Справа № 756/4501/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2037/2026
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Лисенка Дмитра В'ячеславовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року, ухвалене у м. Києві у складі судді Шевчук А.В., повний текст якого складено 09 липня 2025 року, у справі № 756/4501/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначало, що 18 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4064470 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору сторони погодили наступні умови: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 12 000 грн., строк кредиту - 357 днів: з 18 жовтня 2023 року по 09 жовтня 2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів. За даними розрахунку заборгованості за договором № 4064470 від 18 жовтня 2023 року станом на 26 липня 2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором склала 69 357,63 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 11 999,98 грн., заборгованість за процентами - 57 357,65 грн. На підставі договору факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача на вказану суму. Крім того, в межах строку дії договору, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 26 липня 2024 року по 09 жовтня 2024 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 17 999,97 грн. З урахуванням викладеного ТОВ «Українські фінансові операції» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 87 357,60 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 11 999,98 грн., заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором у розмірі 57 357,65 грн., заборгованості за відсотками нарахованими ним за 75 календарних днів у розмірі 17 999,97 грн.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року позов ТОВ «Українські фінансові операції» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4064470 від 18 жовтня 2023 року у сумі 66 040,00 грн., частину сплаченого судового збору у розмірі 1 831,27 грн. та частину витрат на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням,Лисенко Д.В., який діє в інтересах ТОВ «Українські фінансові операції», подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 54 040,00 грн. та відмови у стягнення заборгованості за процентами, та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ «Українські фінансові операції» про стягнення заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором в сумі 57 357,65 грн., та заборгованості за процентами, нарахованих за 75 календарних днів в сумі 17 999,97 грн., задовольнити в повному обсязі; в іншій частині, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. На думку представника ТОВ «Українські фінансові операції», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення розміру процентів, які підлягають стягнення з відповідача, виходити із граничних розмірів денної процентної ставки, установлених ст. 8 та п. 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», оскільки вказані положення набрали чинності лише 24 грудня 2023 року. Тому, вони не розповсюджуються на спірні відносини. Крім того, сторони погодили усі істотні умови договору під час його укладення, в тому числі і умови щодо нарахування процентів за користування кредитом. ОСОБА_1 добровільного звернувся до первісного кредитора, не скористався правом відмови від укладення та і в подальшому не ініціював внесення змін в частині розміру денної відсоткової ставки. Також, в матеріалах справи відсутнє рішення про визнання відповідних положень договору недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4064470 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту - 12 000 грн.; строк кредиту - 357 днів: з 18 жовтня 2023 року по 09 жовтня 2024 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів.
Відповідно до договору факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4064470 від 18 жовтня 2023 року.
За даними поденного розрахунку заборгованості станом на 26 липня 2024 року загальна сума заборгованості відповідача за договором склала 69 357,63 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 11 999,98 грн., заборгованість за процентами - 57 357,65 грн. Також, в межах строку дії договору у період з 26 липня 2024 року по 09 жовтня 2024 року, ТОВ «Українські фінансові операції» здійснено донарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 17 999,97 грн.
Відтак, ТОВ «Українські фінансові операції» порушило перед судом питання про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 87 357,60 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Українські фінансові операції» та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 66 040,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 54 040,00 грн. - заборгованість за процентами.
Зменшуючи розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені до стягнення проценти були обраховані ТОВ «Українські фінансові операції» за ставками, що перевищують максимальний розмір денної процентної ставки, установлений ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», що є підставою для перерахування заборгованості у відповідній частині.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати.
Як вбачається з матеріалів договір № 4064470 про надання коштів на умовах споживчого кредиту був укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 18 жовтня 2023 року, проте, в ньому було встановлено строк кредиту - 357 днів з 18 жовтня 2023 року по 09 жовтня 2024 року.
Відтак, станом на 24 грудня 2023 року вказаний договір продовжував свою дію.
Відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення процентів, та здійснив перерахунок, виходячи із максимальної денної процентної ставки, визначеної Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування».
Також, колегія суддів відхиляє посилання на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від договору та не порушував питання про зміну або визнання недійсними окремих його положень, оскільки такі посилання не спростовують висновків суд першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Українські фінансові операції» не спростовують висновків суду першої інстанції.
На спростування наведених судом розрахунків заборгованості за процентами представник ТОВ «Українські фінансові операції» доводів не навів.
А тому, у колегії суддів відсутні підстави для перевірки таких висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ТОВ «Українські фінансові операції» підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Лисенка Дмитра В'ячеславовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», залишити без задоволення.
Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді