м. Вінниця
31 березня 2026 р. Справа № 120/2565/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову на виконання ухвали суду про залишення позову без руху.
З огляду на вказану заяву, суддею встановлено, що такою заявою вимоги ухвали суду виконано не у повному обсязі з огляду на таке.
Суддею в ухвалі суду про залишення позову без руху було зазначено, що згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, суддею було з'ясовано зі змісту позовної заяви, що предметом оскарження за даним позовом є наказ про призов на військову службу під час мобілізації, виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.01.2026 №117/М.
Однак, копії відповідного наказу відповідача щодо призову позивача на військову службу або ж щодо включення його до складу Військової частини НОМЕР_1 до позовної заяви не додано, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України.
Так, суддею було надано позивачу строк для надання можливості подати вказані докази до суду.
Позивачем до своєї заяви про усунення недоліків було долучено клопотання про витребування доказів. Однак, суддя наголошує, що таке клопотання є немотивовним, оскільки не містить у собі підтврдження тих обставин, які б свідчили про реальну неможливість отримати вказаний доказ позивачем самостійно. Також, суддя вказує, що мотивується таке клопотання про витребування доказів, лише загальними обставинами.
Отже, суддя наголошує, що позивачу слід надати до суду доказ, на який суддя посилався в ухвалі про залишення позову без руху раніше, або ж надати до суду мотивоване клопотання про витребування доказів із зазначенням реальних причин неможливості отримати такий доказ, який би підтверджував реальній дії позивача на отримання такого доказу.
Суддею було з'ясовано, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації, виданий начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.21026 №117/М;
- зобов'язати Військову частину виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Так, в ухвалі про залишення позову без руху суддею було наголошено на тому, що позивач фактично заявляє до Військової частини НОМЕР_1 похідну вимогу щодо питання виключення позивача зі списків Військової частини НОМЕР_1 , однак позивач не заявляє до Військової частини первинної позовної вимоги, що свідчить про порушення статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, суддею було запропоновано позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
В заяві про усунення недоліків позову, позивач уточнив прохальну частину позовної заяви. Так, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.21026 №117/М про призов позивача на військову службу під час мобілізації;
-зобов'язати Військову службу НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу військової частини у зв'язку зі скасуванням наказу про призов на військову службу під час мобілізації.
Суддя вкотре наголошує, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, суддею з'ясовано, що позивач повторно заявляє до Військової частини НОМЕР_1 похідну вимогу щодо питання виключення позивача зі списків Військової частини НОМЕР_1 , однак не заявлено до Військової частини первинної позовної вимоги, що свідчить про порушення статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що стосується вимог, котрі вважає позивач протиправними, які він заявляє до ІНФОРМАЦІЯ_1 , то такі теж потребуються конретизації.
Відтак, суддя наголошує, що позивачеві слід уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, належним буде продовжити строк виконання ухвали суду про залишення позову без руху на 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити строк виконання ухвали суду про залишення позову без руху на 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович