м. Вінниця
31 березня 2026 р. Справа № 120/10795/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач унаслідок протиправної бездіяльності не нарахував і не виплатив йому грошову компенсацію вартості речового майна у день звільнення з військової служби 12.02.2025 року за період з 2021 по 2025 рік.
Ухвалою суду від 06.08.2025 залишено адміністративний позов без руху з підстав пропуску строку звернення до суду, також надано позивачу строк для усунення недоліків.
18.08.2025 позивачем до суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 25.08.2025 продовжено строк для усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 06.08.2025.
02.09.2025 позивачем повторно подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Окремо визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.
07.10.2025 представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні. Окремо зазначає, що під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не звертався щодо виплати грошової компенсації за не отримане речове майно. У зв'язку із чим нарахування та виплата грошової компенсації та її виплата не проводилась.
Також разом із поданням відзиву представник відповідача заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву та про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Отже, вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що питання поновлення строку звернення до суду вже було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження від 16.09.2025, у зв'язку з чим не потребує повторної оцінки.
13.10.2025 позивачем до суду подано клопотання, яким просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву.
Ухвалою від 31.03.2026 поновлено строк для подання відзиву.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по строковій частині) від 12.02.2025 за № 37 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку.
Разом з тим, позивач стверджує, що станом на дату звільнення зі служби відповідач повинен був провести з ним розрахунок за всіма видами грошового забезпечення, однак нарахування та виплату грошової компенсації за не отримане речове майно здійснено не було.
Спірні правовідносини виникли щодо наявності підстав для виплати грошової компенсації за невикористане речове майно під час проходження військової служби.
Надаючи оцінку обставинам у справі, суд зазначає наступне.
Статтею 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) установлено, що речове забезпечення військовослужбовців, а також резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється за нормами і в строки, що визначаються відповідно центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок № 178).
Приписами пунктів 2 і 3 Порядок № 178 установлено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця; переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.
У пункті 4 Порядку № 178 зазначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898, установлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Верховний Суд у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 808/2442/16 зазначив, що з аналізу тексту Порядку № 178 видно, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується військовослужбовцю у разі звільнення його з військової служби за умови подачі таким військовослужбовцем заяви (рапорту) про отримання грошової компенсації.
Позивач у позовній заяві зазначив наступне: "При звільненні та виключенні зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, питання щодо виплати грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно в наказі про звільнення відображено не було, довідку про вартість не отриманого речового майна надано не було, що видно з витягу із наказу про звільнення з військової служби, де про таке нарахування та видачу довідки взагалі відсутнє будь-яке підтвердження.
Речове майно повинен був видавати мені відповідач та нарахування за неотримане речове майно мав здійснювати відповідач"
Разом з тим. до матеріалів позову позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він подавав заяву (рапорт) щодо виплати компенсації вартості за не отримане речове майно.
Водночас відповідач у відзиві на позовну заявунаголошує, що позивачем не було подано при звільненні заяви (рапорту) для виплати йому грошової компенсації вартості не отриманого під час служби речового майна.
Отже, судом не встановлено обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою (рапортом) про виплату компенсації вартості за не отримане речове майно.
Таким чином, оскільки позивачем недотриманий порядок звернення за грошовою компенсацією вартості не отриманого речового майна, у відповідача відсутня протиправна бездіяльність.
Верховний Суд у постанові від 23 серпня 2019 року у справі № 2040/7697/18 зазначив, що він погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Відтак, оскільки позивач не звертався у встановленому порядку із заявою (рапортом) про виплату компенсації вартості за не отримане речове майно, у відповідача не виник обов'язок для виплати спірної компенсації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Рішення суду сформовано: 31.03.2026.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна