30 березня 2026 року м. Київ справа №320/44879/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ТОВ «ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА» до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживчслужби у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, -
ТОВ «ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА» (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживчслужби у місті Києві (далі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №78957057 від 27.08.2025 та №78957102 від 27.08.2025 винесені державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вікторією Павліченко.
В обґрунтування поданої позовної заяви зазначається, що постанови про відкриття виконавчих проваджень винесені на підставі виконавчих документів - Постанов про накладання штрафу прийнятих Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві №174/4833 від 04.06.2025 та №175/4833 від 04.06.2025, які були отримані позивачем засобами поштового зв'язку - 10.06.2025. Не погоджуючись з наведеними Постановами № 174/4833 від 04.06.2025 та № 175/4833 від 04.06.2025 винесеними Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві позивачем в строк 15 календарних днів від дня їх отримання, а саме 25.06.2025, було подано позовну заяву про визнання протиправними та скасування даних Постанов. 04.07.2025 на підставі поданої позивачем позовної заяви Київським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/32274/25. Отже, на даний час Постанови № 174/4833 від 04.06.2025 та № 175/4833 від 04.06.2025, що винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, оскаржується позивачем в Київському окружному адміністративному суді. При чому в разі оскарження суб'єктом господарювання постанови органу Держпродспоживслужби, відповідна постанова не набирає чинності до моменту набрання рішенням, зокрема суду, законної сили. В такому випадку, постанови прийняті органами Держпродспоживслужби не вважаються виконавчими документами в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» до моменту розгляду справи судом та постановлення рішення суду, а відтак постанови про відкриття виконавчих проваджень є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/44879/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Представником позивача шляхом використання системи «Електронний суд» на виконання вимог ухвали від 15.09.2025 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено копію позовної заяви з додатками та докази направлення її іншим учасникам справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
22.08.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві подано заяву до відповідача про прийняття до примусового виконання постанови про накладання штрафу № 175/4833 від 04.06.2025.
27.08.2025 року Державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78957057 на підставі виконавчого документу - постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві про накладання штрафу № 175/4833 від 04.06.2025 про стягнення з ТОВ "ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА" на користь Державного бюджету України штрафу у розмірі 119 000 грн.
22.08.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві подано заяву до відповідача про прийняття до примусового виконання постанови про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025.
27.08.2025 року Державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78957102 на підставі виконавчого документу - постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025 про стягнення з ТОВ "ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА" на користь Державного бюджету України штрафу у розмірі 119 000 грн.
Постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025 та № 175/4833 від 04.06.2025 отримані позивачем засобами поштового зв'язку 10.06.2025 року.
25.06.2025 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 04.06.2025 №174/4833 та 175/4833, які прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/32274/25 на підставі вказаної вище позовної заяви.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Абзацом першим частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції регулює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2012 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).
Відповідно пункту 5 частини 1 статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.
Відповідно до частини 7 статті 44 Закону № 2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду (голова та члени або уповноважені посадові особи державного колегіального органу), які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Аналізуючи наведені вище норми Закону № 2735-VI суд висновує, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду та зупиняє перебіг строку пред'явлення її до виконання до набрання законної сили рішення суду.
Таким чином, у випадку судового оскарження строк для пред'явлення постанови Держпродспоживслужби визначається датою закінчення судового оскарження.
З матеріалів справи судом встановлено, що постанови Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025 та № 175/4833 від 04.06.2025 отримані позивачем засобами поштового зв'язку 10.06.2025 року, та в межах п'ятнадцятиденного терміну після їх отримання була оскаржені до Київського окружного адміністративного суду (справа №320/32274/25).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/32274/25.
Станом на дату розгляду даної справи, рішення за результатами розгляду справи №320/32274/25 - не ухвалено.
22.08.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві подано заяви до відповідача про прийняття до примусового виконання постанови про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025 та № 175/4833 від 04.06.2025.
Враховуючи те, що постанови про накладання штрафу № 174/4833 від 04.06.2025 та №175/4833 від 04.06.2025 наразі оскаржуються в судовому порядку, при цьому позивач оскаржив відповідні постанови у строк, визначений приписами Закону № 2735-VI (15 днів з моменту отримання), у Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві були відсутні підстави для звернення їх до примусового виконання.
Передчасне пред'явлення постанов про застосування штрафу до виконання, позбавляє позивача можливості добровільного виконання рішення суду та уникнення вчинення виконавчих дій і як наслідок стягнення виконавчого збору.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» під час відкриття виконавчого провадження виконавці не зобов'язані перевіряти факт оскарження боржником постанови про накладення суб'єктом владних повноважень штрафу чи іншого стягнення.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №826/15117/17.
Враховуючи викладене суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде скасування спірних постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,
Адміністративний позов ТОВ «ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА» до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держпродспоживчслужби у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №78957057 від 27.08.2025 винесену державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №78957102 від 27.08.2025 винесену державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліченко Вікторією Олександрівною.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ТОВ «ГРІН ПАУЕР ЄВРОЕЛЕКТРИК УКРАЇНА» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 5, код ЄДРПОУ 34838178) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 11б, код ЄДРПОУ 34979022).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.