м. Вінниця
30 березня 2026 р. Справа № 120/3150/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
10.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: зазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача; надання доказів сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.; подання до суду заяви від 05.02.2026 року, з якою позивач звертався до Вінницької міської ради, в інтересах Товпіщука А.В. та довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах; засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.
24.03.2026 року на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 16.03.2026 року.
Дослідивши зміст уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява не усуває недоліки, які виявлені судом під час залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Щодо незазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача.
Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Водночас, у позовній заяві позивачем не зазначений ідентифікаційний код відповідача, як юридичної особи.
Разом з тим, у заяві про усунення недоліків від 24.03.2026 року, позивач вказує, що йому не відомий ідентифікаційний код відповідача-юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а тому він не зобов'язаний зазначати такий в позовній заяві.
Суд з вказаними твердженнями не погоджується та наголошує, що винятків з правила щодо обов'язку позивача зазначити у позовній заяві дані щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача-суб'єкта владних повноважень закон не містить.
При цьому, зі змісту заяви від 24.03.2026 року прослідковується не так неможливість позивача з'ясувати ідентифікаційний код відповідача-юридичної особи з метою зазначення цього коду у позовній заяві, як його небажання це зробити у зв'язку з переконаннями, що у позивача немає обов'язку вказувати такі відомості у позовній заяві.
Щодо ненадання доказів, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України встановлено, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що Вінницькою міською радою йому відмовлено в прийнятті від нього, як від представника заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_2 .
Разом з тим, на підтвердження вказаної обставини, а саме факту звернення до відповідача, з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в інтересах ОСОБА_2 , до позовної заяви не додано, як і не додано довіреність на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах, що стало однією з підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до ухвали суду від 16.03.2026 року.
Щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви вказав, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, установ, організацій і стосуються особистих прав і законних інтересів громадян. На переконання позивача, він не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, які видаються державними органами та підприємств.
Крім цього вказав, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надаватись оцінка достатності наявності або відсутності доказів і такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху чи повернення позовної заяви.
Надаючи правову оцінку наведеним аргументам, слід врахувати, що подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Так, відповідно до частини 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Норма статті 94 КАС України є обов'язковою для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.
Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, якщо оригінал доказу, копію якого подає учасник справи, знаходиться в останнього, то він підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд зауважує, що КАС України покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог законодавства саме на позивача. Вказаний обов'язок особи, що звертається до суду кореспондує обов'язку суду, отримавши матеріали позовної заяви, перевірити її відповідність указаним вимогам.
Так, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що суд самостійно оцінює чи є вказані недоліки суттєвими та чи впливають на вирішення спору.
Судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху чітко зазначено про необхідність надати суду засвідчені належним чином копії документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.
Оскільки, позивач долучив до позовної заяви зазначений доказ, він, в силу положень статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа. Покликання позивача на зворотне, а також на незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб'єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб'єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.
Аналогічного правового висновку щодо обов'язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 16.03.2026 року залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для продовження строку на виконання ухвали суду.
Крім цього, суд звертає увагу, що згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їхнє обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом дослідження у даній справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові в прийнятті від нього, як від представника заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Право на судовий захист не є абсолютним. Звертаючись до суду з позовом щодо законності рішень, дій чи бездіяльності, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення, дія, бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти доводів позовної заяви, але вимагає щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Разом з тим, в порушення положень пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України, позовна заява не містять визначених процесуальним законом обов'язкових доводів, щодо порушення прав позивача.
З огляду на вищевикладене, позивачу слід навести обґрунтування, яким чином порушуються його права, свободи та інтереси, як фізичної особи в не прийнятті відповідачем заяви в інтересах ОСОБА_2 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 16.03.2026 року.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. з 23.03.2026 року по 27.03.2026 року на лікарняному.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду від 16.03.2026 року на 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду:
- зазначення відомостей, визначених у пункті 2 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача;
- подання до суду заяви від 05.02.2026 року, з якою позивач звертався до Вінницької міської ради, в інтересах Товпіщука А.В. та довіреності на представництво інтересів ОСОБА_2 в органах державної влади та судах;
- засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви;
- обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович