Провадження № 2-а/679/18/2026
Справа № 679/287/26
30 березня 2026 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Стасюка Р.М.,
секретаря судового засідання Плазій Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Бойка В.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1918 від 09.12.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень та закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зі змісту постанови слідує, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , не з'явився без поважних причин до 05.06.2025 р. (день вчинення правопорушення) до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду з метою визначення ступеню своєї придатності до військової служби. В зв'язку з неприбуттям ОСОБА_1 для проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено електронне звернення Е3872858 від 08.11.2025р, яке передбачене п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. за №1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення ОСОБА_1 , як особи, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Пізніше, 09.11.2025 р. ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 і під час складання протоколу 31048 від 09.11.2025 визнав, що вчинив правопорушення, яке полягає у не проходженні військово-лікарської комісії до 05.06.2025 та на виконання ст.. 279-9 КУпАП вказав, що не оспорює допущене правопорушення, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності та просить призначити мінімальну санкцію штрафу за вчинене правопорушення та зобов'язується сплатити 50% від призначеного штрафу протягом 10 діб з дня винесення постанови.
Таким чином, своїми неправомірними діями, які виразились у не проходженні військово-лікарської комісії для визначення ступеню придатності до військової служби та стану здоров'я військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 року (втратила чинність з 05.01.2023), Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів (додаток №2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»), затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022 року, (вступила в дію з 05.01.2023 року), частини другої статті 17 Закону України «Про оборону України», частин третьої та десятої статті 1. Пункту 2 частини першої статті 37, частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу третього частини першої та абзацу сьомого частини третьої та частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення вказаних дій в особливий період.
ОСОБА_1 вважає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №1918 від 09.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню посилаючись на те, що винесена з порушенням відповідачем процедури розгляду справи.
Крім того, оскаржувана постанова від 09.12.2025 винесена з порушенням трьох денного строку передбаченого ст. 279-9 КУпАП, враховуючи ту обставину, що позивач надав згоду на притягнення його до відповідальності за його відсутності 09.11.2025.
Зазначену постанову позивач отримав особисто в приміщенні Нетішинського відділу ДВС 09.03.2026, постанова йому засобами поштового чи електронного зв'язку не надходила.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та запропоновано відповідачу подати відзив на позов.
В судовому засіданні 30.03.2026 представник позивача адвокат Бойко В.Ф. та позивач ОСОБА_1 позов підтримли за викладених обставин. Суду пояснили, що позивач не заперечує того, що не пройшов медогляд до 05.06.2025. Однак зауважив, що він просив надати йому реквізити для сплати 50% штрафу, однак йому сказали, що це можливо лише після винесення постанови. Про наявність постанови він дізнався лише у відділі виконавчої служби. Просили вимоги задоволити.
В судове засідання представник відповідача Кубін В.В. не з'явився, 20.03.2026 судом зареєстрований відзив на позов, просив розглянути справу в його відсутності.
Відзив мотивований тим, що 09.11.2025 уповноваженою особою відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення № 1048. Позивач не виконав вимоги п. 2 розд. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону № 4235-ІХ від 15.02.2025 року) в частині обов'язку до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
В протоколі ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення, згідно чого він не пройшов ВЛК. Зауважень до протоколу він не висловив, про день та час розгляду протоколу був повідомлений.
Постановою № 1918 від 09.12.2025 ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн.
Справа розглянута у відсутності ОСОБА_1 , копія постанови направлена йому поштою 12.12.2025, що підтверджено відповідним чеком.
Згідно Закону України «Про внесення зміни до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 року були внесені зміни до Закону № 3621-ІХ та п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов'язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутись до ТЦК та СП (військовозобов'язані, резервісти СБУ до центрального управління або регіональних органів СБУ, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025 року. У відповідність до зазначеного Закону був приведений наказ МОУ від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
ОСОБА_1 , громадянин України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, був зобов'язаний до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби і самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Позивач не надав доказів вжиття заходів для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025 року. Законом покладено обов'язок самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду. Тому ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і правомірно був притягнутий до відповідальності із накладенням штрафу.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, враховуючи позицію відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що військовозобов'язаний громадянин України рядовий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-облікова спеціальність 403128 А.
Протокол № 1048 складений працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 09.11.2025 про те, що ОСОБА_1 , не з'явився без поважних причин до 05.06.2025 р. (день вчинення правопорушення) до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження медичного огляду з метою визначення ступеню своєї придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно пояснень викладених в позовній заяві та даних постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 не заперечував факту вчинення правопорушення та написав заяву про притягнення його до відповідальності у його відсутності.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1918 від 09.12.2025 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 17 000 грн. за те, що ОСОБА_3 , не виконав вимоги п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 року) в частині обов'язку до 05.06.2025 року пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Справа розглянута у відсутності ОСОБА_3 , копія постанови направлена йому поштою 12.12.2025.
Копію постанови ОСОБА_3 отримав 09.03.2026 у в приміщенні Нетішинського відділу ДВС, тому на підставі ст.ст. 121, 123 КАС України підлягає поновленню строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно вимог ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Наказ МО від 20.12.2017 року № 684, який затверджував Перелік випадків, за яких громадяни України знімають з військового обліку військовозобов'язаних, втратив чинність від 29.08.2024 року на підставі наказу МО № 509 від 25.07.2024 року .04.05.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-ІХ, яким виключено визначення «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
П.2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 21.03.2024 року № 3621-ІХ встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом (до 04.02.2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно ЗУ «Про внесення зміни до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 року були внесені зміни до Закону № 3621-ІХ та п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов'язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутись до ТЦК та СП (військовозобов'язані, резервісти СБУ до центрального управління або регіональних органів СБУ, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025 року. У відповідність до зазначеного Закону був приведений наказ МОУ від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
ОСОБА_3 не виключений з військового обліку, тому в силу Закону зобов'язаний був до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач не вживав заходів для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду і не пройшов такий огляд до 05.06.2025 року.
Твердження представника позивача, що ОСОБА_1 не було вручено відповідну повістку суд вважає безпідставним, оскільки особу Законом покладено обов'язок самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 порушив вимоги ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та правомірно притягнутий до відповідальності із накладенням штрафу.
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладене протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 9 ст. 38 КУпАП).
Правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , є триваючим, на час прийняття оскаржуваної постанови позивач не пройшов медичний огляд, його притягнуто до відповідальності правомірно, у строки, визначені ст. 38 КУпАП.
Винесення постанови, за наявності заяви про визнання факту правопорушення, пізніше ніж передбачено ст. 279-9 КУпАП не є підставою для визнання її протиправною.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1918 від 09.12.2025 року про накладення стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід відмовити.
Водночас суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Р.М. Стасюк