/11731.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Частиною 2 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як встановлено ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ст.62 Закону України №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до п.20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно із п.4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з п.4.2 Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до п.10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
З матеріалів справи вбачається, що трудовий стаж позивача, підтверджено копією трудової книжки, а також довідкою №313/01-03 від 09.04.2025.
Згідно оскаржуючого рішення відповідача, підтверджено страховий стаж позивача - 27 років 3 місяці 9 днів. При цьому, пенсійний орган зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.01.2001 по 25.10.2004 на посаді сестри медичної згідно відомостей довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 313/01-03 від 09.04.2025, виданої КП “Криворізький центр медичної реабілітації та поліативної допомоги дітям» Дніпропетровської обласної ради», оскільки до електронної пенсійної справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці з додатками № 68§ 12 від 12.10.1999.
З огляду на вказане, суд враховує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядок №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно зі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача період роботи з 15.01.2001 по 25.10.2004.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди її роботи з 15.01.2001р. по 01.03.2007р. та з 01.08.2007р. по 24.03.2023р., суд виходить з наступного.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №313/01-03 від 09.04.2025, виданої КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» періоди роботи ОСОБА_1 на посаді сестри медичної з 15.01.2001 року по 01.03.2007 року, з 01.08.2007 по 24.03.2023 року віднесені до Списку №2 розділу ХХІV підрозділ 24в код КП 3231.
Відтак, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 15.01.2001 по 01.03.2007 та з 01.08.2007 по 24.03.2023.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом встановлено, що пенсійним органом належним чином не досліджено усі документи, надані позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та невірно розраховано пільговий стаж позивача.
Відповідно до частини першої ст.82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої ст.245 КАС України з метою відновлення прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи за Списком № 2 зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 15.01.2001 по 01.03.2007 та з 01.08.2007 по 24.03.2023.
Суд звертає увагу, що ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком па пільгових умовах мають жінки, які народилися 1970 року народження і старші після досягнення ними 55 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, збільшено раніше передбачений п.«з» ч.1 ст.13 Закону України №1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах жінками з 50 років до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Згідно рішення прийнятого Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, п.2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII.
Пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст.13, ч.2 ст.14, пункти б - г ст.54 Закону України №1788-ХІІ, зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VIII від 02.03.2015.
Пунктом 3 цього рішення встановлено, що застосуванню підлягає ст.13 Закону №1788-XII для осіб, які працювали до 01.04.2015р. на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, пункти б - г ст.54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015р. №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відносно позивачки правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за пунктом б ст.13 Закону №1788-XII, в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р., та 55р. за п.2 ч.2 ст.114 Закону України №1058-IV.
Виходячи із засад розумності і справедливості та в силу ст.69 Закону України Про Конституційний Суд України, суд має враховувати висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020р.
Отже, згідно з принципом правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст.8 Конституції України, така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як пенсійний вік, має застосовуватися в порядку, визначеному п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020р. Таке застосування вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем рішення №047050031661 від 25.04.2025 про відмову у призначенні пенсії прийнято необґрунтовано та без врахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р. щодо пенсійного віку позивачки.
Статтею 58 Закону України №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пенсію позивача.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення, розрахунок, перерахунок пенсії, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за заявою позивача від 18.04.2025 року з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції до платіжної інструкції №50297953 від 30.05.2025 у розмірі 1211грн. 20коп.
Отже, оскільки основну вимогу позовної заяви позивача задоволено, сплачений судовий збір до суду в загальній сумі 1211грн. 20коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050031661 від 25.04.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 періоди її роботи з 15.01.2001 по 01.03.2007 та з 01.08.2007 по 24.03.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, м.Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211(одна тисяча одинадцять)грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська