30 березня 2026 року м. Київ справа №640/21793/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ВЕЛЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення,-
Публічне акціонерне товариство "БАНК ВЕЛЕС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України в якому просить суд:
- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення № 02058907096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет військового збору в сумі 14063,08 грн., в т.ч. за 2017 в сумі 8808,58 грн. за 2018 рік в сумі 3760,50 грн. за 2019 рік на суму 1494,00 грн., видане Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, що здійснювало перевірку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення № 02058407096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 168756,96 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 105702,96 грн. за 2018 рік в сумі 45126,00 грн. за 2019 рік на суму 17928,00 грн., видане Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві, що здійснювало перевірку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
- визнати протиправним та скасувати рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 14445/6/99-00-06-01-04-06 видане Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» є правонаступником акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС», та вказує, що Постановою Правлінням Національного банку України від 10 грудня 2015 року № 875/БТ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Велес»; зобов'язано банк у день отримання постанови повернути Департаменту реєстраційних питань та ліцензування банківську ліцензію та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT «Банк Велес» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач, Фонд) прийнято рішення від 10 грудня 2015 № 219 «Про початок процедури ліквідації AT «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «БАНК ВЕЛЕС», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами СЕВЕРИНУ Юрію Петровичу на два роки з 11 грудня 2015 року до 10 грудня 2017 року включно.
Водночас, постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі №810/18/16 частково задоволено позов ОСОБА_1 , визнані протиправними та скасовані: постанова правління Національного банку України від 10.12.2015 № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації АТ «Банк Велес» та рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 року № 219 «Про початок процедури ліквідації AT «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатору банку».
04 грудня 2017 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №5286 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» строком на один рік по 10.12.2018 включно.
При цьому, на виконання Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 Національним Банком України було припинено видачу виписок та проведення операцій за накопичувальним рахунком Банку. Тобто, уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» Северин Ю.П. не міг розпоряджатись коштами АТ «БАНК ВЕЛЕС», які обліковувались на накопичувальному рахунку в НБУ, в тому числі здійснювати сплату нарахованих податків.
В той же час, позивач вказує, що АТ «БАНК ВЕЛЕС» своєчасно направляв платіжні доручення на виплату заробітної плати та сплату податків, а саме: податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, військового збору, проте отримував їх повернення від Національного банку України без виконання з призначенням платежу: «... у зв'язку із тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016, якою визнано нечинною та скасовано постанову Правління Національного Банку України №875/БТ від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
Беручи до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16, з метою збереження активів АТ «БАНК ВЕЛЕС» та запобігання втрати їх вартості, керуючись пунктом 2 частини п'ятої, частини шостої статті 12, частиною першою статті 35, статтями 37-38, частиною п'ятою статті 44, частиною третьою статті 48 Закону, виконавчою дирекцією Фонду прийняті рішення від 04.12.2017 №5286, від 29.11.2018 №3206, від 25.07.2019 №1863 та від 25.11.2019 №2995 згідно яких були продовжені строки здійснення ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та повноваження ліквідатора Банку, враховуючи зміни внесені до Закону України про систему гарантування вкладів фізичних осіб», 30.10.2020 державним реєстратором проведена реєстраційна дія щодо внесення рішення державного органу про припинення АТ «БАНК ВЕЛЕС», шляхом поновлення ліквідаційної процедури Банку, а 12.11.2020 державним реєстратором змінено відомості про керівника АТ «БАНК ВЕЛЕС», позивач наполягає, на протиправності податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що тривалий час товариство перебувало у стані ліквідації, та у період з 01.12.2016 до 12.11.2020, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не значилась як керівник АТ «БАНК ВЕЛЕС», і лише з 12.11.2020 уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку почала діяти.
На цих підставах позивач вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Кочановою П.В., розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Головним управлінням ДПС у м. Києві до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач з доводами позивача не погоджується, переконує, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень, з метою, з якою ці повноваження надано.
Враховуючи, що відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить запис, що з 02.12.2016 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має право підпису, а отже, наділений управлінськими повноваженнями, вбачається, що повноважена особа ФГВФО є посадовою особою АТ «БАНК ВЕЛЕС», на цих підставах, відповідач переконує, що податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, тому не підлягають скасуванню.
Представником фонду гарантування вкладів надано письмові пояснення, в яких, серед іншого, було зазначено, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» Северином Ю.П., були підготовлені та надсилались відповідні платіжні документи, до Національного банку України, з метою виплати заробітної плати, винагороди та податків, однак, НБУ не проводив жодних операцій по накопичувальному рахунку у зв'язку із скасуванням постанови правління Національного банку Україні №857/БТ від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 №219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора Банку, на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі №810/18/16.
Відповідні платежі повертались від Національного банку України без виконання з призначенням платежу: «... у зв'язку із тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016, якою визнано нечинною та скасовано постанову Правління Національного Банку України №°875/БТ від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд виходить з наступного.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «БАНК ВЕЛЕС» (код ЄДРПОУ 21593719, місцезнаходження юридичної особи: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48, зареєстровано як юридична особа 18.03.1994 за реєстраційним номером 1 073 120 0000 008015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і є банком у розумінні положень ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», здійснювало свою діяльність на підставі банківської ліцензії від 16 листопада 2011року № 117 та генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 07 вересня 2012р. № 117-2.
10 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за реєстраційним номером 875/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Велес» та зобов'язано банк у день отримання постанови повернути Департаменту реєстраційних питань та ліцензування банківську ліцензію та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 875/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT «Банк Велес» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач, Фонд) прийнято рішення від 10 грудня 2015 № 219 «Про початок процедури ліквідації AT «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 № 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку» вирішено: розпочати процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС» (далі - АТ «БАНК ВЕЛЕС») з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2017 року включно; призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северину Юрію Петровичу на два роки з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2017 року включно; відділу зв'язків з громадськістю та міжнародними організаціями (Серветник І.В.) забезпечити розміщення інформації про початок ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та призначення уповноваженої особи Фонду на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет та у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України», відповідно до вимог статті 45 Закону
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 у справі № 810/18/16 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб без самостійних вимог: особи публічне акціонерне товариство «Банк Велес», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Товариства Северин Юрій Петрович, про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС»; скасовано рішення № 219 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС».
Не погоджуючись із винесеними рішеннями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 постанову суду першої інстанції у справі № 810/18/16 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 (касаційне провадження № К/800/15569/16) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 у справі № 810/18/16 скасовано та залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 у справі № 810/18/16.
Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Ю.П. строком на один рік по 10.12.2018 включно.
29 листопада 2018 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №3206 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» строком на один рік з 11.12.2018 по 10.12.2019 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес» , визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Ю.П. строком на один рік з 11.12.2018 по 10.12.2019 включно.
25 листопада 2019 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2995 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» строком на один рік з 11.12.2019 по 10.12.2020 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій А.М. строком на один рік з 11.12.2019 по 10.12.2020 включно.
Із такими рішеннями не погодився ОСОБА_1, тому, вважаючи такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про їх скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 320/3946/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Велес», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2017 № 5286 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора»; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.11.2018 № 3206 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора»; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.11.2019 № 2295 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.08.2020 № 1482 «Про продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку і призначення уповноваженої особи з метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС» (далі - АТ «БАНК ВЕЛЕС»), передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, статті 48 Закону, пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 травня 2020 року № 590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон № 590), враховуючи статтю 54 Закону та лист Міністерства Юстиції України № 532/16235-26- 20/8.4.4 від 04 серпня 2020 року, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) вирішила:
Продовжити процедуру виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку із урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів,
Призначити уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Матвієнка Андрія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) та делегувати повноваження, що визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов'язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якої від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Управлінню зв'язків з громадськістю та міжнародними організаціями (Серветник І.В.) забезпечити розміщення інформації про продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку із урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет.
Уповноваженій особі Фонду на продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку забезпечити внесення змін щодо уповноваженої особи Фонду як керівника АТ «БАНК ВЕЛЕС» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З наявних матеріалів справи вбачається, що 19.01.2016 до ЄДР внесено запис № 10731780025008015 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
20.01.2016 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 10731070026008015, заміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;
01.12.2016 внесено запис № 10739990028008015 про скасування реєстраційної дії за судовим рішенням;
25.08.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше;
26.08.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше;
08.09.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше;
30.10.2020 внесено запис № 1000731780030008015, про рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації
12.11.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше;
13.11.2020 внесено запис № 1000731070032008015 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
У проміжок часу з 21.01.2021 по 03.02.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві, згідно з пп. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 20.01.2021 № 550-п, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС» за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» код 21593719» № 11120/Ж5/26-15-07-08-01 від 10.02.2021.
За висновками вказаного Акту контролюючим органом встановлено порушення АТ «БАНК ВЕЛЕС»:
п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 142 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2019 рік на суму 4 542 177 грн. та заниження податку на прибуток за 2019 рік на суму 518 658 грн.
п.49.1, пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI зі змінами, в результаті чого не подано Податкову декларацію з податку на прибуток за 2019 рік.
пп.168.1.5 пп.168.1 ст.168, з урахуванням пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п.57.1 ст.57, п.54.2 ст.54, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо не сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 168 756,96 грн., в т. ч. за 2017 рік в сумі 105 702,96 грн., за 2018 рік в сумі 451 26,00 грн. за 2019 рік на суму 17 928,00 грн.
пп.1.1, пп.1.3, пп.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо не сплати в бюджет військового збору на загальну суму 14 063,08 грн. в т. ч. за 2017 рік в сумі 8 808,58 грн. за 2018 рік в сумі 3 760,50 грн. за 2019 рік на суму 1 494,00 грн.
п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, щодо не сплати єдиного соціального внеску в бюджет в загальній сумі 196 322,68 грн.
п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464- VІ, п. 1 Розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 за № 435, щодо не своєчасного подання Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року та лютий 2016 року.
Висновків щодо порушення пп.168.1.5 пп.168.1 ст.168, з урахуванням пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п.57.1 ст.57, п.54.2 ст.54, п.171.1 ст.171 та пп.1.1, пп.1.3, пп.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу XX, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI контролюючий орган дійшов на тих підставах, що перевіркою встановлено, що представниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» самостійно було нараховане дохід, визначено зобов'язанням сплаті в бюджет податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відображено у звітах за формою ф. №1ДФ, і не сплачено (не перераховано) в бюджет; перевіркою дотримання термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб АТ «БАНК ВЕЛЕС» встановлено не сплату (не перерахування) до відповідного бюджету суми податку на доходи фізичних осіб:
за 2017 рік в сумі 105702,96 грн. (в т. ч. за січень - 9504,00 грн., за лютий - 9504.00 грн., за березень - 14082,96 грн., за квітень - 10368,00 грн., за травень - 10368,00 грн., за червень -10368,00 грн., за липень - 10368,00 гри., за серпень - 6228,00 грн., за вересень -6228.00 грн., за жовтень -6228,00 грн., за листопад - 6228,00 грн., за грудень - 6228,00 грн.);
за 2018 рік в сумі 45126,00 грн. (в т.ч. за січень - 5328,00 грн., за лютий - 5508.00 грн., а березень - 6138,00 грн., за квітень - 4248,00 грн., за травень - 2988,00 грн., за червень 2988,00 грн., за липень - 2988,00 грн., за серпень -2988,00 грн., за вересень -2988.00 грн., за жовтень - 2988,00 грн., за листопад - 2988,00 грн., за грудень -2988,00 грн.);
за 2019 рік на суму 17928,00 грн. (в т. ч. за січень - 2988,00 гри., за лютий - 2988.00 грн., за березень - 2988,00 грн., за квітень - 2988,00 гри., за травень - 2988,00 грн., за червень -2988,00 грн.).
Всього не сплачено податку па доходи фізичних осіб на загальну суму 168 756,96 грн.
При цьому, перевіркою дотримання термінів сплати (перерахування) військового збору АТ «БАНК ВЕЛЕС» встановлено не сплату (не перерахування) до відповідного бюджету сум військового збору:
за 2017 рік в сумі 8808,58 грн. (в т. ч. за січень - 792,00 грн., за лютий - 792,00 грн. за березень - 1173,58 грн., за квітень - 864,00 гри., за травень - 864,00 грн., за червень - 864,00 грн., за липень - 864,00 грн., за серпень - 519,00 гри,, за вересень - 519,00 грн., за жовтень - 519,00 грн., за листопад -519,00 гри., за грудень -519,00 грн.);
за 2018 рік в сумі 3760,50 грн. (в т.ч. за січень - 444,00 грн., за лютий - 459,00 грн., березень -511,50 грн., за квітень - 354,00 гри., за травень - 249,00 гри., за червень - 249,00 гри., за липень - 249,00 грн., за серпень - 249,00 грн., за вересень - 249,00 грн., за жовтень - 249,00 грн., за листопад - 249,00 грн., за грудень - 249,00 грн.);
за 2019 рік на суму 1494,00 грн. (в т.ч. за січень 249,00 грн., за лютий - 249,00 грн., за березень - 249,00 грн., за квітень - 249,00 грн., за червень - 249,00 грн.)
Всього не сплачено військового збору па запільну суму 14 063,08 гри.
АТ «БАНК ВЕЛЕС» із висновками Акту перевірки не погодився надав свої заперечення.
За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві надало відповідь від 15.03.2021 вих.№ 3949/І/26-15-07-08-01 «Про результати розгляду заперечень», відповідно до якої висновки Акту перевірки від 10.02.2021 № 11120/Ж5/26-15-07-08-01/21593719 залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі означеного Акту Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті, зокрема, наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 02058907096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет військового збору в сумі 14063,08 грн., в т.ч. за 2017 в сумі 8808,58 грн. за 2018 рік в сумі 3760,50 грн. за 2019 рік на суму 1494,00 грн.,
№ 02058407096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 168756,96 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 105702,96 грн. за 2018 рік в сумі 45126,00 грн. за 2019 рік на суму 17928,00 грн.,
Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 29.06.2021 № 14445/6/99-00-06-01-04-06 податкові повідомлення-рішення від 17.03.2021 № 02058907096 та № 02058407096 залишені без змін, а Скарга ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» без задоволення.
Будучи не згодним із податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
При цьому, згідно з приписами частини третьої статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI(далі -Закон № 4452-VI) відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Судом встановлено, що 10 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за реєстраційним номером 875/БТ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Велес» та зобов'язано банк у день отримання постанови повернути Департаменту реєстраційних питань та ліцензування банківську ліцензію та Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, а Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 № 219 «Про початок процедури ліквідації АТ «БАНК ВЕЛЕС» та делегування повноважень ліквідатора банку» вирішено: розпочати процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС» (далі - АТ «БАНК ВЕЛЕС») з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2017 року включно; призначити уповноваженою особою Фонду та делегувати всі повноваження ліквідатора АТ «БАНК ВЕЛЕС», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северину Юрію Петровичу на два роки з 11 грудня 2015 року по 10 грудня 2017 року включно.
В подальшому, постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 у справі № 810/18/16 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб без самостійних вимог: особи публічне акціонерне товариство «Банк Велес», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Товариства Северин Юрій Петрович, про визнання протиправним та скасування рішення, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову правління Національного банку України від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС»; скасовано рішення № 219 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.12.2015 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС».
Не погоджуючись із винесеними рішеннями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 постанову суду першої інстанції у справі № 810/18/16 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволені позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 (касаційне провадження № К/800/15569/16) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 у справі № 810/18/16 скасовано та залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 у справі № 810/18/16.
Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Ю.П. строком на один рік по 10.12.2018 включно.
29 листопада 2018 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №3206 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» строком на один рік з 11.12.2018 по 10.12.2019 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес» , визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Ю.П. строком на один рік з 11.12.2018 по 10.12.2019 включно.
25 листопада 2019 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2995 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» строком на один рік з 11.12.2019 по 10.12.2020 включно та продовжено повноваження ліквідатора АТ «Банк Велес», визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій А.М. строком на один рік з 11.12.2019 по 10.12.2020 включно.
Пізніше, Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 320/3946/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Велес», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Савельєва Анна Миколаївна, про визнання протиправними та скасування рішень задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04.12.2017 № 5286 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора»; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.11.2018 № 3206 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора»; визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.11.2019 № 2295 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк Велес» та делегування повноважень ліквідатора».
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.08.2020 № 1482 «Про продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку і призначення уповноваженої особи з метою виконання всіх заходів, пов'язаних з ліквідацією ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС» (далі - АТ «БАНК ВЕЛЕС»), передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, статті 48 Закону, пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 травня 2020 року № 590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон № 590), враховуючи статтю 54 Закону та лист Міністерства Юстиції України № 532/16235-26- 20/8.4.4 від 04 серпня 2020 року, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) вирішила:
Продовжити процедуру виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку із урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів,
Призначити уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Матвієнка Андрія Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) та делегувати повноваження, що визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов'язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якої від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Управлінню зв'язків з громадськістю та міжнародними організаціями (Серветник І.В.) забезпечити розміщення інформації про продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку із урахуванням вимог Закону № 590 та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів на офіційному сайті Фонду в мережі Інтернет.
Уповноваженій особі Фонду на продовження процедури виведення АТ «БАНК ВЕЛЕС» з ринку забезпечити внесення змін щодо уповноваженої особи Фонду як керівника АТ «БАНК ВЕЛЕС» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З наявних матеріалів справи вбачається, що 19.01.2016 до ЄДР внесено запис № 10731780025008015 про внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 20.01.2016 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 10731070026008015, заміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; 01.12.2016 внесено запис № 10739990028008015 про скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 25.08.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше; 26.08.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше; 08.09.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше; 30.10.2020 внесено запис № 1000731780030008015, про рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 12.11.2020 внесено запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, інше; 13.11.2020 внесено запис № 1000731070032008015 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Частиною першою статті 49 зазначеного Закону встановлено, що фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Отже, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.
Наведене розуміння пріоритетності правових норм відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом, викладеній у постанові від 21 вересня 2018 року у справі №808/3046/16, а також у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №813/4158/16, постанові від 21.12.2018 у справі №805/2941/15-а.
Таким чином, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, а вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Зазначена норма продубльована у п.2.4 глави 5 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893), відповідно до якого під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Як встановлено судом контролюючим не взято до уваги, що на виконання Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 Національним Банком України було припинено видачу виписок та проведення операцій за накопичувальним рахунком Банку. Тобто, уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «БАНК ВЕЛЕС» Северин Ю.П. не міг розпоряджатись коштами АТ «БАНК ВЕЛЕС», які обліковувались на накопичувальному рахунку в НБУ, в тому числі здійснювати сплату нарахованих податків, при цьому, АТ «БАНК ВЕЛЕС» своєчасно направляв платіжні доручення на виплату заробітної плати та сплату податків, а саме: податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, військового збору, проте отримував їх повернення від Національного банку України без виконання з призначенням платежу: «... у зв'язку із тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 у справі № 810/18/16 залишено в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2016, якою визнано не чинною та скасовано постанову Правління Національного Банку України №875/БТ від 10.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже, нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації проводиться згідно з вимогами ПК України, однак питання погашення податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, згідно підпунктам 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Тобто, обмеження ч.3 ст.46 Закону №4452-VI стосується як податкового зобов'язання зі сплати конкретного податку, так і штрафних санкцій у будь-якій формі.
Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 808/3046/16, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 825/1647/17.
Згідно статті 1 Закону №4452-VI, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пунктом 16 статті 2 Закону № 4452 встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
За змістом частини п'ятої статті 36 Закону № 4452 вбачається, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 46 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Як було зазначено вище, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Отже, суд ще раз зазначає, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним, а тому пріоритетним відносно Податкового кодексу України.
При цьому, в обґрунтування правомірності прийняття рішень, що є предметом оскарження, відповідач посилається виключно на норми Податкового кодексу України, що є необґрунтованим в межах даних правовідносин з урахування особливого статусу позивача.
Так, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не враховано вимоги Закону №4452-VI , який є пріоритетним в даних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі № 808/3046/16 та в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі № 320/5681/18.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про неможливість збільшення сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та воєнного збору, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесене після початку процедури ліквідації ПАТ «БАНК ВЕЛЕС» та під час поширення на позивача норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 02058907096 від 17.03.2021 та № 02058407096 від 17.03.2021, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 14445/6/99-00-06-01-04-06 суд зазначає наступне.
Згідно пунктів 56.1 - 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно з п. 56.1 та п. 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В межах спірних правовідносин, рішення ДПС України про результати розгляду скаргу не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасуванні рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 29.06.2021 № 14445/6/99-00-06-01-04-06 та залишення в цій частині позовних вимог без задоволення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 826/10853/17 та у постанові від 27 квітня 2020 року у справі № 360/1050/19.
Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2472,30 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 56751 від 16.07.2021 на суму 2742,30 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2472,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "БАНК ВЕЛЕС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 02058907096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет військового збору в сумі 14063,08 грн., в т.ч. за 2017 в сумі 8808,58 грн. за 2018 рік в сумі 3760,50 грн. за 2019 рік на суму 1494,00 грн., видане Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, що здійснювало перевірку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 02058407096 від 17.03.2021 щодо не сплаченого в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 168756,96 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 105702,96 грн. за 2018 рік в сумі 45126,00 грн. за 2019 рік на суму 17928,00 грн., видане Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві, що здійснювало перевірку ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ВЕЛЕС».
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, 33/19) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ВЕЛЕС» (код ЄДРПОУ 21593719, місцезнаходження юридичної особи: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд.48) судовий збір у розмірі 2472 (дві тисячі сімдесят дві) грн 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 березня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.