Справа № 753/11551/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1912/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Комаревцева Л.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року, ухвалене у м. Києві у складі судді Комаревцевої Л.В., повний текст якого складено 25 червня 2025 року, у справі № 753/11551/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснює надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_2 . Посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з лютого 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, ТОВ «Євро-Реконструкція» просило стягнути з них солідарно заборгованість за послугу з постачання гарячої води у розмірі 26 945,39 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 392,16 грн. та три проценти річних в розмірі 255,05 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року позов ТОВ «Євро-Реконструкція» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, що станом на 01 квітня 2025 року з врахуванням штрафних санкцій становить 28 592,60 грн., судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3 028,00 грн., що становлять по 1 514,00 грн. з кожного.
Не погоджуючись з вказаним рішенням,ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові ТОВ «Євро-Реконструкція». Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що вона не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , з травня 2017 року, а отже, не споживала послуги з гарячого водопостачання. Крім того, у квартирі встановлені лічильники обліку гарячої води, а тому, нарахування, яке здійснене по загальнобудинковому обліку по кількості зареєстрованих осіб, є неправомірним. При цьому непроведення періодичної повірки засобу обліку води, не є підставою для неврахування його показників. Заявлена до стягнення заборгованість була обрахована ТОВ «Євро-Реконструкція» з лютого 2017 року, тобто, поза строками, у межах яких позивач може звернутися до суду з вимогами до суду. Також, зазначає, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Кравченко В.С., який діє в інтересах ТОВ «Євро-Реконструкція», подав письмові пояснення. Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково; скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 17 261,10 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 1 285,88 грн., три проценти річних в розмірі 216,91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Євро-реконструкція» з 01 липня 2014 року є постачальником теплової енергії та гарячої води в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , та споживачами послуг за вказаною адресою.
ТОВ «Євро-Реконструкція» порушило перед судом питання про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 26 945,39 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 1 392,16 грн. і трьох процентів річних в розмірі 255,05 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» та стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно вказану заборгованість.
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Євро-Реконструкція» є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01 липня 2003 року ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Починаючи з лютого 2017 року ОСОБА_1 не в повному обсязі вносила плату за послуги з постачання гарячої води.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» заборгованості.
Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що вона не проживає в квартирі з травня 2017 року, оскільки вказані обставини не виключають її обов'язку по оплаті послуг.
Також, є безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності нарахування ТОВ «Євро-Реконструкція» плати за гаряче водопостачання по загальнобудинковому обліку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначала, що в квартирі встановлені лічильники обліку гарячої води.
Разом з тим, як зазначило ТОВ «Євро-Реконструкція» квартира за адресою: АДРЕСА_2 , обліковувалася як така, що обладнана засобом індивідуального обліку гарячого водопостачання до вересня 2023 року. З березня 2017 року по серпень 2020 року нарахування плати за гаряче водопостачання до квартири здійснювалося відповідно до переданих споживачем показників індивідуальних засобів обліку, встановлених у квартирі. Натомість, починаючи з вересня 2020 року відповідачка показники індивідуальних засобів обліку не передавала. Відповідно, нарахування коштів за вказаний період здійснювалося згідно будинкового засобу обліку з розрахунку кількості зареєстрованих осіб. У жовтні 2023 року засіб індивідуального обліку гарячого водопостачання був знятий з обліку у зв'язку із закінченням терміну повірки. При цьому, не зважаючи на здійснену повірку лічильника, відповідачкою не здійснено дій щодо постановки лічильника на облік ТОВ «Євро-Реконструкція». Тому, починаючи з вересня 2023 року нарахування коштів за послугу гарячого водопостачання здійснювалося відповідно до показників будинкового засобу обліку.
При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи ОСОБА_1 щодо того, що непроведення періодичної повірки засобу обліку води, не є підставою для неврахування його показників, оскільки такі доводи ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги документів встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть від 07 жовтня серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, за чотири роки до звернення ТОВ «Євро-Реконструкція» з даним позовом.
Вказані обставини виключали можливість розгляду та задоволення позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» в цій частині.
Крім того, як було встановлено, ТОВ «Євро-Реконструкція» здійснювало нарахування плати за гаряче водопостачання за весь час, виходячи із кількості двох зареєстрованих у квартирі осіб, а саме, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що є неправомірним.
Також, обґрунтовуючи свої доводи, ОСОБА_1 посилалася на те, що вимоги про стягнення заборгованості були заявлені ТОВ «Євро-Реконструкція» зі спливом позовної давності. При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 фактично не отримувала копії ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою. Надісланий на її адресу поштовий конверт повернувся до суду без вручення із відміткою про відсутність адресата.
Тому, заява ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску позовної давності має бути врахована апеляційним судом.
Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року, № 500 від 17 червня 2020 року, № 641 від 22 липня 2020 року, № 760 від 26 серпня 2020 року, № 956 від 13 жовтня 2020 року, № 1236 від 09 грудня 2020 року, № 104 від 17 лютого 2021 року, № 405 від 21 квітня 2021 року, № 611 від 16 червня 2021 року.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, ТОВ «Євро-Реконструкція» мало право на стягнення заборгованості, нарахованої з 12 березня 2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи, до своїх письмових пояснень на апеляційну скаргу ТОВ «Євро-Реконструкція» додало новий розрахунок заборгованості за послуги постачання гарячої води з урахуванням заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності та з урахуванням здійсненого ним перерахунку за період з 17 вересня 2021 року по 31 березня 2025 року, виходячи з одержаної ним інформації про смерть ОСОБА_2 , відповідно до якого заборгованість за послуги з гарячого водопостачання за період з 12 березня 2017 року по 31 березня 2025 року становить 17 261,10 грн., інфляційна складова боргу - 1 285,88 грн., три проценти річних - 216,91 грн.
ОСОБА_1 доказів на спростування вказаного розрахунку заборгованості, а також власного розрахунку суду апеляційної інстанції не надала.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає стягненню заборгованість за послуги з гарячого водопостачання за період з 12 березня 2017 року по 31 березня 2025 року в сумі 17 261,10 грн., інфляційна складова боргу в сумі 1 285,88 грн., три проценти річних в сумі 216,91 грн., а всього 18 763,89 грн.
В іншій частині вимоги ТОВ «Євро-Реконструкція» задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 , та з ухваленням в частині вирішення позовних вимог ТОВ «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 нового судового рішення про часткове задоволення таких вимог.
Відповідно, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції і в частині розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог (66%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає стягненню 1 998,48 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Пропорційно до частини вимог, в задоволенні яких було відмовлено (34%), з ТОВ «Євро-Реконструкція» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 544,28 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року.
Закрити провадження у справі в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_2 .
В частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання за період з 12 березня 2017 року по 31 березня 2025 року в сумі 17 261,10 грн., інфляційну складову боргу в сумі 1 285,88 грн., три проценти річних в сумі 216,91 грн., а всього 18 763,89 грн.
В іншій частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» 1 998,48 грн. судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на користь ОСОБА_1 1 544,28 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді