Справа № 199/11387/25
Провадження№2/201/5599/2026
25 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі головуючого судді Батманової В.В.
при секретарі Головко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
До Соборного районного суду міста Дніпра 17.10.2025 за підсудністю з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 364357 від 15.09.2020 в розмірі 13552,43 грн., з яких 11699,94 грн. - заборгованість за основним кредитом; 1852,49 грн. - заборгованість за відсотками, за кредитним договором № 4470526 від 16.07.2021 в розмірі 46167,01 грн., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за основним кредитом; 31920,00 грн. - заборгованість за відсотками; 224,00 грн. інфляційні збитки; 23,01 грн. - 3% річних, за кредитним договором № 3694962 від 24.08.2021 в розмірі 16703,00 грн., з яких 2000,00 грн. - заборгованість за основним кредитом; 14703,00 грн. - заборгованість за відсотками також просив стягнути витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 15.09.2020 був укладений кредитний договір № 364357 на суму 25000,00 грн. Між ТОВ «Слон кредит» і ТОВ «Факторинг Партнерс» 31.01.2025 був укладений договір факторингу № 21012025 за умовами якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 13552,43 грн.
Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 16.07.2021 був укладений кредитний договір № 4470526 на суму 14000,00 грн. Між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Вердикт капітал» 04.02.2022 був укладений договір факторингу № 04-02-01/2022. Між ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр» 10.01.2023 був укладений договір факторингу № 10-01/2023. Між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 18.02.2025 був укладений договір факторингу № 18-02/25 за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 46167,01 грн.
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 24.08.2021 був укладений кредитний договір № 3694962 на суму 2000,00 грн. Між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт капітал» 29.11.2021 був укладений договір факторингу № 29-11-102. Між ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр» 10.03.2023 був укладений договір факторингу № 10-03/2023. Між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 18.02.2025 був укладений договір факторингу № 18-02/25 за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 16703,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 17 жовтня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.
Ухвалою судді від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Представник позивача по надав заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 15.09.2020 був укладений кредитний договір № 364357 на суму 25000,00 грн. Між ТОВ «Слон кредит» і ТОВ «Факторинг Партнерс» 31.01.2025 був укладений договір факторингу № 21012025 за умовами якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 13552,43 грн.
Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за договором № 364357 від 15.09.2020 в розмірі 13552,43 грн., з яких 11699,94 грн. - заборгованість за основним кредитом; 1852,49 грн. - заборгованість за відсотками.
Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 16.07.2021 був укладений кредитний договір № 4470526 на суму 14000,00 грн. Між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Вердикт капітал» 04.02.2022 був укладений договір факторингу № 04-02-01/2022. Між ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр» 10.01.2023 був укладений договір факторингу № 10-01/2023. Між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 18.02.2025 був укладений договір факторингу № 18-02/25 за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 46167,01 грн.
Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за договором № 4470526 від 16.07.2021 в розмірі 46167,01 грн., з яких 14000,00 грн. - заборгованість за основним кредитом; 31920,00 грн. - заборгованість за відсотками; 224,00 грн. інфляційні збитки; 23,01 грн. - 3% річних.
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 24.08.2021 був укладений кредитний договір № 3694962 на суму 2000,00 грн. Між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Вердикт капітал» 29.11.2021 був укладений договір факторингу № 29-11-102. Між ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр» 10.03.2023 був укладений договір факторингу № 10-03/2023. Між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 18.02.2025 був укладений договір факторингу № 18-02/25 за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступив на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платіжами за основними договорами. Відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом сума боргу становить 16703,00 грн.
Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за договором № 3694962 від 24.08.2021 в розмірі 16703,00 грн., з яких 2000,00 грн. - заборгованість за основним кредитом; 14703,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Виконання кредитором своїх зобов'язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом у гривні.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Разом з цим товариство, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Проте, всупереч вищевикладеному, заборгованість нарахована відповідачу за період, який перевищує період, встановлений договором.
Суд бере до уваги розміри відсотків, визначені в кредитному договорі № 4470526 від 16.07.2021 та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками за Кредитним договором № 4470526 від 16.07.2021 в сумі 7980,00 грн., як це визначено у паспорті споживчого кредиту.
Крім того, суд бере до уваги розміри відсотків, визначені в кредитному договорі № 3694962 від 24.08.2021 та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками за Кредитним договором № 3694962 від 24.08.2021 в сумі 1500,00 грн., як це визначено у паспорті споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на вказане, позивачем було нараховано відсотки за користування кредитними коштами поза визначений Кредитним договором термін, а отже сума нарахованих відсотків є значно меншою, ніж заявлена позивачем та складає 7980,00 грн. за кредитним договором № 4470526 від 16.07.2021 та 1500,00 грн. за кредитним договором № 3694962 від 24.08.2021, а отже в дану частину позовних вимог, суд задовольняє частково.
Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотків у вищезазначеному розмірі, інфляційних втрат та 3% річних. Решта вимог задоволенню не підлягає з підстав зазначених вище.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правової допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також приймаючи до у ваги, що фактичних судових засідань у яких би адвокат приймав участь не було, виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотки за кредитним договором. Решта вимог задоволенню не підлягає з підстав зазначених вище.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1245,06 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором № 364357 від 15.09.2020 в розмірі 13552 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 43 коп., з яких 11699 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп. - заборгованість за основним кредитом; 1852 (тисячу вісімсот п'ятдесят дві) грн. 49 коп. - заборгованість за відсотками; за кредитним договором № 4470526 від 16.07.2021 в розмірі 22227 (двадцять дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 01 коп., з яких 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основним кредитом; 7980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 224 (двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.- інфляційні збитки; 23 (двадцять три) грн. 01 коп. - 3% річних; за кредитним договором № 3694962 від 24.08.2021 в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., з яких 2000 (дві тисячі) грн. 00 ком. - заборгованість за основним кредитом; 1500 (тисячу п'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, а разом 39279 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 44 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1245 (тисячу двісті сорок п'ять) гривні 06 копійок.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду відповідно до положень ст. 289 ЦПК України набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова