Справа № 420/7893/26
про залишення позову без руху
30 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасування наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 07.09.2022 № 17 в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 відновити право на виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.08.2022 року по 31.08.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 року по 31.08.2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 року по 31.08.2024 року.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, суд встановив, що предметом розгляду вказаної адміністративної справи, в тому числі, є оскарження наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 07.09.2022 № 17 в частині, що стосується позивача.
Таким чином, вказані відносини пов'язані із проходженням позивачем військової служби, яка є різновидом публічної, а тому на них поширюється місячний строк звернення до суду.
При цьому, звернувшись до суду 23.03.2026, позивач пропустив такий місячний строк в частині наголошеної судом вимоги.
Крім того, предметом заявлених позовних вимог також є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.08.2024.
Суд зазначає, що в аспекті спірних правовідносин, поняття грошове забезпечення та заробітна плата, які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому позовні вимоги в межах у цій частині охоплюються застосованим статті 233 КЗпП України визначенням законодавство про оплату праці.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тобто, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022.
Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, строки, визначені статтею 233 КЗпП України, підлягають застосуванню з 01.07.2023.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що листом ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом від 22.10.2025 № 211 надано копії карток особового рахунку військовослужбовця за період з січня 2021 року по грудень 2025 року, з яких вбачається, що:
1) грошове забезпечення нараховувалось позивачу лише за періоди: - з квітня 2021 року по липень 2022 року; - з вересня 2024 року по грудень 2024 року;
2) виплата грошового забезпечення Позивачу не відбувалась протягом періоду з 01.08.2022 року по 31.08.2024 року.
Позивач вважає протиправним факт невиплати йому грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.08.2024, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
При цьому, звернувшись 23.03.2026, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач має надати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОЙКО