Провадження № 11-кп/824/742/2026 Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України
ЄУН: 357/752/20 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
12 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали у кримінальному провадженні № 42019061020000065, внесеному до ЄРДР 18 квітня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Чорнобиль, Київської області, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за апеляційною скаргою із змінами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2023 року,
Вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та їй призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскацій майна.
Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_8 зарахований у строк відбуття покарання строк її попереднього ув'язнення - 20 листопада 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнена від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку 3 років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
Цим же вироком скасовані арешти, накладені ухвалами слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2019 року на тимчасово вилучене майно, на квартиру АДРЕСА_2 , вирішено питання процесуальних витрат та доля речових доказів у провадженні.
Вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
Статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (далі по тексту Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту Перелік), тобто і амфетаміну, включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.
Зокрема, Закон допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин включених до таблиці 2 Переліку:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині(ст. 23 Закону).
Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_8 за невстановлених досудовим розслідуванням час та обставин з метою подальшого збуту отримала психотропну речовину - амфетамін, яку зберігала з метою подальшого збуту до 7 листопада 2019 року.
7 листопада 2019 року, близько 11.50 год. ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку 72-А по вул. Київська в м. Біла Церква, Київської області, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону незаконно збула шляхом продажу за грошові кошти в сумі 1000 гривень ОСОБА_10 порошкоподібну речовину білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 1,543 грам, яку ОСОБА_8 незаконно придбала за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» вага психотропної речовини - амфетаміну, що ОСОБА_8 незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту і незаконно збула становить великі розміри.
Крім цього, статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року №60/95-ВР (далі по тексту Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (далі по тексту Перелік), тобто і амфетаміну, включеного до таблиці 2 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону.
Зокрема, Закон допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин включених до таблиці 2 Переліку:
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у ветеринарній медицині(ст. 23 Закону).
У порушення вищевказаними вимог законодавства ОСОБА_8 за невстановлених досудовим розслідуванням час та обставин з метою подальшого збуту отримала психотропну речовину - амфетамін, яку зберігала з метою подальшого збуту до 20 листопада 2019 року.
20 листопада 2019 року близько 16.00 год. ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку 72-А по вул. Київська в м. Біла Церква, Київської області, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону незаконно збула шляхом продажу за грошові кошти в сумі 1100 гривень ОСОБА_10 порошкоподібну речовину білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,427 грам, яку ОСОБА_8 незаконно придбала за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу зі змінами, в якій просить вирок змінити, виключити з вироку суду кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину повторно» по епізоду від 7 листопада 2019 року. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що вироком суду ОСОБА_8 визнана винуватою у тому, що 7 листопада 2019 року близько 11.50 год. знаходячись біля будинку 72-А по вул. Київська в м. Біла Церква, Київської області, повторно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону незаконно збула шляхом продажу за грошові кошти в сумі 1000 гривень ОСОБА_10 порошкоподібну речовину білого кольору, що є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 1,543 грам, яку ОСОБА_8 незаконно придбала за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та незаконно зберігала при собі з метою збуту.
Однак, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 по даному епізоду не інкримінувалось вчинення злочину повторно, а, відтак, на переконання прокурора, суд безпідставно кваліфікував її дії по епізоду від 7 листопада 2019 року за ознакою «вчинений повторно». Окрім того, ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України є несудимою.
За таких обставин прокурор вважає, що вирок суду у цій частині підлягає зміні.
Обвинувачена, яка повідомлялась про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, до суду апеляційної інстанції не з'явилась, будь-яких заяв та клопотань не подавала.
Зважаючи на позицію учасників апеляційного розгляду, з огляду на те, що в апеляційній скарзі із змінами не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченої, керуючись положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченої.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів зміненої апеляційної скарги, захисника, яка не заперечувала проти задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи зміненої апеляційної скарги, розглянувши справу в межах зміненої апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до матеріалів судового провадження під час судового розгляду фактичні обставини кримінального правопорушення ніким не оспорювалися, і дослідження доказів щодо цих обставин судом визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин не оспорюються і в апеляційній скарзі, а тому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Дії обвинуваченої за визнаних судом першої інстанції встановленими фактичні обставини кримінальних правопорушень кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання з метою збуту, незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, та як незаконне придбання з метою збуту, незаконне зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, вчинені повторно.
Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України прокурором не оспорюється.
Проте, прокурор наголошує, що суд першої інстанції безпідставно визнав обвинувачену по епізоду від 7 листопада 2019 року винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за наявності інших кваліфікуючих ознак, ще й за кваліфікуючою ознакою «вчинене повторно».
Перевіряючи доводи прокурора у цій частині, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 756/5578/15-к (провадження № 13-3зво18), відповідно до яких норми КПК України не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема, й у тих кримінальних провадженнях, у яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 349 КПК України і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду, ухвалений в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої особи.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено), які мають кримінально-правове значення та в системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.
Формула кваліфікації - це сукупність буквених (літерних) і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми (статті, їх частини та пункти), що підлягають застосуванню. Вона дає відповідь на запитання: чи має діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений.
Значення формули кваліфікації полягає в тому, що за її допомогою можна здійснити стисле й точне посилання на закон про кримінальну відповідальність.
Юридичне формулювання обвинувачення - це, за суттю, юридична «розшифровка» і конкретизація формули кваліфікації. Іншими словами, це словесне посилання на ті кримінально-правові норми, які відображені у формулі кваліфікації; юридичні формулювання, що містяться у нормах кримінального закону, який встановлює відповідальність за вчинене посягання. У процесуальних документах, в яких закріплюється результат кваліфікації злочинів, відображається сутність обвинувачення, пред'явленого особі, тобто, вказується, у скоєнні якого злочину обвинувачується особа. Юридичне формулювання обвинувачення описується словами та за допомогою формули кваліфікації.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК України є раніше не судимою особою.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 висунуто обвинувачення у вчиненні 7 листопада 2019 року незаконного придбання з метою збуту, незаконного зберігання з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, та 20 листопада 2019 року - незаконного придбання з метою збуту, незаконного зберігання з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчинені повторно.
Обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, розглядався судом першої інстанції за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.
З оскаржуваного вироку вбачається, що місцевий суд, встановивши, що ОСОБА_8 7 листопада 2019 року незаконно придбала з метою збуту, незаконно зберігала з метою збуту та незаконно збула психотропну речовину, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах,та кваліфікувавши дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України, у мотивувальній частині вироку при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення вказав, що ОСОБА_8 по даному епізоду незаконно придбала з метою збуту, незаконно зберігала з метою збуту та незаконно збула психотропну речовину, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, повторно, тобто, вказав зайву кваліфікуючу ознаку - «повторно», тим самим вийшов за межі висунутого обвинувачення.
На переконання колегії суддів, допущена судом першої інстанції помилка підлягає виправленню судом апеляційної інстанції шляхом зміни вироку в частині викладення фактичних обставин вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення по епізоду від 7 листопада 2019 року, викладених у мотивувальній частині вироку, виключивши з фактичних обставин кримінального правопорушення по епізоду від 7 листопада 2019 рокукваліфікуючу ознаку «вчинення повторно», а, відтак, апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою.
Така зміна вироку не погіршує будь-яким чином становища обвинуваченої, не впливає на кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 307 КК України.
За встановлених обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок суду - зміні на підставі ст. ст. 409, 413 КПК України.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України змінити:
Виключити з вироку суду кваліфікуючу ознаку «вчинення повторно» по епізоду від 7 листопада 2019 року.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її проголошення.
Судді:
___________________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4