Справа № 490/1450/26
Провадження №2-з/489/12/26
про забезпечення позову
31 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Микульшиної Г.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
встановив:
24.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою у розмірі 16 600 дол. США, що еквівалентно 718 077,82 грн. за курсом НБУ.
В обґрунтування позову посилається на те, що 22.08.2014 відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі 16 600 дол. США, які зобов'язався повернути до 05.07.2015, про що написав розписку. В подальшому на прохання відповідача сторони неодноразово узгоджували пізнішу дату повернення боргу.
Також до позову позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, належне відповідачу та на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках, відкритих на ім'я відповідача у межах заявлених вимог - 16 660 дол. США.
Позивач вважає, що такі заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2026 матеріали справи передані за підсудністю Інгульському районному суду м. Миколаєва.
Згідно протоколів розподілу справ від 30.03.2026 цивільна справа № 490/1450/26 за позовом та заявою про забезпечення позову розподілена судді Микульшиній Г.А.
Ухвалою суду від 31.03.2026 провадження у вказаній справі відрито в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.05.2026 на 13:30 год.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом частини 3 статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, тощо.
Частина 8 статті 153 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення позивача, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Слід також зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить про стягнення боргу з ОСОБА_2 за розпискою у розмірі 16 600 дол. США, що еквівалентно 718 077,82 грн. за курсом НБУ.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 31.03.2026 за відповідачем нерухоме майно не зареєстроване.
Інформації про те, в яких банках відповідач має рахунки у заяві та позові не зазначено, тобто ані банківської установи, ані номерів рахунків, ані інформації про призначення (види) рахунків, тощо.
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру транспортних засобів 31.03.2026 за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстровано 3 транспортні засоби, зокрема: з 21.10.2023 автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 ; та з 15.12.2022 автомобіль марки HYUNDAI TUCSON IX 35, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 .
Згідно відкритої інформації з сайту «autoRia» вартість автомобілю марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, становить від 4 399 дол. США до 8 500 дол. США, а автомобілю марки HYUNDAI TUCSON, 2010 року випуску, - від 8 700 дол. США. до 13 800 дол. США.
Судом встановлено наявність спору між сторонами, та при вирішенні питання щодо забезпечення позову береться до уваги можливість виконання судового рішення у разі його задоволення.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також приймаючи до уваги відповідність застосованого заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на два вищезазначені автомобіля відповідача, вартість яких є співмірною з ціною позову.
Керуючись ст. ст. 4, 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки SKODA OCTAVIA, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер двигуна: НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Накласти арешт на автомобіль марки HYUNDAI TUCSON IX 35, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер двигуна: НОМЕР_6 , номер кузова: НОМЕР_7 , зареєстрований за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст ухвали складено 31.03.2026.
Суддя Г.А. Микульшина