30 березня 2026 року м. Київ справа №320/58002/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення правил військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , шляхом виключення таких відомостей про порушення останнім правил військового обліку.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що відповідачем безпідставно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку, що відображаються в електронному військово-обліковому документі («Резерв+»), зокрема, у вигляді інформації про непроходження військово-лікарської комісії. Позивач зазначає, що підставою для внесення таких відомостей відповідач визначив невиконання ним обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду, передбаченого законодавством, однак при цьому відповідач не здійснив жодних передбачених законом процесуальних дій, які б свідчили про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зокрема, як вбачається з відповіді ТЦК на адвокатські запити, щодо позивача не складався протокол про адміністративне правопорушення та не виносилась постанова у справі про адміністративне правопорушення. На думку позивача, до Реєстру можуть вноситися лише ті відомості, які прямо передбачені законом, а саме дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП, із зазначенням реквізитів відповідного процесуального документа. Отже, сам факт невиконання обов'язку (наприклад, непроходження ВЛК) без належного оформлення притягнення до відповідальності не є правовою підставою для внесення відповідної інформації до Реєстру. Позивач наголошує, що в його випадку, відсутній факт притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджено самим відповідачем, а отже внесення інформації про порушення правил військового обліку є свавільним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. На переконання позивача, відповідач, внісши спірні відомості без належної правової підстави та без дотримання встановленої процедури, вийшов за межі своїх повноважень. Також позивач зазначає, що він реалізував передбачене законом право на звернення із заявою про виправлення недостовірних відомостей у Реєстрі, однак відповідач фактично відмовив у задоволенні такої заяви, запропонувавши особисто прибути до ТЦК, що, на думку позивача, не є належним способом реагування на подану заяву та не відповідає вимогам закону щодо розгляду таких звернень. Позивач вважає, що наявні усі підстави для задоволення вимог позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/58002/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №320/58002/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами суддею Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. одноособово.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно відомостей мобільного застосунку «Резерв+» відносно позивача відображаються наступні записи:
« 04.06.2025 - дата уточнення даних»;
«перебуває у розшуку ТЦК та СП» з 09.09.2025, причина розшуку: «Не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».
26.09.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвокатом було направлено адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 .
Листом від 01.10.2025 за вих. № 16964 у відповідь на адвокатський запит від 26.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив: «За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр), а саме відомостей про результати проходження медичного огляду, щодо гр. ОСОБА_1 зафіксовано наявність статусу «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Інформуємо, що відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-ІХ (далі - Закон № 3621-ІХ), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом № 3621-ІХ (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності Законом № 3621-ІХ, зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. З цією метою необхідно було самостійно звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або ж через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Оскільки за даними Реєстру, вказаний обов'язок з проходження повторного медичного огляду гр. ОСОБА_1 виконано не було, щодо гр. ОСОБА_1 09.09.2025 року було зафіксована інформація про наявність порушень правил військового обліку та мобілізаційного законодавства. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Враховуючи викладене, рекомендуємо гр. ОСОБА_2 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 для зняття статусу «Порушення правил військового обліку», попередньо зареєструвавшись в електронній черзі».
Надалі, адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про вилучення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення правил військового обліку за вих. б/н від 03.10.2025 року, у якій останній просив:
1. Виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , правил військового обліку.
2. Звернутися до ГУНП в м. Києві з метою виключення відомостей про розшук щодо гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , з інформаційно-аналітичних систем МВС (зокрема, але не виключно ІПС «Армор», ІП «ЄО»).
3. У передбачений законом строк надіслати відповідь на цю заяву на офіційну електронну адресу адвоката - tivonenkoadvokate@gmail.com та за адресою для листування адвоката АДРЕСА_1 .
У відповідь на вказану заяву, відповідач надіслав лист від 03.11.2025 року за вих. № 11490, у якому було повідомлено, зокрема: «Для виключення відомостей «порушення правил військового обліку», які відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі (Резерв+), рекомендуємо ОСОБА_5 особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, 26, 6-ий поверх, каб. 619, за попереднім записом в електронну чергу за посиланням https://echerga.mod.gov.ua (будівля КНП «ЦПМСД № 1 Оболонського району»).
