Справа № 754/17004/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1514/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Бабко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Мехедок Тетяни Сергіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року, ухвалене у м. Києві у складі судді Бабко В.В., повний текст якого складено 26 травня 2025 року, у справі № 754/17004/21 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з даним позовом. Зазначало, що з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року здійснювало надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачка ОСОБА_2 є споживачкою вказаних послуг з централізованого опалення та гарячої води, яка подається до квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилася заборгованість. Крім того, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», КП «Київтеплоенерго» прийняло право вимоги до відповідачки заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. З урахуванням викладеного, КП «Київтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 556,60 грн.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 601,96 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 899,92 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 104,45 грн.; а також витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість:
- за спожиті з квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 920,47 грн.;
- за спожиті з квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 13 506,67 грн.;
- за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 899,92 грн.;
- за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 23104,45 грн.;
- витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Мехедок Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову КП «Київтеплоенерго» у повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що ОСОБА_1 з 2014 року не проживала в квартирі АДРЕСА_1 , що може бути підтверджено Актом начальника ЖЕД-301 від 23 вересня 2020 року. При цьому з початком повномасштабної збройної агресії РФ проти України ОСОБА_1 була вимушена виїхати за межі України, тому вказаний Акт надається вже до суду апеляційної інстанції. Також, зазначає, що згідно відомостей КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 серпня 2000 року була зареєстрована за ОСОБА_1 , її батьком ОСОБА_3 і сестрою ОСОБА_4 . Тобто, з 2000 року ОСОБА_1 була співвласником лише 1/3 частини квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько ОСОБА_3 помер. Після укладення договору дарування від 25 жовтня 2024 року, укладеного із ОСОБА_4 , ОСОБА_1 стала власником 2/3 частин квартири. Разом з тим, суд першої інстанції не розмежував періоди виникнення заборгованості, безпідставно поклавши на неї відповідальність за борги інших співвласників.
Банецький Б.І., який діє в інтересах КП «Київтеплоенерго», подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 . Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Київтеплоенерго» укладений договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до додатку до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги відносно по стягненню заборгованості за вказаною адресою за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 556,60 грн. та з гарячого водопостачання у розмірі 18 601,96 грн.
Посилаючись на порушення зобов'язань щодо оплати вартості послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води, КП «Київтеплоенерго» порушило питання про стягнення із відповідачки ОСОБА_1 заборгованості, яка згідно наданих ним розрахунків становить: заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 556,60 грн.; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 601,96 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 899,92 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 104,45 грн.; а також витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а також врахувавши заяву відповідачки ОСОБА_1 про застосування позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову КП «Київтеплоенерго» та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті з квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10 920,47 грн.; за спожиті з квітня 2017 року по 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 13 506,67 грн.; за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 18 899,92 грн.; за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 23 104,45 грн.; і витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог суд першої інстанції відмовив.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов'язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як було встановлено, відповідачка ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 , надання яких з 01 травня 2018 року забезпечує КП «Київтеплоенерго». Також, КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги щодо стягнення заборгованості, яка утворилася до 01 травня 2018 року.
Суду не було надано належних і допустимих доказів на спростування наданого КП «Київтеплоенерго» розрахунку, а також на підтвердження внесення плати за вказані послуги в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення та гарячої води в межах загальної позовної давності.
Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на те, що вона з 2014 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
На підтвердження вказаних обставин представник ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги копію Акту від 23 вересня 2020 року, складеного начальником ЖЕД-301, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 .
Разом з тим, копія вказаного акту не надавалася до суду першої інстанції, не була предметом його оцінки. Представником ОСОБА_1. не надано доказів неможливості надання вказаного акту до суду першої інстанції, тому, він не може бути прийнятий апеляційним судом.
Також, як було встановлено, ОСОБА_1 була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 та була її співвласником.
А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано поклав на ОСОБА_1 відповідальність за оплату послуг з централізованого опалення/постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води за вказаною адресою.
Саме по собі непроживання у квартирі не може бути підставою для звільнення відповідачки від оплати таких послуг.
Посилаючись на безпідставність стягнення із ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості, представник останньої не вказав хто ж саме зобов'язаний сплатити заборгованість замість неї.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Мехедок Т.С., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Мехедок Тетяни Сергіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді