Справа № 463/11950/25
Провадження № 2/463/613/26
про відмову у прийнятті
зустрічної позовної заяви
31 березня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,
представника відповідача - Онацька В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50410,64 гривень.
Позовна заява поступила до суду 09.12.2025 року.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.
17 лютого 2026 року представник відповідача - адвокат Онацько В.В. звернувся до суду із зустрічним позовом в інтересах ОСОБА_1 про визнання дій страховика щодо виплати страхового відшкодування неправомірними та визнання страхового акту недійсним, в якому просить визнати незаконною (неправомірною) виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «АРКС» потерпілому ОСОБА_2 за страховим актом.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Онацько В.В. просив суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду, оскільки вважає, що вимоги за позовами взаємопов'язані та їх спільний розгляд є доцільним.
Представник позивача Волчек Н.М. в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Разом з тим, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання та подання нею відповідного клопотання, суд згідно вимог ст.223 ЦПК України вважає за можливим провести судове засідання у її відсутності, оскільки неявка сторони позивача за наявності відповідної заяви про розгляд справи без її участі не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до приписів ст.ст.55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.
Право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1-3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред'явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
Згідно вимог ч.ч.7, 8 ст.178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ст.191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд зазначає, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов. Отже, строк для подання відзиву і, відповідно, зустрічного позову встановлюється судом.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що представник відповідача звернувся до суду із зустрічним позовом з порушенням порядку та строків його подання, оскільки відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою про відкриття провадження у справі від 10.12.2025 року судом було встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву, впродовж якого міг бути пред'явлений зустрічний позов, про що зазначено в ухвалі.
Ухвалу суду від 10.12.2025 року про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками відповідач ОСОБА_1 отримала поштовим зв'язком 16.12.2025 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Отже, відповідач, враховуючи приписи ч.1 ст.193 ЦПК України, мала право подати зустрічну позовну заяву одночасно із поданням відзиву на позов, тобто до 31.12.2025 року.
Водночас, зустрічна позовна заява подана до суду лише 17.02.2026 року, тобто поза межами строку для подання відзиву на позов, водночас клопотання про його поновлення сторона відповідача не заявляє.
При цьому, представник відповідача - адвокат Онацько В.В. вступив у справу 18.01.2026 року, однак, останній подаючи 19.01.2026 року клопотання про ознайомлення із матеріалами справи з такими не знайомився.
Суд звертає увагу також на те, що представник відповідача мав об'єктивну можливість ознайомитись із позовною заявою, оскільки така у паперовому вигляді була скерована відповідачу ОСОБА_1 та отримана нею 16.12.2025 року, що свідчить про те, що сторона відповідача була обізнана про предмет спору та ніщо не заважало їй у строк встановлений судом, скористатись своїми правами передбаченими ст.193 ЦПК України.
Тобто, відповідач протягом тривалого часу судового розгляду справи (близько двох місяців) з дня отримання копії позовної заяви, а також будучи представленою у справі адвокатом, не скористалася таким право та не виявляла намір подати зустрічну позовну заяву у строк встановлений судом. Під час подання заяв про відкладення розгляду справи представник відповідача - адвокат Онацько В.В. не заявляв клопотання про надання йому додаткового часу для подання зустрічного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову та повернення такого відповідачу ОСОБА_1 , одночасно роз'яснивши, що вона вправі звернутися з даним позовом в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.49, 193, 194, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд, -
у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про визнання дій страховика щодо виплати страхового відшкодування неправомірними та визнання страхового акту недійсним - відмовити.
Роз'яснити відповідачу ОСОБА_1 , що відмова у прийнятті до розгляду зустрічного позову, не є перешкодою для звернення з даним позовом до суду в іншому провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Грицко Р.Р.