Справа № 357/6438/23Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1348/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
17 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2024 року, а також апеляційною скаргою обвинуваченого на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2024 року про виправлення описки, якими
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Володарка, Київської області, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:
1) 01.07.1996 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
2) 28.05.1997 року Володарським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі;
3) 16.03.1999 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі;
4) 28.12.2007 року Ставищенським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
5) 06.10.2011 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України на 7 років позбавлення волі;
6) 26.12.2011 року Рокитнянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України на 7 років позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 28.07.2016 року згідно з ухвалою Березанського міського суду Київської області від 20.07.2016 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 15 днів;
7) 19.07.2017 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
8) 14.07.2017 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.11.2017 року вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2017 року змінено та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 26.12.2011 року призначено остаточно покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції 26.11.2015 року) зараховано в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 03.02.2017 року по 20.06.2017 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
9) 26.07.2019 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за вироками Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2017 року, зміненого ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23.11.2017 року та вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.07.2017 року остаточно призначено покарання 8 років 7 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла; ухвалою Харківського апеляційного суду від 02.09.2021 року указаний вирок змінено в частині вирішення питання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015 року). Звільнений 03.03.2023 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Строк відбування покарання рахувати з 25.09.2024 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 10.03.2024 року по 24.09.2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 року виправлено у резолютивній частині вироку технічну описку, а саме - початок строку попереднього ув'язнення, який зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 з 10.03.2024 року на правильне - з 10.03.2023 року.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого; за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого. Строк відбування покарання рахувати з 25.09.2024 року. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 10.03.2024 року по 24.09.2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2024 року виправлено у резолютивній частині вироку технічну описку, а саме - початок строку попереднього ув'язнення, який зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 з 10.03.2024 року на правильне - 10.03.2023 року.
На зазначений вирок обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги, а також обвинувачений подав апеляційну скаргу на ухвалу про виправлення описки.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
У клопотанні обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, а саме особисте зобов'язання, цілодобовий домашній арешт або інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтуванні клопотання посилається на те, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тяжкість обвинувачення та суворість покарання не можуть бути єдиною підставою для продовження тримання під вартою. Також обвинувачений зазначає, що він має постійне місце проживання, соціальні зв'язки, виявляє готовність виконувати покладені судом обов'язки, відсутність наміру переховуватися та впливати на свідків.
Обвинувачений у своїх клопотаннях звертає увагу на те, що наявні процесуальні порушення, а саме порушення права на захист, порушення принципу змагальності сторін, ігнорування заяв про фальсифікацію доказів та системна бездіяльність органів прокуратури з 2023 року, а тому ці обставини ставлять під сумнів обґрунтованість обвинувального вироку.
Заслухавши захисника та обвинуваченого, які підтримали подане захисником клопотання, прокурора, яка заперечила проти заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Розглядаючи клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передували обранню такого виняткового запобіжного заходу, та перевірити можливість зміни запобіжного заходу.
Враховуючи, що вироком суду першої інстанції, який є предметом апеляційного перегляду, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі , залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили без зміни, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який ніж тримання під вартою, оскільки ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним та не зменшився.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Клопотання обвинуваченого не містять зазначення виключних випадків, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на будь - який інший менш суворий.
За таких обставин клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.401,419 КПК України, колегія суддів
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя