Справа № 201/3079/26
Провадження № 1-кс/201/833/2026
30 березня 2026 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк,
09 березня 2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, в якій він просить: 1) примусом, зобов'язати прокурора усунути виявлені порушення у відповідності до Наказу Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 та загального «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань чинний (з останніми змінами 2025 року) при внесенні відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №42026040000000014; 2) внести до ЄРДР повні та достовірні відомості, що містяться у заяві про кримінальне правопорушення; 3) внести правильну правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а саме: ч.2 ст.15 КК України ч.2 ст.162 КК України ч.1 ст.364 КК України; 4) внести до ЄРДР дані осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , інші встановлені особи; 5) привести фабулу кримінального правопорушення у відповідність до змісту заяви про злочин, а саме, за ознаками злочину ч. 2 ст. 15 КК ч.2 ст 162 КК ч.1 ст.364 КК скоєного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 та інші.
12 березня 2026 року заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явився у зв'язку із заявленим 11 березня 2026 року слідчій судді відводом.
Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_6 від 16 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчої судді ОСОБА_1 відмовлено.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду на 24 березня 2026 року та 31 березня 2026 року шляхом отримання судової повістки на вказану ним адресу електронної пошти та sms-повідомлення на вказаний ним номер телефону, а також шляхом отримання ним судової повістки засобами поштового зв'язку, не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду скарги або розгляд скарги без його участі до суду не надав.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився за невідомих причин.
Відповідно до ч. 3ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи стислі строки розгляду скарг, слідча суддя вважає можливим розглянути скаргу і за відсутності заявника.
Дослідивши матеріали скарги, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора главою 26 розділу ІІІ КПК України не визначено.
Разом з тим, за загальними положеннями КПК України, до розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України застосовуються положення ч. 2 ст. 132 КПК України, відповідно до яких клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Така ж позиція щодо територіальної підсудності розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, викладена в Постанові Верховного суду від 30 липня 2021 року у справі 234/8753/21.
Так, Верховний суд зазначив, що оскільки судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, то з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України).
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 132 КПК України встановлено, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
При цьому, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство), за змістом ч.1 ст.38 КПК України, є: 1) слідчі підрозділи: органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, вирішуючи питання про місцезнаходження органу досудового розслідування, необхідно враховувати сукупність фактичних даних, які дають можливість зробити висновок про таке місце, до яких можливо віднести: місце знаходження слідчих цього органу, проведення слідчих дій, місце звернення із відповідними скаргами, направлення поштової кореспонденції тощо.
На підставі системного аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою.
На підставі викладеного, з урахуванням принципу законності, який визначений у ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя вважає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у тому числі, щодо скарги на бездіяльність слідчого, територіальна підсудність якої прямо не визначена законом, здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зважаючи на викладене вище, слідча суддя звертає увагу не те, що підсудність розгляду скарги визначається не за місцезнаходженням органу, що здійснює процесуальне керівництво, а за місцезнаходженням органу досудового розслідування, іншими словами - за підслідністю, з чого слідує, що скарги на дії та рішення процесуальних керівників у кримінальному провадженні не залежно від їх місцезнаходження, має розглядати слідчий суддя того місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а не орган процесуального керівництва.
Із скарги вбачається, що заявник просить примусом зобов'язати прокурора усунути виявлені порушення при внесенні відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42026040000000014.
При цьому, з долученої копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026040000000014 від 08 січня 2026 року здійснює Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві.
Отже, враховуючи, що орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а саме Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого в місті Полтаві, не перебуває під територіальною юрисдикцією Соборного районного суду міста Дніпра, дана скарга повинна подаватись до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а саме до Центрального районного суду міста Дніпра.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 304 КПК України копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
З урахуванням того, що скарга не підлягає розгляду в Соборному районному суді міста Дніпра, оскільки орган досудового розслідування не знаходиться в межах територіальної юрисдикції даного суду, слідча суддя приходить до висновку про повернення скарги заявникові.
При цьому відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність повернення скарги особі, що її подала.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді з дотриманням вимог КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1