Справа № 487/4334/17
Провадження № 6/487/96/26
31.03.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-судді Лагоди А.А.,
секретаря Мамчур К.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому документі та видачі дублікату виконавчого листа, -
20.03.2026 представник заявника ТОВ «Капіталресурс» Сідак-Жарова Н.О. звернувся до суду з вказаною заявою. Просить суд замінити сторону стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 487/4334/17 з ПАТ КБ «ПриватБанк», як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати дублікат виконавчого листа № 487/4334/17.
Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач зобов'язання за договором не виконував тому банк звернувся до суду, позов було задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист №487/4334/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором. 22.08.2025 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс», а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором від 17.12.2013. Також заявник вказує, що строки пред'явлення виконавчого документа встановлено 3 роки, але у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження», вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022» - визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред'явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається. Щодо видачі дублікату виконавчого листа. На виконанні перебувало ВП №57360312 з примусового виконання виконавчого листа. 28.03.2019 державним виконавцем ВДВС ВП було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу який до нього не надходив, згідно з даними АСВП жодних відкритих проваджень по вказаному листу немає. Ці обставини не дають ТОВ «Капіталресурс» реалізувати свої права як стягувача.
23.03.2026 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана справа передана до розгляду судді Лагоді А.А.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у заяві просив суд розглянути заяву за його відсутності.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності вказаних осіб.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.12.2017 позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 борг за договором від 17.12.2013 у розмірі 20341,06 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12381,785 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 1376,00 грн., заборгованість за пенею 5138,50 грн., нараховані штрафи відповідно до п. 8,6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 944,81 грн. та 1600 грн. судового збору.
В матеріалах справи № 487/4334/17 наявна заява від 29.01.2018 представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. про видачу рішення суду та виконавчого листа. 07.03.2018 на адресу стягувача було направлено рішення суду з виконавчим листом №487/4334/17, що підтверджує супровідний лист №487/4334/17/4133/18.
28.03.2019 Заводським ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у ВП №57360312 у зв'язку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними. Роз'яснено право на повторне пред'явлення до виконання виконавчого документа в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
З поданих заявником документів вбачається, що 22.08.2025 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «Капіталресурс», а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. З наданого витягу з реєстру борових зобов'язань №2 до договору №8-22-08/2025 від 22.08.2025 до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги за кредитним договором №б/н від 17.12.2013 в сумі 10583,23 грн. (в т.ч. сума боргу за тілом кредиту та відсотками).
З поданої інформації за результатом пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 27.02.2026 вбачається, що АСВП №57360312 від 10.10.2018 (дата відкриття) завершено Заводським ВДВС відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк».
Загальні питання правонаступництва, в тому числі і процесуального, регулюються нормами цивільного та процесуального законодавства, а також Законом України «Про виконавче провадження».
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК). Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина 1 статті 517 ЦК).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)», згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи-правонаступника.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першоїстатті 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі № 2-7763/10 зроблено наступні висновки. Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача увиконавчомудокументі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.03.2023 по справі № 761/19851/17 послався на постанову від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.01.2023 по справі № 2-3266/11 дійшов висновку, що у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. За відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється або у виконавчому документі строк пред'явлення до виконання якого закінчився.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022, справа № 2-7763/10 вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-ХІУ). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на не визначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
З матеріалів справи встановлено, що виконавчий лист по справі №2/1412/2231/12 не перебуває на виконанні, оскільки постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.03.2019 ВП 57360312 з примусового виконання виконавчого листа №487/4334/17 від 05.03.2018 повернуто стягувачу АТ КБ «ПриватБанк».
Велика Палата Верховного Суду постанова від 08.02.2022, справа № 2-7763/10 вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав можливості відкриття виконавчого провадження, яке на час вирішення питання судом першої інстанції не було відкрито, позбавлене процесуальної мети. Таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Заявник не надає суду документи які б свідчили про втрату виконавчого листа від 05.03.2018 №487/3443/17 з боку ПАТ КБ «ПриватБанк», про дії з 28.03.2019 щодо з'ясування питання з повернення виконавчого документа та його долю, та повторного пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа ПАТ КБ «ПриватБанк».
Суд має дослідити, чи має стягувач (його правонаступник) реальну можливість звернути виконавчий документ до виконання з огляду на встановлені законом строки пред'явлення виконавчих листів до виконання, про що Велика Палата Верховного Суду детально зазначала у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10. Заявник не ставить питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а вважає цей строк не пропущеним з огляду на воєнний стан з урахуванням перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на дату видачі виконавчого листа по справі № 487/4334/17) строк пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлено для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття, у три роки.
Водночас у пп.4 п.102 Р. XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону (ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» мав право пред'явити повторно виконавчий лист до виконання з 28.03.2019 по 28.03.2022 включно. Разом з тим, п.102 Р. XIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження» викладено в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» № 3048-IX від 11.04.2023, який набув чинності з 06.05.2023.
Матеріали справи 487/4334/17 не містять доказів повторного звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа після 07.03.2018 і до 22.08.2025 (перехід права вимоги).
Суд звертає увагу заявника, що з наданого витягу з реєстру боргових зобов'язань №2 до договору №8-22-08/2025 від 22.08.2025 до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги за кредитним договором №б/н від 17.12.2013 в сумі 10583,23 грн. (зазначено як сума боргу за тілом кредиту та відсотками), однак в рішенні суду зазначено про стягнення заборгованості за кредитом (тіло) 12381,78 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 1376,00 грн., заборгованість за пенею 5138,50 грн., нараховані штрафи відповідно до п. 8,6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 944,81 грн. та 1600 грн. судового збору. Отже, суд позбавлений можливості, за відсутності доказів часткового погашення боргу за кредитним договором, прийти до висновку про перехід права вимоги (матеріальне правонаступництво за договором №8-22-08/2025 від 22.08.2025) щодо стягнення з ОСОБА_1 присуджених на користь АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Капіталресурс».
За встановлених обставин питання втрати виконавчого листа зазначеного вище не підлягає задоволенню.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд не вбачає підстав як для заміни стягувача на правонаступника у виконавчому документі так і у видачі дублікату виконавчого листа у справі №487/4334/17.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 89, 259-261, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну стягувача у виконавчому документі та видачі дублікату виконавчого листа - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя А.А. Лагода