Провадження № 33/821/11/26 Справа № 703/3111/25 Категорія: ч. 4 ст. 140 КУпАП Головуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.
20 лютого 2026 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участі захисниць Данилюк Р.В. та Сіроштан О.О. (в режимі відеоконференції), представниці ДПП національної поліції України Трохименко М.О., особи яку притягнуто до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 16.06.2025 р., якою
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
м. Черкаси, громадянина України, який має вищу
освіту, працює ТОВ «ДС Пром Груп» на посаді
нач. дільниці, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, та та нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 27.04.2025 р. о 13:51 год. на а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань 57 км +550 м, будучи відповідальною посадовою особою за експлуатацію та утримання автомобільної дороги Н-16 км 28 +667 - км 58 +525, своєчасно не вжив заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, не обрізав крону дерева, що росла з порушенням норм та стандартів, що призвело до падіння гілки на проїзну частину, в результаті чого було пошкоджено службовий автомобіль поліції Peugeot, р/номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 1.5. ПДР України та п. 5.6.1. ДСТУ 3587:2022 та вимоги таблиці 4.3 ДБН 2.3-4:2015, в зв'язку з чим транспортний засіб отримав механічні пошкодження та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що протокол про адмінправопорушення складено з порушенням встановленого ч. 2 ст. 254 КУпАП строку.
Судом першої інстанції встановлено, що дерево знаходиться на відстані, яка не входить в обслуговування ТОВ «ДС Пром ГРУП», не допускається проводити рубку дерев у снігозахисних смугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані з забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконання робіт з розширення доріг (ст. 48 Закону України «Про автомобільні дороги України»).
Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону навколишнього природнього середовища» врегульовано порядок охорони зелених насаджень або спеціального поводження з ними, для вирубки дерев, дерев які перебувають в аварійному стані, баласноутримувачем потрібно отримати дозвільну документацію, а підрядна організація такими повноваженнями не наділена.
Будь-яких доказів того, що дерево знаходиться в межах смуги відведення дороги Н-16 та перебуває на балансі Служби правоохоронним органом не надано.
З поданих суду матеріалів очевидно, що дерево, з якого відірвалася гілка, знаходилось поза межами смуги відведення автодороги Н-16, крім того не сказано жодного порушення ділянки дороги вимогам ДСТУ, не зазначено де саме перебувало дерево, гілка якого впала на проїзну частину дороги.
Висновок суду про те, що «однак, з наданої суду схеми ДТП від 27.04.2025 р. зазначено, що довжина гілки, яка впала на транспортний засіб, від дерева становить 12 м. Тобто, крона дерева значною мірою, близько 2 м, налягала на проїзну частину дороги.
Зазначає, що суд першої інстанції зауважив «твердження ОСОБА_1 про те, що він не мав права проводити вирубку дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 притягують до відповідальності саме за не зрізання крони дерева, яка становила небезпеку для дорожнього руху та зрізання якої входить до його обов'язків», зазначене твердження суду не узгоджується з матеріалами справи, оскільки попри зазначення в схемі довжини впавшої гілки на проїзну частину дороги що становить 12 м, з жодного доказу неможливо встановити кут нахилу гілки, під яким вона росла та чи було покладено на ТОВ «ДС Пром Груп» обов'язок обрізки крони саме цього дерева.
Судом не встановлено та не зазначено посадових обов'язків ОСОБА_1 , як посадової особи та невиконання яких тягне за собою відповідальність за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що він за вказівкою свого керівника здійснює об'їзд та огляд автодоріг в Черкаській області, які перебувають на експлуатаційному утриманні ТОВ «ДС Пром Груп» згідно договору № 12/1-02, в якому не відображається інформація про покладення обов'язків з експлуатаційного утримання в тому числі і обрізки крон дерев саме на ОСОБА_1 , як на відповідальну особу. ОСОБА_1 не є посадовою особою в розумінні ст. 14 КУпАП та не може нести відповідальність за ст. 140 КУпАП.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
В протоколі має бути вказаний конкретний стандарт чи норматив, порушення якого призвело до вчинення правопорушення, а посилання в протоколі на п. 1.5. ПДР є неналежним, оскільки вказана норма є також загальною, не містить конкретного правила чи нормативу, які міг би порушити ОСОБА_1 .
Водночас п. 5.6.1 ДСТУ 3587:2022 відсилає до вимог ДБН В.2.3-4 (14) та ДБН В.2.3-5 (15), при цьому в протоколі інспектор посилається на порушення ОСОБА_1 вимог таблиці 4.3 ДБН 2.3-4:2015 «автомобільні дороги. ч. I. Проектування ч. II. Будівництво», тобто вимоги які мають дотримуватися під час проектування та будівництва а/д, а не під час експлуатаційного утримання а/д, крім того стандартом, який може встановлювати вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг в аспекті необхідності зрізання дерев на певній відстані від автомобільної дороги є ДСТУ 3587:2022, а текст вказаного стандарту відсутній в безоплатному доступі на офіційному веб-сайті національного органу стандартизації, тому використання та виконання цього стандарту не є обов'язковим в аспекті ст. 23 Закону України «Про стандартизацію» та ч. 4 ст, 140 КУпАП.
В даному випадку в протоколі про адмінправопорушення не вказано жодного стандарту чи нормативу, який би порушив ОСОБА_1 , за сталою практикою суд не може за власною ініціативою відшуковувати такий стандарт чи норматив, оскільки таким чином неминуче перебере на себе функцію сторони обвинувачення та вийде за межі протоколу про адмінправопорушення. Такий стандарт та норматив не зобов'язана відшукувати і особа, яка притягається до адмінвідповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, вислухавши захисниць Данилюк Р.В. та ОСОБА_2 , особу яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представницю Департаменту національної поліції України Трохименко М.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адмінправопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адмінправопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приймаючи оскаржувану постанову про визнання винним та притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що обставини правопорушення та вина порушника підтверджені рапортом ст. інспектора ВБДР УПП в Черкаській обл. Ховайби В., відповідно до якого до УПП в Черкаській обл. надійшли матеріали ЄО №35658 від 27.04.2025 р. щодо пошкодження службового авто внаслідок падіння гілки дерева на проїзну частину автомобільної дороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км 57 +550 м. Відповідальним за експлуатаційне утримання а/д Н-16 км 28 +667 - км 58 +525 є ТОВ «ДС Пром Груп», начальником якого є ОСОБА_1 ; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.04.2025 р., згідно якого 27.04.2025 р. о 13:51 год. ст. інспектором ВБД РУП в Черкаській обл. Старіковим М.Т., за участю нач. дільниці ТОВ «ДС Пром Груп» ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , проведено обстеження ділянки а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань км 57 +550 м. Експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини немає, дорожні роботи не проводились, дорожні знаки та дорожня розмітка в наявності. Інші недоліки: самостійна чагарникова рослинність, частина дерева, яке впало на проїзну частину дороги та службовий автомобіль Peugeot, р/номер НОМЕР_2 . За результатами обстеження ділянку визнано небезпечною для руху та транспортних засобів; схемою місця ДТП від 27.04.2025 р. о 13:51 год. на а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, км 57 +550 м, зафіксовано місце розташування транспортного засобу Peugeot, місце удару, напрямок руху транспортного засобу, кілометровий стовпчик, довжина гілки, дерево, гальмівний шлях. Освітлення місця ДТП денне, стан покриття проїзної частини сухе. Недоліки в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП відсутні. Схема підписана водієм ОСОБА_5 ; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , відповідно до яких він 27.04.2025 р. о 13:51 год., перебуваючи на службі та рухаючись на службовому автомобілі Peugeot на а/д Н-16 57 км +550 м, де на передню частину автомобіля впала частина дерева, що призвело до пошкодження транспортного засобу; відеозаписом правопорушення, на якому зафіксовано проведення вимірів ширини проїзної частини дороги, відстані від осі автомобільної дороги до краю проїзної частини та довжини гілки; фотознімки ділянки а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань 57 км +550 м, місця розташування транспортного засобу Peugeot та ордер (дозвіл) № 173 від 1.05.2023 р., строк дії якого продовжено до 30.04.2025 р. щодо обслуговування а/д Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань та відповідальну особу за безпеку дорожнього руху на вказаній ділянці дороги - нач. дільниці ОСОБА_1 ..
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх неправильними з огляду на наступне.
До адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, дорожніх споруд, роботи по земляному полотну (засипання промоїн, укріплення узбіч, очищення водопровідних каналів, прибирання, асенізаційні роботи, тощо), дорожнє покриття (розбирання асфальтобетонних покриттів, очищення проїзної частини), організації та безпеки дорожнього руху (фарбування, встановлення/заміна дорожніх знаків, опор, улаштування розмітки), обслуговування автоматизованих систем моніторингу, обслуговування штучних споруд, зимове утримання, озеленення (скошування трави, вирізання порослі кущів, обрізування крон, тощо).
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 140 КУпАП полягає у недотриманні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт, суб'єктивна сторона - наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктом адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, може бути посадова особа, до обов'язків та повноважень якої входить контроль за дотриманням правил, норм, і стандартів, що стосуються забезпечення своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху.
За цією статтею КУпАП може бути притягненою до відповідальності лише службова або посадова особа, до кола повноважень якої входить дотримання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Ч. 4 ст. 140 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до відповідних нормативно-правових актів, що стосуються правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 140 КУпАП, є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утримані автомобільних доріг, зокрема, своєчасному та якісному виконані експлуатаційних робіт відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху, постійному контролюванні експлуатаційного стану усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а у разі неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками тощо.
Закон України «Про дорожній рух» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг; вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони» не передбачають виключну відповідальність за неналежне утримання автомобільних доріг балансоутримувачів цих доріг, що належать до сфери Укравтодору.
Ст. 1 Закону України «Про дорожній рух» унормовано, що закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Стосовно вказаних у постанові суду першої інстанції порушень, то апеляційний суд зазначає, що згідно п. 1.5. ПДР, які затверджені постановою КМУ від 10.10. 2001 р. № 1306, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, тобто ця норма є загальною та стосується невизначеного кола осіб, застосувати її як норму прямої дії, за порушення якої встановлена юридична відповідальність, у даній справі неможливо.
Також, посилання суду на порушення п. 5.6.1 ДСТУ 3587:2022 є нерелевантним, тому що цей пункт встановлює, що розміщення зелених насаджень на автодорогах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.3-4 та ДБН В.2.3-5, тобто цей пункт ДСТУ 3587:2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» відсилає до інших нормативно-правових актів, проте працівник поліції не розкрив їх зміст та не надав судам. Крім того, посилання суду на порушення вимог таблиці 4.3 ДБН В.2.3-4:2015 також не заслуговують на увагу, тому що матеріалами справи, а саме схемою місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.04.2025 р. та листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській обл. від 19.05.2025 р. ( а. пр. 89) не підтверджується порушення встановлених цією таблицею вимог щодо відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень.
В даному випадку в протоколі про адмінправопорушення не вказано жодного стандарту чи нормативу, який би порушив ОСОБА_1 , за сталою практикою суд не має права за власною ініціативою відшуковувати такий стандарт чи норматив, оскільки таким чином неминуче перебере на себе функцію сторони обвинувачення та вийде за межі протоколу про адмінправопорушення, такий стандарт та норматив не зобов'язана відшукувати і особа, яка притягається до адмінвідповідальності.
Згідно диспозиції ч. 4 ст. 140 КУпАП, законодавцем встановлена відповідальність в разі порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, та які мають наслідки у виді пошкодження транспортних засобів.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту настання суспільно шкідливих наслідків у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для констатації наявності у діях порушника об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил, норм і стандартів та пошкодженням майна, зазначеного в диспозиції ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Проте, апеляційний суд не встановив в матеріалах справи ніяких доказів пошкодження будь-якого транспортного засобу.
Представниця Департаменту патрульної поліції Трохименко М.О. під час апеляційного перегляду пояснила, що дійсно службовий автомобіль поліції внаслідок падіння гілки отримав пошкодження, але вони були незначні та були усунуті під час огляду автомобіля у службовому гаражі. Не надала апеляційному суду ніяких доказів на підтвердження виду та розміру пошкоджень.
За таких обставин, апеляційний суд встановив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення.
Зважаючи на зміст диспозиції ст. 140 КУпАП, якою визначена об'єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у конкретних діях або бездіяльності особи, яка порушує правила безпеки дорожнього руху під час утримання доріг, а також суб'єкта правопорушення, яким в даному випадку, враховуючи місце дтп, може бути посадова особа до повноважень якої безпосередньо відноситься дотримання правил, норм та стандартів забезпечення дорожнього руху, враховуючи при цьому, що забезпечення безпеки дорожнього руху відноситься до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху, визначення яких міститься в Закону України «Про дорожній рух», апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, є помилковими, оскільки останній не є суб'єктом правопорушення в даному випадку з огляду на встановлені по справі обставини.
Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки сукупності наданих учасниками судового розгляду доказам та обґрунтуванням, хоча вони доводять виключно факт ДТП та внаслідок падіння на службовий автомобіль гілки з дерева, яке фактично росло за межами смуги відведення автодороги Н-16.
На переконання апеляційного суду, надані суду докази не доводять вину ОСОБА_1 , в тому, що він як відповідальна особа підприємства, порушив правила, норми і стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, та повинен здійснювати утримання дерев, тобто що він є особою, яка відповідає за їх належне утримання, а тому доводи апеляції в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та підлягає до скасування, оскільки винесено з істотним порушенням вимог КУпАП, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому провадження в справі про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу вказаного адмінправопорушення.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі, враховуючи вищевикладене, оскільки наведені апелянтом доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанову суду скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адмінправопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Смілянського міськрайсуду Черкаської обл. від 16.06.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.