Також в матеріалах справи міститься лист відповідача за вих. № 11623 від 06.11.2025 року, у якому останній повідомив наступне: «Надсилання кореспонденції районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відбувається установленим порядком із залученням служби фельд'єгерського-поштового зв'язку Збройних Сил України задля забезпечення найбільш швидкої доставки всіх видів таємних та поштових відправлень. Отже, повіреним органом військового управління, Вам було надано чітку відповідь на запитувану інформацію, яку направлено 16.10.2025 року за вих. № 10762 засобами фельд'єгерського-поштового зв'язку на адресу заявника».
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ), Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-ХІІ), Порядок організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (у редакції на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із ч.1, 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2);
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
Відповідно до ч. 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Тобто, відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ (надалі - Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з витягу даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» позивача, останній перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дані щодо проходження військово-лікарської комісії та номер протоколу ВЛК у зазначеному витязі відсутні.
Згідно Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487) встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
в підпункті 4 пункту 1 - проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
в підпункті 10 пункту 1 - звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Проте, в матеріалах даної справи відсутні відповідні відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії, як військовозобов'язаного на виконання норм Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 17.11.2008 року № 402, а також звірки власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до 09.02.2025.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 ст. 33 Закону №2232-ХІІ, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція:
за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;
за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Пунктом 28 та 29 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16 травня 2024 року, передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом,-
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України № 1951-VІІІ, електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.п. 1,2 ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII).
Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться зокрема службові дані військовозобов'язаних - відомості про виконання військовозобов'язаними військового обов'язку.
У свою чергу, пункт 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII, передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Однак, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що в застосунку Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резер+» станом на 29.09.2025 наявний запис про порушення позивачем правил військового обліку.
Одночасно, суд зазначає, що норми чинного законодавства України не забороняють наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо порушення військовозобов'язаним правил військового обліку.
При цьому, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності та відомості про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку не є тотожними та рівнозначними поняттями.
Суд зазначає, що сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 210, 210-1 КУпАП, та навпаки, передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
Резюмуючи викладене вище, вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Суд зазначає, що правове регулювання відносин у сфері військового обліку здійснюється, зокрема, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Порядком організації та ведення військового обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487.
З аналізу наведених норм вбачається, що військовий облік є складовою мобілізаційної підготовки держави та передбачає систематичне збирання, обробку та актуалізацію даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Обов'язок громадян уточнювати свої облікові дані, а також проходити медичний огляд (у випадках, передбачених законом), прямо встановлений законодавством та є елементом виконання конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Суд встановив, що позивач не виконав обов'язку щодо проходження повторного медичного огляду у визначений законом строк, що вбачається з матеріалів справи та підтверджується даними Реєстру.
Доводи позивача про те, що внесення відомостей до Реєстру можливе виключно у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд оцінює критично, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень Закону, що було зазначено судом вище.
Суд виходить із того, що Реєстр містить не лише відомості про притягнення до відповідальності, але й інші дані, необхідні для забезпечення ведення військового обліку, зокрема інформацію про виконання або невиконання особою обов'язків, покладених на неї законодавством у сфері мобілізаційної підготовки.
Сам факт відсутності складеного протоколу про адміністративне правопорушення або постанови про притягнення до відповідальності не свідчить про відсутність у відповідача повноважень щодо фіксації відповідної інформації в Реєстрі як елементу облікових даних.
Суд також враховує, що внесення до Реєстру інформації про порушення правил військового обліку спрямоване на забезпечення належного виконання мобілізаційних заходів та не є тотожним притягненню до адміністративної відповідальності, а отже не потребує попереднього оформлення процесуальних документів у порядку, передбаченому КУпАП.
Щодо доводів позивача про протиправність відмови у виключенні відомостей, суд зазначає, що відповідачем було надано відповідь по суті звернення, у якій визначено порядок усунення виявленого порушення.
Отже, відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Інші доводи позивача не спростовують встановлених судом обставин та зводяться до суб'єктивного тлумачення норм права.
Суд акцентує увагу, що позивачем не надано до суду жодних належних та достатніх доказів наявності передбачених законом підстав для виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів про порушення правил військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, враховуючи докази позивача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи відмову у задоволені позову, розподіл судових витрат, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.