Справа №760/7256/26 1-кс/760/3874/26
17 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, громадянки України, з неповною середньою освітою, не заміжня, не працює, проживала у хостелі в м. Києві, раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22025101110001348 від 10.12.2025, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваної, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні № 22025101110001348 від 10.12.2025, яке відповідає вимогам КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваній копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Підозрювана доставлена до суду під вартою.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, зрадив Українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф), а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запоріжській інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово був продовжений, та діє і по теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Встановлено, що у квітні 2014 року, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, територія м. Луганськ, Луганської області знаходилась під окупацією, тобто фактично перебувала під владою збройних сил російської федерації. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців м. Луганськ, Луганської області, військовослужбовці російської федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.12.2025 року при невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, розуміючи факт захоплення та подальшого утримання рф тимчасово окупованих території, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, бажаючи допомогти спецслужбам рф та зробити свій особистий внесок на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України вступила у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 ».
Далі, 28.12.2025 року ОСОБА_5 за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 » прибула в Одеську область, с. Великодолинське, де повинна була заселитися до «Міні-готель Hostel», за адресою: АДРЕСА_1 , в номер з видом на об'єкт залізничної інфраструктури.
Після цього, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.12.2025 року на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 », з використанням заздалегідь підготовленого знаряддя вчинення злочину, а саме: «Xiaomi Redmi 13», IMEI 1 №: НОМЕР_1 , IMEI 2 №: НОМЕР_2 та сім-картку мобільного оператора «Vodafone» з номером: НОМЕР_3 встановила застосунок під назвою « ОСОБА_10 », який надає можливість іншим користувачам отримувати віддалений доступ до зазначеного мобільного телефона, а також застосунок під назвою « Astra Streaming Studio », який надає можливість проводити прямі трансляції з мобільного телефона у всесвітній мережі «Інтернет».
Однак, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_5 , 30.12.2025 року за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 » направилася до закладу з назвою «Кафе 24», яке знаходиться за адресою: Одеська область, с. Молодіжне, вул. Волна 21 лінія, за координатами 46.331728,30.584381, з видом на залізничну інфраструктуру для подальшої фіксації переміщення потягів з можливістю ідентифікації їх за типом (вантажний чи пасажирський) на свій особистий телефон «Samsung A04E», IMEI №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
Так, реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_5 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за координатами НОМЕР_6 в закладі з назвою «Кафе 24» за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 », за допомого особистого мобільного телефону «Samsung A04E», IMEI №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , здійснила фіксацію руху потягу, а також додатково вказавши, що проїхав вантажний потяг та за допомогою застосунку Google Maps зробивши скріншот місцевості вказала стрілкою напрямок руху потягу та відправила даний запис, разом зі скріншотом невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 ».
Надалі, 16.01.2025 року ОСОБА_5 отримала вказівку від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_12 » з обліковим записом « ОСОБА_13 », аккаунт якої пов'язаний з ім'я користувача « ОСОБА_8 » з обліковим записом « ОСОБА_9 » про необхідність вирушити до Чернігівської обл., м. Мена, для виконання наступних завдань куратора, на яке ОСОБА_5 надала згоду.
Після чого 16.01.2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 , виїхала до Чернігівської обл., м. Мена, та зняла житло по АДРЕСА_3 .
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.01.2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , на виконання вказівки невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка використовує в застосунку «Телеграм» ім'я користувача « ОСОБА_12 » з обліковим записом « ОСОБА_13 », з використанням заздалегідь підготовленого знаряддя вчинення злочину умисно обладнала пункт нагляду за вулицею Сіверський шлях з координатами: 51.522228, 32.223360 в Чернігівській обл., м. Мена, використовуючи мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13», IMEI 1 №: НОМЕР_1 , IMEI 2 №: НОМЕР_2 разом з павербанком для забезпечення безперебійної роботи, під'єднавши його до глобальної мережі інтернет, надавши за допомогою застосунку під назвою «Rust Desk» доступ до зазначеного мобільного телефона невстановленому досудовим розслідуванням колу осіб, а також запустивши за допомогою застосунку під назвою «Astra Streaming Studio» пряму трансляцію, яка була поширена серед невстановленого досудовим розслідуванням кола осіб у всесвітній мережі «Інтернет».
Відповідно до відповіді Військової частини НОМЕР_7 Збройних сил України (№ 2659/2/59 від 17.01.2026 року) автомобільним шляхом вздовж м. Мена Чернігівської області, зокрема вулицею Сіверський шлях за координатами 51.522228, 32.223360, здійснюється систематичне переміщення особового складу та військової техніки Сил оборони України, у тому числі 17.01.2026 в проміжок часу з 14:00 по 15:15 год. відбулося переміщення по вул. Сіверський шлях.
Таким чином, ОСОБА_5 здійснила збір та поширення інформації про розташування Збройних Сил України, з використанням мобільного телефону «Xiaomi Redmi 13», IMEI 1 №: НОМЕР_1 , IMEI 2 №: НОМЕР_2 , тобто вчинила діяння, на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України шляхом наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
17.01.2026 ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
18.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
19.01.2026 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 березня 2026 року включно.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки встановленні під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 та існують на даний час, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, досудове розслідування в даному провадженні завершити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме до 18.03.2026, не можливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: провести огляд отриманої за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи інформації; отримати інформацію від оператора мобільного зв'язку та провести її огляд; встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; витребувати відомості щодо руху грошових коштів; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому, постановою прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001348 від 10.12.2025 до 3-х місяців, тобто до 18.04.2026 року.
Під час судового розгляду прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою та застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід із визначенням розміру застави або більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, які розслідуються.
17.01.2026 ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
18.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
19.01.2026 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 березня 2026 року включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Беручи до уваги, що встановленні ризики, під час застосування ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існують на даний час, а саме:
- переховування від органів досудового розслідування, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру пройшов незначний проміжок часу, вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому правопорушення, може переховуватися від слідства та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення;
- продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрювана ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, з метою пособництва державі-агресору у ослаблені держави України, тому підозрювана з метою продовження вчинення пособництва державі-агресору, може продовжувати вчиняти аналогічне правопорушення, в якому підозрюється.
- знищення, схову або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом слідства не проведено ще всі слідчі-розшукові дії, та не вилучено частину документів, які мають значення для досудового розслідування, тому підозрювана ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може вчиняти дії з метою знищення, спотворення чи схову даних документів.
- незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, може незаконно впливати на свідків, з метою зміни ними показань.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора з приводу того, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали від 19.01.2026 неможливо, у зв'язку із необхідністю проведення в рамках вказаного кримінального провадження ряду слідчих дій, а саме: провести огляд отриманої за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи інформації; отримати інформацію від оператора мобільного зв'язку та провести її огляд; встановити та допитати осіб, яким відомі обставини вчинення вказаного правопорушення; витребувати відомості щодо руху грошових коштів; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, в разі встановлення нових обставин; виконати з підозрюваними та їх захисниками вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Тому, постановою прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001348 від 10.12.2025 до 3-х місяців, тобто до 18.04.2026 року.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка раніше не судима, її вік, майновий та сімейний стан, обставини вчиненого нею кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що має суспільний резонанс, оскільки дане правопорушення вчинене в період дії воєнного стану України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, та вважає за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 18 квітня 2026 року, включно.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, які враховувалися при застосуванні до підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вчинений ним під час дії воєнного стану в Україні злочин проти основ національної безпеки України (ст. 111), вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.04.2026 року, включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23 год. 59 хв. 18.04.2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1