Справа № 459/4265/25
Провадження № 2/459/1423/2025
(заочне)
30 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.
з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шептицький за правилами спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про споживчий кредит №100205043 від 15.10.2022 у розмірі 12 193,94 грн, вирішити питання судових витрат, які включають витрати на правову допомогу в розмір 8000 грн та сплату судового збору 2422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.10.2022 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про споживчий кредит №100205043, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000 грн та зобов'язався повернути такий, сплатити проценти, інші платежі і можливі штрафні санкції, що передбачені Кредитним договором. Вказує, що кредитодавець надав відповідачу кредит у зазначеному розмірі, однак відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість. Зазначає, що 30.05.2023 за договором відступлення права вимоги №98-МЛ/Т право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача. Заборгованість відповідача становить 12 193,94 грн, з яких: 2452,00 грн основний борг, 9171,94 грн проценти, 570 грн комісія за видачу кредиту.
04.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
07.01.2026 розгляд справи відкладено у зв'язку відсутністю у матеріалах справи відомостей про те, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
28.01.2026 року витребувано у АТ «Ощадбанк» відомості щодо надходження на банківську карту з номером № НОМЕР_1 кредитних коштів в сумі 3000 грн згідно договору про споживчий кредит № 100205043 від 15.10.2022, у зв'язку із чим розгляд справи відкладено.
Через невиконання ухвали про витребування доказів, розгляд справи 13.02.2026, 27.02.2026 відкладено.
27.03.2026 учасники справи не з'явилися у судове засідання.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при цьому зазначивши, що позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань не подала.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 15.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №100205043, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором L55520.
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000 грн строком на 105 днів, з яких пільговий період складає 15 днів і завершується 30.10.2022 та поточний період становить 90 днів та завершується 28.01.2023.
Згідно з умовами пункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктами 1.5.2, п.1.5.3, п.1.6 визначено, що процентна ставка протягом пільгового періоду становить 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, протягом поточного періоду 3 %. Тип процентної ставки фіксована.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 1,637,467,00 % річних за пільговий період, 1109% річних за увесь період кредитування, орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період складає 4470,00 гривень, за увесь строк кредитування 12570,00 гривень, комісія за надання кредиту 570 гривень (п. 1.5.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково з використанням карти 516780хххххххх0061.
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, визначених в п.1.5.1-1.5.3 договору, в один із термінів (дат) вказаних в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2 в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору (п.2.2.1).
Згідно п. 2.4.1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п.1.4 договору.
Пункт 2.3 договору передбачає умови пролонгації договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункти 6.4., 6.5. договору).
З довідки про ідентифікацію вбачається, що акцепт договору позичальником здійснено підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора L55520.
Відповідно до платіжного доручення №52624940 від 15.10.2022 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 грн згідно договору, що свідчить про належне виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за укладеним з відповідачем договором. Призначення платежу: кошти згідно договору №100205043.
Згідно з відомостями АТ «Ощадбанк» щодо рахунку ОСОБА_1 , останньою емітовано картку НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів на суму 3000 грн, що також підтверджується платіжною інструкцією №7360973714.
Також у матеріалах справи наявна анкета-заява на кредит №100205043, у якій містяться анкетні дані відповідача, сума кредиту, строк, комісія, проценти.
30 травня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №98-МЛ, за умовами якого позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100205043 від 15.10.2022 на суму заборгованості 12193,94 грн, з яких залишок по тілу кредиту 2452,00 грн, залишок по відсотках 9171,94 грн, залишок по комісії 570,00 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №98-МЛ від 30.05.2023 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 26.08.2025).
Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов'язків.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості договором про споживчий кредит №100205043 від 15.10.2022 за основною сумою боргу у розмірі 2452,00 грн та процентами в розмірі 9171,94 грн, всього на суму 11 623,94 грн. Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту за Кредитним договором в розмірі 570 грн, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1.5.1 Договору комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "комісія") - 19% від суми кредиту та дорівнює 570 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. ч.1,2,5,7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 570 грн, встановлена в п. 1.5.1 Договору, є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.
Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 570 грн суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту.
Отже, позов задовольняється частково.
Щодо стягнення з відповідачки судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000 грн, суд виходить з наступного.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
До позовної заяви додано копію договору №0107 від 01.07.2025 про надання правової (правничої) допомоги, копію Акту №Д/8425 наданих послуг від 12.11.2025 та детальний опис наданих послуг до Акту №Д/8425 наданих послуг від 12.11.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у цій справі, що включає в себе надання усної консультації, ознайомлення із матеріалами справи, складання позовної заяви про стягнення боргу та її подачі до суду в сумі 8 000 грн є завищеним, враховуючи категорію та складність справи. А відтак, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 4 000 грн.
Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2309,17 грн., виходячи з наступного розрахунку 11623,94 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 12193,94 грн (сума заявлених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит №100205043 від 15.10.2022 у розмірі 11623,94 грн, з яких: 2452,00 грн - сума заборгованості за основним боргом; 9171,94 грн - сума заборгованості за відсотками.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2309,17 грн сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30.03.2026 року.
Суддя: А. І. Жураковський