Ухвала від 05.03.2026 по справі 521/22155/25

Справа № 521/22155/25

Номер провадження:1-кп/521/1239/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025167470000373 від 14.10.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з неповною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду на розгляді під головуванням судді ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

13 вересня 2025 року приблизно у денний період часу, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , перебували на автостоянці, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Балківська біля будинку №139, де в них на ґрунті неприязних відносин виник словесний конфлікт.

Далі, ОСОБА_3 , в ході словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 , діючи із раптово виниклим умислом, направленим на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер свого суспільно небезпечного діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс один удар розкритою долонею правої руки в область носу останньої, після чого ОСОБА_3 наніс ще один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового вдавленого перелому кісток носу зі зміщенням уламків вправо, перелом кісткової частини носової перегородки, гематома параорбітальної клітковини справа та зліва.

Закритий уламковий вдавлений перелом кісток носу зі зміщенням уламків вправо, перелом кісткової частини носової перегородки, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

05 березня 2026 року в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 , звернулася із клопотанням до суду, в якому просить кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з її відмовою, як потерпілої, від підтримання приватного обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 просили клопотання потерпілої про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення, оскільки це є правом потерпілої.

Вислухавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.

Тобто зазначені положення закону прямо передбачають право суду, за наявності відповідних підстав, прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів провадження, в обвинувальному акті зазначено, що внаслідок умисних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 було завдано легкі тілесні ушкодження.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, та враховуючи, що кримінальне провадження розпочато на підставі заяви потерпілої, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Крім того, суд враховує, що законом №2227-VIII, який набрав чинності 11.01.2019, унесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Зокрема, п.7 ч.1 ст. 284 КПК, яким передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, було доповнено словами: «крім кримінального провадження щодо злочину, пов'язаного з домашнім насильством».

Таким чином, для вирішення порушеного у клопотанні потерпілої питання, суд має встановити, чи відноситься кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 до кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.

Щодо вказаного питання об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки в постанові від 12 лютого 2020 року (справа № 453/225/19, провадження № 51-4000кмо19), згідно з якими кримінальним правопорушенням, пов'язаним із домашнім насильством, необхідно вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З матеріалів провадження убачається, що обставини вчинення обвинувачуваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, не свідчать про наявність у його діянні жодного з елементів (ознак), перелічених у п. 3, ст.1 Закону №2229-VIII, на підставі чого суд приходить до висновку, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 не відноситься до кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.

Разом з тим, судом встановлено, що потерпіла добровільно відмовилася від обвинувачення, внаслідок примирення із обвинуваченим та не бажає подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності, оскільки не має будь-яких претензій до нього.

Оскільки судом установлено наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд приймає рішення про закриття кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання потерпілого ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - задовольнити.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025167470000373 від 14.10.2025 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Речові докази:

- довідка з КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 16.09.2025; довідка з КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 19.09.2025; довідка з КНП «Міська клінічна лікарня №11» від 21.09.2025; завірена належним чином копія медичної картки стоматологічного хворого №1438; комп'ютерна томографія головного мозку на 1 аркуші; DVD - R диск з КНП «МКЛ №11» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом семи днів.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135289892
Наступний документ
135289894
Інформація про рішення:
№ рішення: 135289893
№ справи: 521/22155/25
Дата рішення: 05.03.2026
Дата публікації: 02.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Закрито провадження (05.03.2026)
Дата надходження: 24.12.2025
Розклад засідань:
05.03.2026 10:00 Малиновський районний суд м.Одеси
Учасники справи:
головуючий суддя:
НЕПОРАДА ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
НЕПОРАДА ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ
обвинувачений:
Алгуненков Ігор Вікторович