Справа № 592/20665/25
Номер провадження 22-ц/816/1772/26
31 березня 2026 року м.Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Замченко А.О. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенко В.І., Петен Я.Л.,
з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,
у присутності позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку для примирення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16.12.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Рішку Д.С. звернулася до ОСОБА_2 з позовом, в якому просила постановити рішення про розірвання шлюбу.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.02.2026 позов задоволено: розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 25.07.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис №1007. Після розірвання шлюбу позивачці відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 . Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити або надати сторонам строк для примирення тривалістю 6 місяців. Клопотання про надання строку на примирення обґрунтовував тим, що між сторонами немає непереборних розбіжностей, вони продовжують спільно проживати в одному будинку разом з неповнолітньої дитиною, між ними існують лише тимчасові непорозуміння, посилені стресом від війни та тимчасовими фінансовими проблемами.
23.03.2026 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Рішка Д.С. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ніхто не може бути примушений до перебування в шлюбних відносинах. Достатньо простого небажання продовжувати перебувати в шлюбі з певною особою навіть за відсутності конфліктів, сварок тощо. На даний час сторони дійсно проживають в одному будинку, але не пов'язані фактичними шлюбними відносинами, шлюб продовжує існувати лише в юридичній площині. На даний час сторони мають окремі кімнати, окремий бюджет, не пов'язані спільним побутом. За час, який минув після ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу, відповідач жодних спроб на примирення не вчинив. Після ухвалення рішення про розірвання шлюбу були випадки приниження відповідачем позивачки в присутності дитини, словесних образ тощо. За таких умов примирення між подружжям неможливо, адже це суперечить інтересам не лише позивачки, а й неповнолітньої доньки.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 43).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11 роз'яснено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частини другою статті 111 Сімейного кодексу України (п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Оскільки в суді першої інстанції строк на примирення не надавався, доказів того, що примирення подружжя буде суперечити моральним засадам суспільства суду надано не було, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання необхідно задовольнити частково та надати сторонам строк для примирення тривалістю 2 місяці, зупинивши на цей час провадження в справі.
Керуючись ст. 240, 251 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити частково.
Надати сторонам строк на примирення тривалістю два місяці.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на час надання строку для примирення зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач - Замченко А.О.
Судді - Криворотенко В.І.
Петен Я.Л.